КЛІШКОВЕЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Чернівецька область, Дністровський район

Стратегія сталого розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки

СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КЛІШКОВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 – 2027 РОКИ

https://rada.info/upload/users_files/04416832/48b6af500f4349354869c7157ec262e9.doc

Фото без опису

Стратегія розроблена в рамках програми
„Децентpалізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)” 

яка фінансується USAID

 

Жовтень 2021

 

Цей документ став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Фонду Розвитку Місцевої Демократії і не обов'язково відображає точку зору USAID чи уряду Сполучених Штатів.

This document is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The contents are the responsibility of Foundation in Support of Local Democracy and do not necessarily reflect the views of USAID or the United States Government.

 

СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КЛІШКОВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 – 2027 РОКИ

 

Стратегія розроблена в рамках програми

"Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)"

стегічною командою, що складається із лідерів і представників місцевої громади.

 

Роботу стратегічної команди координували експерти

Фонду Розвитку Місцевої Демократії (ФРМД)

 - Давід Хоінкіс i Олег Карий -

на підставі Партисипативної Моделі Стратегічного Планування ФРМД.

 

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Децентpалізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 2

ДІАГНОСТИКА УМОВ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ – НАЙВАЖЛИВІШІ ВИСНОВКИ.. 7

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ІЗ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. 16

SWOT-АНАЛІЗ. 26

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ. 32

СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ 33

МІСЦЕВА ЕКОНОМІКА.. 35

ПРОПОЗИЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ. 38

ПРИВАБЛИВІСТЬ ТЕРИТОРІЇ ЯК МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ. 41

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ... 45

ІНДИКАТОРИ ВПЛИВУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ СТРАТЕГІЇ 48

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ СТРАТЕГІЄЮ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ТА ІНШИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ   51

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАВДАНЬ. 57

СИСТЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ, А ТАКОЖ ЗАСАДИ ЇЇ АКТУАЛІЗАЦІЇ 63

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ (КОРОТКОТЕРМІНОВА ПЕРСПЕКТИВА). 68

ДОДАТКИ.. 103

 

 

 

 

ВСТУП

Стратегія розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки була розроблена в рамках програми „Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)”. Цей документ слід трактувати як головну програму розвитку громади, котра визначає пріоритети та напрямки розвитку. Діяльність у визначених напрямках повинна здійснюватися із широким залученням різних партнерів – публічних, економічних, соціальних.

Розроблення Стратегії припало на дуже важливий для українських органів місцевого самоврядування час, коли реформа децентралізації на найнижчому адміністративному рівні реально відбулася: новоутворені громади переймають цілий ряд функцій від державних інституцій, відбувається трансформація різних сфер діяльності громад через призму зміни принципів надання публічних послуг, місцеві спільноти мають можливість оцінити перші ефекти роботи нових органів самоврядування. Сама ідея самоврядності, детально описана в Європейській хартії місцевого самоврядування, означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ під власну відповідальність і в інтересах місцевого населення. Тому процес розроблення Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки здійснювався із застосуванням партисипативних методів з максимально можливим широким залученням різних місцевих груп інтересів (у т.ч. проведення поглибленого соціологічного дослідження, залучення до роботи над стратегічним документом широкого представництва місцевого середовища – стратегічні сесії за участю представників влади, громадськості та бізнесу, широке громадське обговорення, акцент на співпраці). Такий підхід повинен у майбутньому слугувати гарантією більшої участі мешканців і мешканок у вирішенні питань, пов’язаних з місцевим розвитком. Виконання завдань, окреслених в Стратегії, вимагатиме тісної співпраці всіх зацікавлених сторін, яка з плином часу буде мати шанс переродитись у спільну відповідальність і лише потім, як наслідок, сформує реальне підґрунтя для спільного прийняття рішень.

Таблиця 1. Модель процесу.

Етапи

Характеристика

  1.  

Планування процесу, визначення зацікавлених сторін.

  1.  

Побудова місцевої підтримки, мобілізація ресурсів, легітимізація процесу.

  1.  

Вступна діагностика: аналіз наявних даних, дослідження умов життя і якості публічних послуг.

  1.  

Узгодження пропозицій бачення та стратегічних цілей.

  1.  

Визначення комплексу дій, необхідних для реалізації цілей.

  1.  

Розробка проекту Стратегії і плану дій.

  1.  

Громадські консультації.

  1.  

Аналіз результатів консультацій, модифікація та погодження документу.

 

Партисипативна модель стратегічного планування, яку застосовано для розроблення Стратегії розвитку Кліщковецької територіальної громади на 2021-2027 роки (методологія Фонду Розвитку Місцевої Демократії ім. Єжи Регульського (ФРМД), яка є партнером Global Communities у реалізації компоненту стратегічного планування в громадах у рамках програми DOBRE), базується на переконанні, що Стратегія розвитку не є лише документом, який визначає головні напрямки дій органу місцевого самоврядування (тобто виконує по відношенню до нього роль документу для внутрішнього використання), але і виконує роль плану розвитку всієї місцевої громади. Це, в свою чергу, актуалізує потребу знаходження на місцевому рівні консенсусу навколо основних постулатів Стратегії, узгодження сфери та передумов залучення широкого кола зацікавлених осіб у процес її реалізації.

Стратегія розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки гармонізована з пріоритетами і цілями аналогічних документів вищого територіального (регіонального та національного) рівня, зокрема – Державною стратегією регіонального розвитку на 2021—2027 роки, Стратегією розвитку Чернівецької області на період до 2027 року та Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року.

У документі робиться наголос на сталий розвиток громади, який передбачає інтеграцію екологічної, економічної та соціально-культурної складових. Наслідком такого підходу має стати зростання якості життя мешканців і мешканок із закладенням перспектив сталості такого росту.

Стратегія розроблялася Робочою групою зі стратегічного планування, сформованою рішенням Голови громади. До її складу увійшли представники органу місцевого самоврядування, працівники апарату ради, представники місцевих закладів освіти, науки, культури, охорони здоров’я, репрезентанти бізнес-середовища, громадського сектору та лідери громадської думки. Організовували роботу та надавали методологічну і методичну підтримку Робочій групі Давід Хоінкіс і Олег Карий – експерти Фонду Розвитку Місцевої Демократії ім. Єжи Регульського.

Робота, пов’язана із розробленням Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки, передбачала такі дії:

  • опрацювання діагнозу стану соціально-економічного розвитку громади,
  • проведення аналізу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища (SWOT-аналізу),
  • ідентифікацію бачення майбутнього громади,
  • визначення стратегічних та операційних цілей Стратегії,
  • окреслення показників впливу та результатів імплементації Стратегії,
  • визначення контурів взаємозв’язків між Стратегією розвитку громади з іншими стратегічними документами,
  • ідентифікацію потенціальних джерел фінансування діяльності, пов’язаної з реалізацією завдань Стратегії,
  • опрацювання системи втілення та моніторингу реалізації Стратегії разом із визначенням підходу до актуалізації документу,
  • розроблення детального плану дій у межах короткострокової перспективи.

Всі елементи документу були розроблені під час 5 зустрічей Робочої групи з розробки Стратегії з консультантами:

  • 1-ша зустріч, 18.06.2021, Клішківці:

представлення перебігу процесу планування Стратегії, узгодження форми і графіку роботи, затвердження опитувальників для соціологічних досліджень і обсягів аналізу, SWOT-аналіз за окремими сферами діяльності громади;

  • 2-га зустріч, 22.07.2021, Клішківці:

визначення ключових проблем і суспільних потреб, а також потенціалу і бар’єрів розвитку, узгодження пріоритетів Стратегії, формулювання бачення і цілей;

  • 3-тя зустріч, 12.08.2021, Клішківці:

визначення стратегічних і операційних цілей, а також комплексу дій, необхідних для реалізації цілей, розробка плану дій;

  • 4-та зустріч, 30.09.2021, Клішківці:

остаточне встановлення операційних цілей, діяльності (завдань) і ключових проектів, складання графіку і визначення відповідальних за реалізацію завдань і заходів, а також партнерів для виконання окремих завдань, погодження плану і остаточний графік громадських консультацій проекту Стратегії розвитку;

  • 5-та зустріч, 28.10.2021, Клішківці:

представлення результатів громадських консультацій, погодження остаточної версії проекту Стратегії після консультацій, яка готова до затвердження.

Стратегія пройшла експертизу щодо дотримання гендерного підходу у плануванні соціально-економічного розвитку громад (експерт Наталія Свідерська, консультантка НДІ з гендерно орієнтованого бюджетування).

