ДОНИК МАКСИМ ВІКТОРОВИЧ

 Доник Максим Вікторович  нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку: Указ Президента України №631/2014 від 02.08.2014 року та медаллю “На славу Чернівців” (посмертно): Рішення Чернівецької міської ради. 

Максим Вікторович Доник – учасник АТО, солдат 3-го Чернівецького батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ.

Народився 2 березня 1988 року в селі Санківці Хотинського району Чернівецької області в працелюбній селянській родині. Закінчивши місцеву середню школу, Максим вступив до Чернівецького медичного коледжу Буковинського державного медичного університету, по закінченні якого у 2007 році здобув фах фельдшера. Того ж року був призваний на строкову військову службу в Аеромобільні війська Збройних Сил України. Служив у Яворові на Львівщині.

Демобілізувався у 2008-му. Одружився та переїхав до Чернівців. Працював в охоронних структурах, їздив на заробітки за кордон. Останнє місце роботи – фельдшер в Центрі травматології та ортопедії Шведсько-української клініки «Angelholm», у місті Чернівці.

Займався дзюдо. З дружиною Любов’ю виховував сина Артема, мріяв мати багато дітей та подорожувати, побачити Колізей.

У квітні 2014 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив у 87-му окремому аеромобільному батальйоні 80-ї окремої аеромобільної ордена Червоної Зірки бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А2582, місто Чернівці).

З весни-літа 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Загинув у бою з терористами 17 червня 2014 року на Луганщині. Максим Доник разом з побратимами виїхали для надання допомоги воїнам добровольчого батальйону «Айдар», які вели бій з російсько-терористичними угрупуваннями. В районі селища Металіст Слов’яносербського району Луганської області група десантників потрапила у засідку. Тоді у нерівному бою полягли дев’ять українських військовослужбовців, серед яких був і солдат Максим Доник.

У захисника залишилися батьки Віктор та Лариса, брат Євген, дружина Любов та маленький син Артем, якому було лише півтора року, коли загинув тато.

Похований Герой на Алеï Слави Центрального кладовища в Чернівцях.

Його портрет встановлено на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 15.

У селі Санківці на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Герой, йому відкрито меморіальну дошку. Також меморіальну дошку захиснику України Максиму Донику відкрито у Новоселицькому медичному коледжі. Його іменем названа одна із вулиць села Санківці