08 квітня 2024 року Клішковецька громада попрощалася з своїм ГЕРОЄМ, який поклав життя за свободу та незалежність України.
МУЗИКА МАКСИМ ПЕТРОВИЧ народився 12 квітня 1986 року в селі Клішківці. З 1993 року по 2000 рік навчався в Клішковецькій гімназії. Потім разом з матір’ю переїхав на постійне місце проживання до міста Київ, де здобув середню освіту і навчався у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана.
Працював спочатку на деревообробному комбінаті, потім служба у Збройних Силах України. Часто приїжджав у Клішківці до батька, до дідусів та бабусь. Мріяв жити у Клішківцях на обійсті діда Сергія, поруч з батьком.
Максим був щирим, небайдужим, скромним, чесним, готовим підтримати у будь якій ситуації, любив грати на акордеоні та гру в шахмати. Мріяв створити сім’ю. Але не судилося.
Коли почалася війна Максим разом з матір’ю, братом та сестрою приїхали до Клішківців. 08 квітня 2022 року по першому виклику він став до лав Збройних Сил України. Багато випробувань прийшлося йому пройти дорогами війни.
Двічі МАКСИМ був у заслуженій відпустці. Не зміг залишити побратимів, спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі. А рідні у молитві просили Бога захистити Максима від кулі. Та у одному із боїв він разом з побратимами попали під обстріл. Довгий час не виходив на зв’язок…До батька принесли перше сповіщення: ваш син пропав безвісти. Віра про те, що Максим живий, не покидала рідних: може у полоні, може вдалося заховатися, потім зателефонує… І знову сповіщення : 19 березня 2024 року ваш син, старший солдат, старший стрілець-оператор 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти (В/ч А4069) загинув поблизу Села Терни Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання за призначенням із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Не стало нашого захисника, сина, брата, друга.
Максим хотів жити у справедливій, вільній, безпечній країні. Він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як Воїна – Героя Захисника!
Як багато слів лишились несказаних, багато справ - не зроблених, багато мрій - не здійснених...
У Максима залишилися: батько Петро Сергійович, мами Ганна Степанівна і Галина Дмитрівна, брати Адам і Богдан, сестри Оля і Марія, яких він дуже любив.
Горе невимовне. Ми сумуємо та у глибокій жалобі схиляємо голови перед світлою пам'яттю прекрасної людини МУЗИКИ МАКСИМА ПЕТРОВИЧА.
Клішковецька територіальна громада висловлює щире, сердечне співчуття всім рідним і близьким.