 

Організатори щиро вдячні усім учасникам плідних зустрічей Робочої групи за витрачений час, взяту на себе відповідальність у громадських справах та змістовну участь у процесі розроблення Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки:

  • Кирилюк Олена – головний спеціаліст організаційного відділу
  • Мельник Надія – секретар сільської ради
  • Сапогівський Анатолій – заступник сільського голови
  • Гаврилян Леся – керуючий справами виконавчого комітету
  • Балахтар Юлія – староста села Поляна
  • Печеряга Сергій – депутат
  • Манюк Іванна – депутат
  • Боднар Надія – депутат
  • Івасюк Орися – директор ОЗО "Полянський ЗЗСО І-ІІІ ст. – ЗДО"
  • Кузик Михайлина – заступник директора з виховної роботи ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
  • Числаш Галина завідуюча філією ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст." "Малинецький ЗЗСО І-ІІ ст. – ЗДО"
  • Сандюк Аліна – директор ОЗО "Перебиковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
  • Марковська Ірина – художній керівник Клішковецького Будинку культури
  • Мельник Вікторія – викладач Клішковецької музичної школи
  • Григорець Руслана – директор Санковецького будинку культури
  • Палагнюк Ганна – провідний бібліотекар Публічної бібліотеки
  • Романюк Ніна – менеджер по обліку і контролю землі ТзОВ «Люд-ВігАгро»
  • Марчук Світлана приватний підприємець, «Оазис»
  • Печеряга Сергій приватний підприємець
  • Дудка Ангеліна – Рухотинський БК
  • Ковтюк Віталіна – вчитель філії ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст." "Малинецький ЗЗСО І-ІІ ст. – ЗДО"
  • Зубаїр Давид – учень ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
  • Чинківська Крістіна – вчитель ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
  • Сокирко Валерія – учениця ОЗО "Шиловецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
  • Фуркал Олександр – директор Клішковецького ЦПМСД
  • Топорівський Іван – Шиловецька АЗПСМ
  • Галичанська Світлана– старша медична сестра Клішковецького ЦПМСД
  • Галичанський Степан – тренер Хотинської ДЮСШ
  • Харицький Сергій – вчитель фізичної культури ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
  • Дронь Віктор – сільський голова
  • Костюк Тетяна – інспектор відділу  земельних  відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
  • Медведюк Надія  - головний спеціаліст відділу  земельних  відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
  • Донцова Оксана – головний спеціаліст відділу  земельних  відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
  • Жейлик Юрій – староста села Шилівці
  • Боярин Василь – староста села Малинці
  • Андрійчук Борис – староста села Санківці
  • Білінська Аліна – вчитель ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»
  • Гаврилян Анатолій – начальник ЦНАПу Клішковецької сільської ради
  • Козоріз Анатолій – директор Клішковецького опорного закладу освіти І-ІІІ ст. імені Леоніда Каденюка
  • Руснак Іван  - спеціаліст відділу  земельних  відносин, містобудування, архітектури та   комунальної власності
  • Сапогівська Оксана – головний спеціаліст відділу «Служба у справах дітей»
  • Вілянська Лілія – начальник відділу «Служба у справах дітей»
  • Скрипник Марія – начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності
  • Городенська Людмила – начальник фінансового відділу
  • Божек Наталія – головний спеціаліст фінансового відділу
  • Матеїк Леся – головний спеціаліст фінансового відділу
  • Бугерчук Світлана  - головний спеціаліст фінансового відділу
  • Бородач Віта – спеціаліст Рухотинського старостинського округу
  • Роскрут Інна – староста сіл Рухотин, Корнешти, Гринячка та Блищадь
  • Горбатюк Вадим – адміністратор ЦНАПу
  • Числаш Олександр – голова Молодіжної Ради
  • Бобик Людмила – головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму і соціального захисту населення

 

 

До роботи над Стратегією, а також до інших практичних занять була залучена також молодь. Відповідно до пропозиції експертів зі стратегічного планування зокрема було організовано спеціальний конкурс, у якому молодь повинна була представити власне бачення розвитку громади у вигляді малюнку, вірша або іншій привабливій формі. Було подано велику кількість художніх робіт. Ці роботи були представлені під час стратегічної зустрічі як джерело натхнення для Робочої групи. Організатори щиро дякують всім молодим людям за участь і активність.

 

 

 

ДІАГНОСТИКА УМОВ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ – НАЙВАЖЛИВІШІ ВИСНОВКИ

Перед початком робіт над Стратегією було проведено діагностику умов місцевого розвитку громади. Нижче пр едставлено найважливіші висновки з діагностики.

Основні дані, місцезнаходження, демографія
  • Клішковецьку громаду (КГ) створено на першому етапі реформи, ще 2015 р., шляхом об’єднання трьох сіл (Клішківці, Млинки, Поляна). Остаточне розширення громади відбулося наприкінці 2020 року. Громада зросла майже у 2,5 рази за кількістю населення і в 4 рази за кількістю сіл (з 3 до 12). До неї приєдналися нові села: Малинці, Шилівці, Санківці, Рухотин, Блищадь, Гринячка, Корнешти, Перебиківці і Зелена Липа.
  • Територією громади проходять дороги місцевого значення, зокрема T2603 Чернівці–Недобоївці, яка єднає громаду з низкою інших населених пунктів, які розташовані практично один за одним, формуючи значний, як для сільської місцевості, демографічний потенціал. Поблизу громади проходить дорога державного значення Н03 Чернівці–Житомир (київська траса). Відстань до обласного центру складає 40 км, а до нового районного центру – майже 50 км. Все це зумовлює аграрно-економічно-інвестиційний потенціал і, водночас, призводить до відмінностей у розвитку сіл, розташованих вздовж цих доріг, та віддалених сіл, які перебувають у гіршому соціально-економічному стані.
  • КГ розтягнута вертикально, має неправильну форму з витягнутим на північ півостровом, який омивають води Дністра, а відстані від окремих сіл до адміністративного центру складають від декількох до 25 км.
  • Чисельність населення громади – 16 302 особи, з яких 8 632 особи (53%) складають жінки. Найбільший за кількістю мешканців населений пункт громади й один з найбільших в області – с. Клішківці, у якому проживає 5 689 осіб (35% населення громади).
  • Окремі села відрізняються за рівнем розвитку, що залежить, насамперед, від розташування відносно згаданих вище автотранспортних шляхів. Найкраще розвинені села – Клішківці, Малинці, Шилівці і Перебиківці, у яких загалом проживає майже 80% мешканців громади. Гірша ситуація у селах Рухотин, Гринячка, Корнешти, Поляна і Санківці.
  • КГ зіштовхується з негативними демографічними тенденціями. Громади відбувається значне старіння населення (частка осіб старше 61 року нині складає понад 26,4%, найгірша ситуація у селі Шилівці, де навіть 4 з 10 – це особи старші працездатного віку) і зменшення його чисельності, на що частково впливає трудова міграція, але насамперед – високі показники смертності і від’ємний природний приріст. Виїжджає здебільшого молодь і сім’ї з дітьми, у селах залишаються старші люди, часто самотні, що перебувають у складних життєвих умовах – матеріальних і пов’язаних зі станом здоров’я. Тому необхідно постійно поліпшувати умови життя (насамперед підтримувати створення нових привабливих робочих місць на території громади) і якість публічних послуг (зокрема пристосовувати їх до соціальної структури населення, особливо у сфері охорони здоров’я і соціального захисту, а також у сфері дозвілля), щоб затримати мешканців у громаді і привабити нових.
  • Жінки складають 53% усіх мешканців громади. Однак це не відображається на їх представництві у владі. Серед депутатів сільської ради менше третини жінок. Найважливіші посади (сільський голова і його заступники) також займають чоловіки. Водночас треба зауважити, що багато жінок працюють у бюджетній сфері (виконавчі органи сільської ради, у т. ч. на посаді секретаря ради – фактично другої особи в громаді, на посадах начальників відділів чи спеціалістів, у школах, закладах дошкільної освіти, культури тощо).
  • Загалом жителі КГ є досить пасивними у соціальному житті, громадських організацій і неформальних груп дуже мало. Необхідними є дії у напрямку активізації та залучення громадськості до вирішення місцевих проблем.

Місцева економіка та ринок праці

  • Домінуючою галуззю місцевої економіки залишається сільське господарство, яке базується на родючих землях і сприятливому кліматі. Землі сільськогосподарського призначення займають майже 50% території громади. На них вирощують зернові, здебільшого пшеницю і кукурудзу, а також овочі (помідори, огірки, капуста). Це стосується насамперед сіл у північній частині громади (Перебиківці, Зелена Липа). У центральній і південній частинах (Клішківці, Малинці, Шилівці) розвивається садівництво: здебільшого яблука, сливи, горіхи. Громада підписала меморандум про співпрацю в рамках проекту «Співпраця громад Яблуневої агломерації Хотинського району», спрямованого на розвиток садівництва і переробки фруктів та овочів. Два великі підприємства орендують і обробляють землі на території громади, але переважають дрібні с/г виробники, які часто об’єднуються у малі групи, підтримуючи один одного. Відсутність переробки у більшому масштабі.
  • Ще одна дуже важлива галузь місцевої економіки – деревообробка, адже 40% території громади покрито лісами. На території громади діють три структурні підрозділи Хотинського лісгоспу (державне підприємство), які зареєстровані у громаді і сплачують тут податки. У них працює майже 200 осіб, які виготовляють вікна, двері, меблі, паркет, у т. ч. експортують продукцію у Німеччину.
  • На території громади діють три автозаправні станції, які наповнюють місцевий бюджет, хоч якщо проаналізувати джерела акцизного податку, то на практиці більші доходи приносить торгівля алкогольною і тютюновою продукцією, ніж пальним.
  • Одним з найбільших працедавців є бюджетна сфера, зокрема заклади освіти. Саме у цій сфері дуже часто працевлаштовуються жінки. Дуже часто вони працюють також у згаданому раніше сільському господарстві, торгівлі і послугах.
  • Створено Центр економічного зростання – потреба в його активізації і поверненні в ширшому масштабі до його основної функції, якою є спонукання до підприємництва та його підтримка, а також економічне просування громади й обслуговування інвесторів.
  • Громада практично не має вільних ділянок під господарську діяльність. Усі вже продано або приватизовано. Тому шанси громади залучити нових підприємців та інвесторів, які зацікавилися б громадою, з огляду на вдале географічне і транспортне розташування, досить низькі. Такі майданчики можна створити лише у співпраці з приватними власниками.
  • Додає проблем безробіття і сезонність зайнятості у сільському господарстві. Взимку дуже зростає кількість безробітних, деякі з них виїжджають у більші міста в країні чи за кордон. Влітку все навпаки, у сільському господарстві, здебільшого в садах, працює багато додаткових працівників, зокрема й приїжджих, хоч офіційно їх не реєструють. Аграрії офіційно показують нереально мізерну кількість працівників, якщо врахувати обсяг робіт. Деякі підприємства зареєстровані за межами громади, а отже місцевий бюджет втрачає потенційні надходження. Відчутно впливає згадана вище трудова міграція, якою охоплено майже 20% мешканців, взимку вона ще більша. У цьому плані значну роль відіграють сади, адже заробітчани мусять повертатися додому, щоб дбати про сімейний бізнес.
  • Зважаючи на описані вище проблеми, місцевий бюджет дуже скромний, особливо якщо поділити його на кількість мешканців. Громада мусить зміцнювати економіку, розвивати і популяризувати підприємливість, проводити інвентаризацію й оновлення бази платників податків. На завершальному етапі перебувають роботи з проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Оскільки йдеться саме про нормативну оцінку, то це також позитивно вплине на місцевий бюджет (вищі доходи від оренди земельних ділянок тощо).
  • Перешкоджають розвитку підприємництва: відсутність актуальних генеральних планів, недостатня інвентаризація ділянок і нерухомого майна, відсутність технічної документації на різні об’єкти або її неактуальність, поганий технічний стан доріг, відсутність технічної інфраструктури. До того ж, підприємці скаржаться на відсутність фінансової й інформаційно-консультаційної підтримки, зокрема на високі відсоткові ставки по кредитах, які дали б їм змогу вийти на нові ринки, у т.ч. на закордонні. Загрожують розвитку сільського господарства і садівництва прогресуючі зміни клімату і щораз частіші прояви руйнівних погодних явищ.
  • Проблемою є реєстрація фірм і працівників поза громадою, що означає втрачені або менші надходження до бюджету. Перед громадою стоїть виклик розширення бази платників податків і підвищення рівня сплати податків. Для цього потрібно розвивати підприємництво і формувати сприятливий клімат для бізнесу. Необхідно також модернізувати сільське господарство.
  • КГ має потенціал для розвитку туризму і рекреації – екологічний: Дністер, Данівка, ставки, ліси, ландшафт, заповідники, місця з цінними зразками природи і мальовничими пейзажами, і культурний: особа космонавта Леоніда Каденюка, присвячений йому музей, історичні пам’ятки, пам’ятні місця, нематеріальна спадщина тощо. Однак, поки що відсутня інфраструктура, не сформовано комплексної туристичної пропозиції для проведення дозвілля, немає цільової системи інформування, рекламування й обслуговування.

Комунальні послуги і природне середовище

  • Найбільша екологічна проблема Клішковецької громади полягає у неефективній системі поводження з твердими побутовими відходами (відсутність сертифікованого полігону, систематичного вивезення відходів з більшості сіл, роздільного сортування й утилізації, стихійні сміттєзвалища), а також відсутність очисних споруд і каналізації (нечистоти зливають у вигрібні ями, з яких їх потім вивозять приватні фірми, без контролю з боку громади чи інших служб). Це негативно впливає на флору і фауну, ґрунти, поверхневі і ґрунтові води.
  • Стан і доступність технічної інфраструктури це одна з найбільших проблем розвитку громади на найближчі роки, вона визначає можливості розвитку у соціальному, екологічному та економічному вимірі (депопуляція, екологічні умови, інвестиційні майданчики, туризм і рекреація тощо).
  • Великих підприємств, які шкідливо впливали б на довкілля, на території громади немає. Однак проблеми створює інтенсивне використання хімікатів у сільському господарстві, особливо у садівництві (недосконалі технології, дешеві речовини низької якості). Це негативно впливає на довкілля, зокрема призводить до загибелі бджіл, які запилюють рослини.
  • Село Перебиківці лежить на півострові, який омивають води Дністра. На території громади багато ставків. Це потенціал для розвитку рекреаційного туризму.
  • У Клішковецькій громаді багато лісів. Тут зустрічаються такі цінні об’єкти, як Шилівський ліс та Рухотинський ліс (обидва належать Хотинському лісгоспу), орнітологічний заказник «Чапля», дендрологічний парк «Млинки», ландшафтний заповідник «Гриняцька стінка-2», печера «Пресподня», водоспад «Шумило».
  • На території громади є поклади корисних копалин місцевого значення (пісок, гравій, глина, вапняк).

Освіта

  • До місцевої освітньої мережі входить сім закладів дошкільної освіти (самостійні ЗДО у Перебиківцях і Шилівцях і дошкільні підрозділи ЗЗСО в Малинцях, Санківцях, Рухотині, Клішківцях і Поляні), вісім загальноосвітніх середніх шкіл (І-ІІІ ст.: опорна школа у Клішківцях, школи у Перебиківцях, Малинцях, Шилівцях, Поляні; І-ІІ ст.: Рухотин, Санківці; і гімназія у Клішківцях). У найменших селах немає закладів освіти (у селі Корнешти дитячий садок працює тільки пів дня, школа початкова). До того ж, діє один Інклюзивно-ресурсний центр і музична школа.
  • За рівнем інфраструктури (добра матеріально-технічна база, у т.ч. спортзал) та якістю навчання (26 місце зі 179 за результатами ЗНО 2020 р.) позитивно вирізняється опорна школа у Клішківцях. До того ж у школі діє музей космонавта Леоніда Каденюка «Буковина – край космічний».
  • Серед найбільших проблем закладів освіти можна назвати такі: поганий стан матеріально-технічної бази (негативно вирізняються школи у Санківцях і Рухотині, дуже погану базу має школа у Малинцях і в Рухотині - ці школи розташовані у пристосованих для освітніх цілей приміщеннях, натомість позитивним винятком можна вважати опорну школу і Клішковецьку гімназію, а також школи в Поляні, Шилівцях і Перебиківцях); середні або низькі результати ЗНО /якість навчання (позитивно вирізняється згадана вище опорна школа); обмежений доступ до навчання дітей із особливими освітніми потребами; погана якість води; поганий рівень забезпечення навчальними матеріалами і застаріле комп’ютерне обладнання (за винятком початкових класів); застаріле обладнання шкільних харчоблоків; шкільна спортивна база – у поганому стані або відсутня (позитивно вирізняється спортзал опорної школи, зовсім відсутні спортзали у Клішковецькій гімназії та в сільських школах у Малинцях і Рухотині); обмежений доступ до позаурочних занять і позашкільної освіти (ці можливості значною мірою обмежує транспортна доступність).
  • Дошкілля також бореться зі схожими проблемами, хоч матеріально-технічна база закладів дошкільної освіти перебуває у кращому стані (найкращі, із цього боку, заклади у селах Перебиківці, Клішківці, Малинці). Окрема проблема у цій сфері – встановлені власними руками, застарілі, часто у поганому технічному стані дитячі майданчики або їх відсутність (напр. у селі Шилівці).
  • Видатки на освіту складають найбільшу частку загального обсягу видатків бюджету (74% у 2020 р. і 80% у прогнозі на 2021 р.). Це наслідок розгалуженої мережі, великих, старих, енергоємних приміщень, малої кількості дітей. Перед громадою стоїть великий виклик – необхідність оптимізації витрат (оптимізація освітньої мережі, оптимізація кількості працівників, комплексна енергомодернізація). Однак існує значний політичний і громадський опір щодо ліквідації закладів освіти.

Культура

  • Будинки культури діють у селах Клішківці, Шилівці, Санківці, Рухотин і Перебиківці, у Млинках діє сільський клуб, а у селах Блищадь і Корнешти – об’єкти дозвілля для молоді. 2013 році згорів Будинок культури у Клішківцях, зараз він займає колишні приміщення опорної школи (там же розташована бібліотека і Центр економічного зростання). Це обмежує діяльність закладу, зокрема неможливо організовувати масові заходи (немає глядацького залу). Інші заклади культури перебувають у поганому технічному стані (наприклад, сільський клуб у Поляні в аварійному стані і не веде діяльності, у с. Малинці 30 років тому почали будувати Будинок культури, але досі не закінчили), повністю відсутнє або неефективне опалення, бракує комп’ютерного й мультимедійного обладнання, звукової апаратури, послуги закладів культури мало привабливі і не відповідають сучасним вимогам. Зважаючи на низький рівень заробітної плати у сфері культури, складно знайти відповідних працівників (кваліфікованих і, водночас, активних). Подібні проблеми і у бібліотек.
  • Необхідність структурної і програмної реорганізації мережі закладів культури, інвестицій у матеріально-технічну базу, активізації діяльності і підвищення привабливості та різноманітності послуг (для різних груп), осучаснення цих послуг.
  • Біля сільської ради у Клішківцях розташована музична школа, яка має філію у Шилівцях. Школа популярна серед мешканців і мешканок громади і може похвалитися певними успіхами. Приміщення школи відремонтували, але бракує теплої гардеробної, а туалети розташовані назовні. Однак, головна проблема школи – старі інструменти, деяким по 40–45 років, бракує пристосованих інструментів меншого розміру (баян, акордеон, бандура) для наймолодших учнів. А ще не вистачає комп’ютерного та іншого обладнання.

Охорона здоров’я та соціальний захист

  • Управління сферою охорони здоров’я здійснює Клішковецький Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Цей заклад може похвалитися доброю матеріально-технічною базою і кадровим забезпеченням (60 осіб, 6 лікарів, кожен з яких має свій допоміжний персонал). Мережа закладів охорони здоров’я громади складається з чотирьох амбулаторій загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ: Клішківці, Поляна, Шилівці, Перебиківці). Інші медичні заклади у селах, які досі діяли у формі ФАПів, були реорганізовані у мобільні пункти тимчасового базування (пункти здоров’я). Чергування відбуватиметься двічі на тиждень або за потребою. У двох закладах на території громади постійно базуються автомобілі Обласного центру екстреної медичної допомоги (Клішківці, Перебиківці). Мешканці загалом позитивно оцінюють сферу охорони здоров’я. Обмежений доступ деяких сіл до медичних послуг обумовлений станом дорожньої інфраструктури і громадського транспорту.
  • Спостерігається високий рівень смертності. Потреба в розвитку програм, спрямованих на зменшення високих показників смертності, в тому числі профілактично-діагностичних та таких, які активізують осіб літнього віку.
  • В апараті сільської ради діє відділ надання соціальних послуг, повністю укомплектований кадрами та обладнанням, а також служба у справах дітей, яку створили у березні і поки що шукають працівників. Громада розглядає різні варіанти, зокрема можливість перетворення відділу на окремий центр. Працює програма підтримки малозабезпечених верств населення.

Дороги і дорожня інфраструктура

  • Місцеві дороги здебільшого не заасфальтовані, а ті, що мають асфальтове покриття, перебувають у незадовільному технічному стані і потребують капіталовкладень.
  • Громадою проходять дороги обласного значення, зокрема T2603 Чернівці–Недобоївці, яка єднає громаду з низкою інших населених пунктів, що розташовані практично один за одним, формуючи значний, як для сільської місцевості, демографічний потенціал. Поблизу громади проходить дорога державного значення Н03 Чернівці–Житомир (київська траса). Завдяки цьому громада має добре транспортне сполучення і потенціал для розвитку економіки (але це стосується тільки сіл, розташованих поблизу цих доріг). Проте зазначені дороги потребують значних ремонтів, у тому числі у спіпраці з різними організаціями.
  • Потрібно розвивати систему вуличного освітлення, яким зараз покрито лише 20% вулиць у кожному селі.
  • Налагоджено регулярне автобусне сполучення з обласним центром, м. Чернівці, і з сусіднім Хотином. Перевізники мають обслуговувати усі села, однак на практиці не хочуть їздити у віддалені села (Рухотин, Санківці, Перебиківці), що значною мірою пов’єязане з поганим станом доріг між населеними пунктами.

Безпека

  • Загальний стан безпеки в громаді слід визнати задовільним, особливі злочини і правопорушення, крім тих, які стандартно зустрічаються в кожній громаді.
  • У Клішківцях діє місцева пожежна охорона, у розпорядженні якої два пожежні автомобілі. Працює 5 осіб, які обслуговують 8 сіл.
  • Поки що немає поліції, хоч вже підготували приміщення (у будівлі Клішковецької амбулаторії), придбали меблі, автомобіль, але ще треба погодити зі структурами МВС України кадрові питання (фінансування заробітної плати поліцейського офіцера громади з державного бюджету).

Адміністративні послуги й організація апарату управління

  • Розпочав свою діяльність ЦНАП, у якому надають 154 послуги. Окремо варто виділити послуги з реєстрації юридичних осіб, реєстрації права власності, договорів оренди, які забезпечують додаткові надходження до місцевого бюджету. Планують розширити діапазон послуг, запровадивши, зокрема, послуги з видачі внутрішніх і закордонних паспортів, що має збільшити обсяг доходів ЦНАПу.
  • У керівному складі громади п’ять головних посад займають чоловіки (сільський голова, заступник, три старости), а чотири – жінки (секретар ради, 2 старости, керуюча справами виконкому). Загалом в апараті переважають жінки (71%). Серед депутатського корпусу сільської ради навпаки (73% складають чоловіки). 26 депутатів представляють разом 7 населених пунктів. Не представлені у сільській раді найменші села: Санківці, Блищадь, Гринячка, Корнешти, Зелена Липа.
  • Містобудівну документацію КГ необхідно розробити оскільки  генеральні плани населених пунктів  Поляна, Малинці, Перебиківці, Зелена Липа, Шилівці, Санківці розроблено  у 1966-1986 роках, у 2014 році внесено зміни до генерального плану сіл Клішківці та Млинки, а у населених пунктах Рухотин, Гринячка, Блищадь, Корнешти взагалі відсутні генеральні плани. Це негативно впливає на інвестиційну привабливість громади і привабливість поселення у ній.
  • КГ має надто розгалужену мережу комунальних закладів. Відповідно необхідною є її оптимізація, особливо якщо зважати на демографічні показники (зменшення чисельності і старіння населення). Матеріально-технічна база комунальних закладів здебільшого застаріла і потребує значних капіталовкладень (особливо це стосується закладів культури), що створить проблеми для й так скромного місцевого бюджету.

Публічні фінанси і управління

  • Місцевий бюджет – один з найслабших в області й усій Україні у своїй категорії. Його фактично вистачає лише на утримання закладів освіти та сільської ради. Більшість інвестиційних проектів на території громади вдалося реалізувати упродовж 2017–2019 років завдяки коштам з державного бюджету.
  • Ключовою проблемою є збільшення бази платників податків, а отже, власних надходжень, оптимізація поточних витрат, відповідальна та довгострокова фінансова політика, включаючи інвестиційну політику, що дозволить використовувати унікальні місцеві ресурси (сільськогосподарський та економічний потенціал сільських територій, потенціал розвитку на базі особи Леоніда Каденюка, першого і єдиного космонавта незалежної України, екологічні ресурси, природні ресурси).
 

 

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ІЗ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Загальна інформація про дослідження

В рамках опрацювання стратегії, одним із елементів інформаційного забезпечення процесу було соціологічне дослідження умов проживання та якості публічних послуг в громаді. Концентрувалося воно на:

  • чинниках, котрі впливають на якість життя мешканців і мешканок (питання, що відносяться до сфери місцевої інфраструктури, економіки, соціального розвитку і стану природного середовища);
  • послугах, що надаються органами місцевого самоврядування.

Питання, які містились в опитувальному листі, передбачали оцінювання загального характеру, не включали детального аналізу окремих аспектів функціонування органу самоврядування та діяльності, яка ним здійснюється. В даному сенсі, дослідження пропонує узагальнений описовий характер поглядів мешканців і мешканок щодо оцінювання ними умов проживання в територіальній громаді.

Методологія дослідження

Кожна анкета доставлялась до домогосподарств, обраних випадковим чином з проханням щодо надання узгоджених між усіма членами домогосподарства відповідей на поставлені в ній запитання, базуючись на припущенні, що люди в процесі щоденних розмов між собою обмінюються думками стосовно справ зі свого безпосереднього фізичного та соціального оточення.

Дослідження було реалізоване на репрезентативній вибірці домогосподарств, що означає, що його результати можна екстраполювати на думку усієї місцевої громади. Максимальна похибка дослідження при рівні довіри 95% становить +/-5%. Кількість домогосподарств, обраних випадковим чином до вибірки та тих, які безпосередньо взяли участь в дослідженні становить 347.

Найважливіша інформація про структуру населення

  • У структурі населення Клішковецької ТГ домінують особи у продуктивному віці. Жінки у віці 18-60 рр. проживають у 70,0% домогосподарств, а чоловіки у віці 18-65 рр. – у 71,5% домогосподарств. Це становить вагому складову потенціалу місцевої економіки.
  • У майже кожному третьому домогосподарстві проживають молоді особи до 18 рр. (у 27,1% сімей є діти віком до 6 років, а одночасно у 39,5% - молодь у віці від 6 до 18 років), що вказує на суттєву потребу в освітніх послугах та послугах, пов’язаних із дитячим вихованням. Щораз відчутнішою є також потреба у формуванні повноцінної пропозиції проведення дозвілля.
  • У 45,5% домогосподарств в територіальній громаді проживають жінки старшого віку (60+). Кількісно значна група осіб старшого віку вказує на обов’язковість гарантування надання публічних послуг, пристосованих до вікової та гендерної структури населення громади, в першу чергу – у сфері охорони здоров’я та соціальної політики.
  • Найчастіше основним джерелом утримання домогосподарств (беручи до уваги джерело доходів того члена родини, який заробляє найбільше) є пенсія або соціальна допомога (42,9% опитаних домогосподарств). Це може свідчити про низький рівень заможності значної частини мешканців і мешканок, особливо старшого віку. Може також бути пов’язаним із неофіційним працевлаштуванням багатьох осіб. Відповідно до дослідження, лише для 20,2% мешканців і мешканок основним джерелом доходів є заробітна плата. Одночасно лише 10,7% мешканців і мешканок залишаються офіційно безробітними.
  • 13,3% працює закордоном. Еміграція на заробітки є однією з проблем громади і одночасно вказує на можливість знайти працівників для новостворених підприємств за умов створення привабливих умов праці та достойної заробітної плати.
  • Значною є кількість домогосподарств, яка утримується за рахунок сільського господарства – 25,4%. Беручи до уваги економічний профіль сіл Клішковецької громади, логічним є, щоб завдання стратегії охоплювали підтримку ефективного сільського господарства та переробку сільгосппродукції.
  • Незначною є кількість домогосподарств, яка утримується за рахунок роботи у великому місті – 11,8%.
  • Лише у випадку 2,0% родин як головне джерело доходів декларуються надходження від ведення власного бізнесу. Це вказує на потребу у додаткових зусиллях, спрямованих на професійну активізацію населення, в т.ч. у напрямку зайняття підприємницькою діяльністю, при одночасних зусиллях, спрямованих на створення сприятливого бізнес-клімату в громаді.
  • У випадку 48,1% домогосподарств, усі члени домогосподарства центр власної професійної активності повністю розташовують на території громади (постійно тут живуть, працюють/навчаються). Водночас, у випадку 10,4% домогосподарств, частина їх членів постійно перебуває в межах територіальної громади, але інша – лише частково. У випадку лише 13,5% домогосподарств усі члени родини щоденно поділяють власний життєвий час поміж громадою та іншими місцями, навчаючись та/або працюючи поза її межами. Загалом можна говорити про невисоку мобільність мешканців і мешканок громади, частково пояснену високим відсоток старших осіб.

Ставлення мешканців і мешканок

  • Мешканці у своєму загалі швидше задоволені з того, що проживають на території Клішковецької ТГ – в сумі 53,9% відповідей «скоріше задоволені» та «дуже задоволені». Дуже популярною відповіддю є «посередньо» – 39,2% опитуваних. Загальна оцінка громади як місця проживання також є помірно позитивною. 40,1% респондентів обрало варіанти відповіді «скоріше добре» або «дуже добре», всього лиш 7,0% оцінили її «скоріше погано» або «дуже погано» (тут найчастішою відповіддю було «посередньо» – 53,0%). Водночас члени 54,2% домогосподарств задекларували, що навіть якщо б існувала така можливість, вони не планують змінити місце проживання (переїзд поза межі громади). Однак, частина мешканців і мешканок залишається незадоволеною – 16,4% зазначили, що задумується про перспективи переїзду, якщо б була така можливість.
  • Не настільки позитивно є оцінка, котра ілюструє відношення мешканців і мешканок до факту утворення об’єднаної громади – 41,5% опитаних обрали відповідь «скоріше добре» та «дуже добре». При цьому, 6,3% опитаних мали труднощі із визначенням власного відношення до ситуації, що змінилась, а 9,5% оцінили її негативно, що може вказувати на потребу кращого інформування та представлення користей, які є наслідком об’єднання (наприклад, самоврядність, збільшення власних доходів у місцевому бюджеті). Свідченням актуальності вищевказаної рекомендації є те, що ті домогосподарства, які позитивно оцінюють інформаційну політику органу самоврядування, одночасно і краще оцінюють факт утворення об’єднаної громади.
  • Клішковецька територіальна громада, на думку її мешканців і мешканок, є середньою за рівнем заможності – таким чином її охарактеризували 62,5% домогосподарств – чи навіть відносно бідною. Кількість домогосподарств, які вважають що громада є відносно бідною (22,5%) є більшою за кількість домогосподарств, які вважають, що відносно багатою (7,8%). 7,2% мало проблему із формуванням власної точки зору щодо вказаного питання. Тим більш обґрунтованим в цьому випадку є імплементація додаткових інформаційно-просвітницьких заходів, пов’язаних із децентралізацією, об’єднанням громади та перевагами збільшення її фінансової самостійності.
  • Менша половина мешканців і мешканок декларує особисту зацікавленість місцевими справами – 43,6% цікавляться «скоріше» або «дуже». При цьому, зазначають, що найчастіше використовуваним джерелом інформації про те, що відбувається в громаді, є розмови з сусідами або іншими знайомими – обрало цю альтернативу 56,2% опитаних. Хороші сусідські відносини є цінним ресурсом, однак вказана ситуація може спричиняти отримання мешканцями і мешканками неповної або неправдивої інформації – джерело отримання інформації не завжди надійне або ж виникає високий ризик перекручування суті переказу при використанні усної його форми. Важливими джерелами інформації є також: розмови з місцевими депутатами – таку відповідь дали 33,7% респондентів, пошук інформації на веб-сторінці громади – 26,5%. Крім того, жителі декларують свою активність у пошуку інформації про заходи, організовані владою громади, а також у пошуку інформації в місцевих ЗМІ – такий варіант відповіді обрало 16,7% і 17,6% домогосподарств відповідно. У якості бажаних каналів комунікації опитувані обирали передусім місцеві збори/ зустрічі з представниками місцевої влади та депутатами – на таку відповідь вказало 55,0%, а також соціальні мережі та офіційну веб-сторінку громади – 41,2% i 29,4% відповідей відповідно. Тобто на перші місця виходять безпосередні зустрічі з представниками влади або отримання інформації через мережу Інтернет.
  • 41,2% домогосподарств вважають, що влада добре інформує про свою діяльність (відповіді «скоріше інформує» та «дуже добре інформує»). Одночасно 35,4% опитаних домогосподарств оцінили систему інформування посередньо, а 23,4% – негативно (відповіді «скоріше не інформує» та «взагалі не інформує»). Це вказує на необхідність удосконалення системи комунікації на осі «влада-мешканці», орієнтуючись на вище вказані, оцінені як бажані інформаційні канали. В кінцевому підсумку, ефективна система комунікації на місцевому рівні безпосередньо впливає на підвищення оцінок мешканцями різних сфер проживання та обумовлює їхнє високе почуття власної суб’єктності у вирішенні справ місцевого характеру.
  • Відсоток опитаних, які беруть участь у житті територіальної громади (беруть участь в публічних заходах, імпрезах, фестивалях, інших заходах подібного характеру) можна оцінити швидше як невисокий. У випадку 41,5% усі або деякі члени беруть участь у важливих для громади справах. У випадку 26,5% домогосподарств ніхто із їх членів на загал не бере активної участі в житті громади і аж 32,0% вказало на те, що їм складно відповісти на це питання. Є потреба активізації та інтеграції мешканців і мешканок, особливо в контексті певної частини населення громади, котра потенційно готова до зміни власного місця проживання.
  • Станом на сьогодні відсоток домогосподарств, у яких хоча б хтось належить до тих чи інших громадських об’єднань, становить 14,4%. Неформалізована громадська активність мешканців і мешканок є набагато вищою.
  • Варто звернути увагу на пасивність старших осіб та/або осіб, основним джерелом доходів, яких є пенсійні виплати і соціальна допомога (таких є значна частина мешканців і мешканок громади). 47,9% цих осіб не беруть участі в житті територіальної громади. Вищевказане обумовлює потребу дій, спрямованих на підвищення їхньої громадської активності, збільшення їх вкладу в культурне, соціальне, економічне життя територіальної громади. Це сприятиме підвищенню рівня власної самооцінки та задоволення від життя згаданої категорії мешканців і мешканок, а громаді загалом принесе вимірні користі у сфері її сталого розвитку. Істотну роль у цьому випадку могли б відіграти громадські організації, які репрезентують потреби старших осіб.
  • Якщо орієнтуватись на відповіді, які надали мешканці в рамках соціологічного дослідження, то важко оцінити, чи та який вплив мають мешканці на важливі рішення, які приймаються місцевою владою. В сумі 25,0% опитаних зазначили, що мешканці не мають жодного впливу або їхній вплив на місцеву владу є мінімальним. Іншої думки зору дотримуються 33,1%. Майже половина окреслила цей вплив як «посередній» (42,9%). Це може свідчити про потенціал громадської активізації мешканців і мешканок, збільшення їхньої залученості в процеси управління місцевим розвитком. Слід підкреслити, що почуття браку власної суб’єктності у вирішенні питань місцевого характеру знижує рівень задоволеності з умов проживання в громаді, оцінок її як місця для проживання.
  • Невикористані сповна можливості співпраці підтвердили зокрема і відповіді респондентів на запитання, чи, на їхню думку, влада сприяє приватним ініціативам. 46,7% опитаних вважають, що місцева влада сприяє громадській активності мешканців і мешканок та підтримує їх ініціативи. 39,8% не були в стані цього однозначно оцінити. Водночас 13,5% домогосподарств вважає, що влада не показує зацікавленості ідеями, які пропонують мешканці. Першим кроком для активізації та включення в громадські процеси мешканців і мешканок повинно бути налагодження системи інформування та комунікації на місцевому рівні (серед домогосподарств, члени яких вважають, що влада погано інформує про власну діяльність, аж 54,2% респондентів вважають, що влада не сприяє громадській ініціативі).
  • 39,2% домогосподарств було важко визначитись з відповіддю на питання про те, чи в міжособистісних взаєминах в громаді переважає недовіра і приватний інтерес, чи навпаки – довіра та спільне благо. 24,5% опитаних були схильні до варіанту, що в громаді переважає «почуття солідарності та турбота про спільне благо», натомість у випадку 36,3% існує думка, що «переважає недовіра, обережність і приватний інтерес». Відсутність взаємної довіри може негативно впливати на процеси співпраці в місцевому середовищі та на самоорганізацію низового рівня мешканців і мешканок у вирішенні питань місцевого характеру.
  • Мешканці і мешканки вважають, що в громадський місцях загалом є безпечно (лише 4,3% опитаних стверджує протилежне). Відчутний рівень безпеки є одним із ключових чинників, який формує позитивну оцінку територіальної громади як місця проживання.

Оцінка умов життя та якості громадських послуг:

  • При оцінюванні окремих сфер життєдіяльності ТГ застосовано бікритеріальний підхід: з одного боку, опитуваним запропоновано визначити стан чинників (підсфер), які складають сутнісне наповнення тієї чи іншої сфери за 5-бальною шкалою (від «-2» – максимально негативна оцінка, до «+2» – максимально позитивна оцінка), з іншого боку, оцінюванню підлягав рівень вагомості цих чинників, який вказує на першочерговість завдань, які необхідно виконати в короткостроковій перспективі.
  • Таким чином, усі чинники можна поділити на чотири групи: ті, стан яких визначається як позитивний і мешканці їх вважають критично важливими для життєдіяльності об’єднаної громади (1), негативно оцінювані та важливі чинники (2), позитивно оцінювані, але не критично важливі з суб’єктивної точки зору чинники (3), чинники, стан яких оцінюється негативно і, на думку мешканців і мешканок громади, є важливим (4).

Фото без опису

Адміністрація

  • Близько третини опитаних (30%) вказало, що досі ще не залагоджували жодних справ в раді ТГ, а ще 13,3% відповіли, що «не пам’ятають». Особи, які таки скористались з адміністративних послуг, які вона надає, оцінювали рівень обслуговування, як і відношення самих працівників апарату ради, помірно позитивно.
  • Діяльність Голови ради оцінюється мешканцями позитивно. Варіанти, які в даному випадку повторювались найчастіше – «добра» (30,8% домогосподарств обрало таку оцінку), «відмінна» (22,2%). Загальне середнє значення оцінок в межах від 1 (мінімум) до 6 (максимум) становить 4,28.
  • Дещо нижча оцінка, поставлена мешканцями раді територіальної громади – середній рівень 4,07. Певний вплив на цей показник може мати той факт, що рада, на відміну від її голови, є колегіальним органом, який у меншій мірі володіє ступенем виразності власних дій.
  • Найкращу оцінку отримала діяльність старост – 4,74, при тому, що 39,5% опитуваних відзначило його діяльність як «відмінно», а 22,7% як «дуже добре». Така оцінка ймовірно виникає з факту, що старости є особами «першого і частого контакту» для мешканців і мешканок, відповідно мешканці краще оцінюють їх діяльність.

Навколишнє середовище

  • Стан навколишнього середовища в громаді оцінено мешканцями помірковано добре. З 12-ти пунктів 7 оцінено позитивно за шкалою від -2 (дуже погано) до +2 (дуже добре), а саме: якість питної води (у тому числі смак, запах, чистота) (+0,39), наявність природи в оточенні людини (парки, зелені зони та ін.) (+0,35), чистоту громадських місць (напр. прибирання площ, парків, вулиць та ін.) (+0,22), естетика громадських будівель (+0,16), чистота повітря (+0,14) і т.д.
  • Негативно оцінено чистоту навколишнього середовища (-0,1), стан (роботу) каналізаційних мереж (-0,16), чистоту річок, озер і водойм (-0,19), вивіз сміття з домогосподарств (-0,32). Найгірше була оцінена можливість сортування сміття  (-0,84).
  • Проте з дослідження також випливає, що проблемою, яка має бути вирішена якнайшвидше і яка негативно впливає на оцінку якості життя в громаді, є питання чистоти навколишнього середовища та чистоти річок, озер, водойм.

Дорожня інфраструктура, транспорт і безпека на дорогах

  • Для мешканців і мешканок ТГ проблематика, пов’язана з дорожньою інфраструктурою, є пріоритетною сферою, у яку потрібне першочергове втручання влади громади.
  • Особи, які проживають в громаді, дуже критично оцінюють всі компоненти цієї сфери. Найгірше – якість громадського транспорту на території громади (-0,74), придатність доріг для пішоходів (наприклад: наявність тротуарів, їх стан, нічне освітлення) (-0,72), доступність велосипедних маршрутів (-0,67), безпеку на дорогах (наприклад: дорожня розмітка, знаки, освітлення) (-0,64), можливість скористатися послугами громадського транспорту на території громади (-0,63), якість/стан дорожнього покриття (-0,59).
  • Водночас, мешканці Клішковецької громади характеризуються поміркованою мобільністю – у випадку 43,8% домогосподарств ніхто із їх членів не користувався протягом останніх 3 місяців послугами громадського транспорту.
  • Важливим напрямком підвищення якості життя в громаді є покращення утримання доріг у зимовий період та безпеки на дорогах (наприклад: дорожня розмітка, знаки, освітлення).

Освіта та інша навчально-виховна діяльність

  • Мешканці позитивно оцінили всі питання, пов’язані з доступом до освітніх закладів і якістю освітніх послуг. Найбільш позитивно домогосподарства оцінили доступність дитячих садочків (+0,76), доступність шкіл (+0,74), якість навчання у дитячих садочках (+0,67), якість навчання у школах (+0,65) та доступність дитячих майданчиків (+0,28).
  • Утримання високої якості навчання в школах і дитячих садочках становить найбільший пріоритет для респондентів у цій сфері.

Місця праці і підприємництво

  • Місцевий ринок праці, економічна сфера загалом оцінюються безапеляційно негативно. Особливо, це стосується можливості працевлаштування, яку оцінено найнижче (-0,94). У випадку останньої, це не обов’язково означає відсутність робочих місць на місцевому ринку праці взагалі, а швидше свідчить про малу кількість місць з прийнятною (на думку опитуваних) заробітною платою та сезонність робіт у сільському господарстві.
  • Одночасно мешканці хотіли би насамперед більшої допомоги особам, які здійснюють економічну діяльність, та активізацію діяльності організацій підтримки бізнесу.
  • Водночас найчастіше мешканці об’єднаної громади оцінюють власну матеріальну ситуацію як «середню» – 45,5% домогосподарств визнало, що вони живуть «від зарплати до зарплати».

Соціальна політика і охорона здоров’я

  • Оцінки реалізації соціальної політики в громаді помірно позитивні. Найгірше мешканці оцінили: допомогу потребуючим особам з боку громадських організацій (-0,06), можливості отримання потребуючими особами послуг з догляду, які фінансуються громадою (-0,06) та пристосованість громадських будівель до потреб осіб з особливими потребами (-0,02).
  • Мешканці помірно добре оцінили послуги у сфері охорони здоров’я (зокрема доступ до послуг фахових лікарів (+0,33) і діяльність аптек (+0,3)), а також діяльність установ соціального захисту (+0,14), допомогу, що надається установами громади особам, що перебувають у важких матеріальних умовах (+0,02), зацікавленість установ громади проблемами осіб похилого віку (+0,01).
  • Утримання високої доступності до послуг фахових лікарів, збільшення можливості отримання потребуючими особами послугах по догляду, які фінансуються громадою та діяльність установ соціального захисту, на думку мешканців і мешканок, повинне в найближчій перспективі бути одним з пріоритетів громади.

Культура, спорт, відпочинок

  • Складові, які мають відношення до сфери дозвілля на території громади мешканці оцінили в загальному негативно. Позитивно респонденти оцінили лише доступність Інтернету (+0,74) та доступ до місць відпочинку та відновлення (відпочинку на лоні природи) у безпосередній близькості до місця проживання (+0,05).
  • Найбільш незадоволені респонденти діяльністю будинків культури (-0,74), а також можливостями брати участь: у культурно-мистецькій діяльності (напр. співати у хорі, грати в ансамблі, відвідувати заняття з образотворчого мистецтва та ін.) (-0,41), як глядач/слухач у культурному житті (напр. переглядати вистави, виступи, слухати концерти та ін.) (-0,33), в різноманітній громадській діяльності (напр. у громадських організаціях) (-0,25). Окрім того, негативні оцінки отримали доступність (існування) місць, в яких дорослі можуть проводити свій вільний час поза домом (напр. клубів, центрів, кав’ярень та ін.) (-0,21), можливість участі у спортивних заходах як глядач (-0,19), можливість активно займатися спортом
    (-0,18), діяльність бібліотек (-0,12).
  • Для мешканців і мешканок пріоритетом на найближчі роки є утримання доступ до місць відпочинку та відновлення (відпочинку на лоні природи) у безпосередній близькості від вашого місця проживання, збільшення можливості активно займатися спортом та покращення діяльності бібліотек.

Загальні висновки з соціологічного дослідження

  • Мешканці описали сфери діяльності органу самоврядування, які повинні стати пріоритетом уваги у стратегічній перспективі. На думку опитаних, до таких сфер відносяться: розвиток і модернізація дорожньої інфраструктури, вуличне освітлення, охорона та профілактика здоров’я, соціальна допомога, освіта і дошкільне виховання. Важливими також є поводження з побутовими відходами, а також спорт і відпочинок.
 

 

SWOT-АНАЛІЗ

Підсумком стратегічного аналізу і соціологічного дослідження є SWOT-аналіз, який полягає у визначенні сильних (англ. Strenghts) i слабких (Weaknesses) сторін громади (а саме її позитивних і негативних рис, специфічних ресурсів, потенціалу або дефіцитів, які мають вплив на майбутній розвиток), а також можливостей (Opportunities) i загроз (Threats) (позитивних і негативних процесів чи явищ, які стосуються громади або стосуватимуться її у майбутньому і впливатимуть на її розвиток).

SWOT-аналіз допомагає впорядкувати сприйняття проблем і потреб, які стосуються як суспільної, так і економічної сфери, комунальних послуг та інфраструктури, яка необхідна для надання цих послуг.

 

ЧИННИКИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ

ЧИННИКИ, ЯКІ ГАЛЬМУЮТЬ РОЗВИТОК

ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ

Фото без опису

ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ

 

 

 

Таблиця 2.             SWOT-аналіз Клішковецької територіальної громади.

ЕКОНОМІКА

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Вдале географічне розташування в межах "Топорівсько-Недобоївської сільської агло­ме­ра­ції" (11 сіл ідуть межа в межу), на відстані до 40-60 км від м. Чернівці і Кам’янець-Подільський, невелика відстань від кордону держави – ринки збуту, ринок праці, можливість навчання, доступ до публічних послуг тощо.
  2. Хороші умови для сільського господарства, зокрема рільництва і садівництва (родючі землі, сприятливий клімат), які викорис­то­вує місцеве населення; створення кластеру "Яблунева агломерація", який має на меті об’єднати виробників яблук в регіоні.
  3. Розвинене мале і мікро підприємництво.
  4. Обробка деревини та вирощування лісових культур (Хотинське державне лісове госпо­дарство).
  5. Система підтримки сільгоспвиробників та місцевих підприємців громадою (центр еко­но­мічного розвитку).
  6. Наявність природних копалин місцевого зна­чення.
  1. Незадовільний стан деяких доріг між населеними пунктами, які знаходяться за межами доріг обласного значення (Т2603, Т2621), що утруднює економічну діяльність та розвиток туризму.
  2. Відсутність водогонів та каналізації
  3. Багато підприємств, які здійснюють свою діяльність на території громади, зареєстровані за її межами.
  4. Велике кількість незареєстрованих праців­ни­ків у сільгоспвиробників та підприємців.
  5. Невелика кількість привабливих робочих місць для молоді.
  6. Неправильне або недоцільне використання природних копалин місцевого значення.

Можливості

Загрози

  1. Міжнародні проекти, у т.ч. транскордонні, спрямовані на розвиток економіки.
  2. Диверсифікація місцевої економіки: альтер­на­тивна енергетика, деревообробка, туризм.
  3. Ширше відкриття європейського ринку для сільськогосподарської продукції з України.
  4. Розвиток переробки сільгосппродукції, зокре­ма створення обслуговуючих сільсько­господарських кооперативів з переробки продукції розвинутого присадибного госпо­дарства.
  5. Налагодження співпраці у місцевому середо­вищі сільгоспвиробників та підпри­єм­ців.
  1. Відтік економічно активного населення з громади.
  2. Коливання світових цін на сільгоспкультури.
  3. Заморозки, посухи, град, поширення шкідників, які можуть негативно вплинути на врожайність сільськогосподарської продукції.
  4. Порівняно складніші внутрішні умови для відкриття та ведення бізнесу, включаючи високі витрати на позики, погану доступність інформації та професійних консультацій.
  5. Погіршення якості землі внаслідок непра­виль­но­го її використання у сільському господарстві.
  6. Недосконале законодавство, що зменшує надходження в місцеві бюджети.

 

 

 

ДОВКІЛЛЯ І ТУРИЗМ

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Наявність лісів.
  2. Наявність ставів та річки, які можна використати для рекреації.
  3. Відсутність підприємств, які здійснюють значне забруднення навколишнього середовища.
  4. У с. Поляна працює учнівське лісництво (проекологічна освіта).
  5. Наявність потенційно цікавих для туристів об’єктів: пам’ятки археології починаючи від трипільської та комарівської культур, річка Дністер, ботанічна пам’ятка "Шилівський ліс", оборонна церква Різдва Богородиці, орнітологічний заказник "Чапля", дендропарк "Млинки", ландшафтний заказник "Гриняцька стінка-2", печера "Пресподня", водоспад "Шумило", гора Лишиця, привабливий ландшафт.
  6. Особа Леоніда Каденюка (першого і єдиного космонавта незалежної України), музей "Буковина – край космічний" з потенціалом розвитку та просування.
  7. Розташування недалеко від туристично відомих місць (Чернівці, Хотин, Кам’янець-Подільський).
  8. Потенціал для культурного туризму (напр., щорічне проведення фестивалю "Клішковецькі барви")
  1. Забруднення довкілля стічними водами через відсутність ефективних рішень з очистки побутових вод.
  2. Проблеми у сфері поводження з твердими побутовими відходами – відсутність селективного збору ТПВ, стихійні сміттєзвалища.
  3. Відсутність обладнаних відпочинкових зон та місць для відпочину.
  4. Відсутність комплексної туристичної пропозиції.
  5. Відсутність готельної та іншої туристичної інфраструктури.
  6. Відсутність системи візуалізації та інформування про туристично-привабливі об’єкти, місця та заходи на території громади.
  7. Потенційно цікаві туристичні об’єкти знаходяться в непривабливому, занедбаному стані, що унеможливлює їх відвідування туристами.
  8. Відсутність транспортного сполучення до туристично привабливих об’єктів.

Можливості

Загрози

  1. Міжнародне зацікавлення та підтримка екологічних проєктів.
  2. Зростання екологічної свідомості мешканців і мешканок, мода бути екологічним.
  3. Удосконалення поводження з ТПВ
    (у т.ч. запровадження сортування ТПВ).
  4. Розвиток відновлювальних джерел енергії.
  5. Розвиток сучасних й екологічних технологій боротьби із шкідниками в садівництві. Мода на культурний та історичний туризм, покращення фінансових можливостей і збільшення туристичної активності людей.
  6. Співпраця з органами місцевого самоврядування та іншими секторами у сфері формування, інтеграції та спільного просування рекреаційно-туристичної пропозиції (напр., з м. Хотин). Створення туристичних продуктів на базі привабливих для туристів об’єктів на території громади.
  7. Відкриття музею з будинку, де проживав Л. Каденюк.
  • Нанесення шкоди природному середовищу через надмірне, неправильне використання сільськогосподарської хімії.
  • Погіршення якості ґрунтових вод у зв’язку із зростаючим застосуванням хімічних речовин у сільському господарстві та побуті.
  • Продовження пандемії коронавірусу, яка змен­шує мобільність та унеможливлює туристичний рух.
  • Занепад і руйнування наявних туристичних об’єктів.

 

ІНФРАСТРУКТУРА І ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Розгалужена мережа освітніх закладів, закладів охорони здоров’я.
  2. Регулярний громадський транспорт до міст Чернівці і Хотин.
  3. Газифікація усіх сіл громади.
  4. У всіх селах доступний Інтернет.
  5. Вільні будівлі, які можна використовувати в соціально-економічній діяльності.
  6. Наявність природних ресурсів:
    1. мінеральна вода (Шилівчанка);
    2. пісок;
    3. камінь;
    4. вапняк;
    5. глина.
  1. Неактуальна або відсутня містобудівна доку­мен­тація, в т.ч генеральні плани.
  2. Відсутнє централізоване водопостачання (окрім Перебиківців для поливу) та каналізація.
  3. Суттєві відмінності у розвитку інфраструктури компактно розташованих, великих сіл при трасі Т2603 і решти сіл громади (якість доріг, доступ до послуг зв’язку, громадського транспорту, банківських послуг), віддаленість окремих сіл від центральної садиби громади (до 25 км).
  4. Окремі території важкодоступні через поганий стан доріг між селами громади.
  5. Поганий технічний стан та низька енергетична ефективність частини комунальних будівель.
  6. Мала кількість привабливих публічних просторів.
  7. Вуличне освітлення лише головних вулиць у селах громади.

Можливості

Загрози

  1. Інтеграція соціально-економічного та просторового планування.
  2. Створення привабливого громадського прос­тору, в т.ч. рекреаційно-відпочинкових зон.
  3. Технологічний розвиток.
  4. Розвиток геоінформаційних систем.
  1. Великі витрати на будівництво та утримання інфраструктури, постійне непрогнозоване зростання цін на енергоресурси.
  2. Прогресуюча деградація інфраструктури на сільських територіях через відсутність коштів на капітальні витрати.

 

 

 

МІСЦЕВА ВЛАДА

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Досвід участі у проектах міжнародної технічної допомоги.
  2. Статус батьківщини першого космонавта України.
  3. Сучасний ЦНАП.
  4. Налагоджена співпраця з іншими територіальними громадами (Недобоївці, Топорівці, Рукшин) у сфері надання публічних послуг.
  5. Повна відповідальність місцевої влади за розвиток громади.
  1. Відсутність статистичних даних, необхідних для управління територіальною громадою.
  2. Низький рівень середнього доходу бюджету у розрахунку на одного мешканця.
  3. Висока залежність місцевого бюджету від державних дотацій і субвенцій.
  4. Застаріла матеріально-технічна база закладів бюджетної сфери.
  5. Мало жінок у владі.

Можливості

Загрози

  1. Розвиток співпраці між органами місцевого самоврядування (залучення і обмін кращого досвіду з інших громад), міжсекторної, міжорганізаційної та міжнародної співпраці.
  2. Підвищення кваліфікації наявних службовців (особливо з написання проектних заявок).
  3. Зростання залучення громадськості до місцевого самоврядування
    (напр., запровадження бюджету участі, створення молодіжної ради).
  4. Запровадження е-врядування.
  5. Здача в оренду незадіяних приміщень комунальної власності та ставків.
  6. Розвиток житлово-комунального господарства, зокрема благоустрій територій (створення комунального господарства).
  7. Збільшення прозорості дій влади
  1. Невизначеність системи фінансування культури, туризму та спорту державою.
  2. Перекладання на місцеве самоврядування державних зобов’язань без відповідного фінансового забезпечення з боку держави.
  3. Зниження масштабу підтримки територіальних громад з боку держави і міжнародних донорів.
  4. Конфлікти, пов’язані з необхідністю оптимізації мережі освітніх закладів, закладів культури.
  5. Збільшення витрат на закупівлю енергії та інших комунальних послуг.
  6. Відтік кваліфікованих працівників через низьку заробітну плату.

 

 

 

СУСПІЛЬСТВО, ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Високий рівень толерантності, відсутність етнічних та релігійних конфліктів; високий рівень безпеки на території громади.
  2. Висока наповнюваність учнями класів, за винятком Санковецького і Рухотинського закладів загальної середньої освіти.
  3. Активна громадянська позиція релігійних громад.
  4. Наявність соціально активних громадян, які готові діяти за умов чіткого плану дій
  1. Незадоволення частини мешканців і мешканок "примусовим" об’єднанням в одну громаду.
  2. Заробітчанська еміграція.
  3. Негативні демографічні чинники,
    у т.ч. високий рівень смертності.
  4. Недостатній рівень організованої громадської активності мешканців і мешканок.
  5. Недостатня пропозиція у сфері дозвілля, обмежена культурна пропозиція.

Можливості

Загрози

  1. Інтеграція місцевої спільноти.
  2. Повернення мешканців і мешканок з еміграції.
  3. Залучення молоді та осіб старшого віку у суспільне життя громади (напр., Ради старійшин).
  4. Створення культурно-дозвілевого центру для дітей та молоді.
  1. Виїзд молоді на постійне проживання поза громадою.
  2. Прогресуючий процес старіння населення.
  3. Нові життєві установки і соціальна поведінка – споживацький спосіб життя, трудоголізм, "атомізація" життя, розпад соціальних та сімейних зв'язків, пасивність.
  4. Збільшення кількості неповних сімей та розлучень, зокрема через тривалу відсутність дорослого населення на заробітках закордоном.

 

 

 

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

Стратегічне бачення – це майбутній бажаний стан громади, до якого вона прагне, реалізовуючи заплановану діяльність. Бачення виступає інтегруючим чинником, як на етапі планування, так і впровадження стратегії. Досягнення стану, описаного в баченні – це найбільш віддалена мета, до якої ми прямуємо, досягаючи чергових цілей.

 

Клішковецька громада – українська столиця космонавтики, яка опікується як високими, так і земними проблемами, дбає про довкілля, будує інфраструктуру та інвестує в людей, руйнує стереотипи, турбується про розвиток та потреби жителів, створює привабливі, розвиваючі та надихаючі можливості для проведення вільного часу, підтримує місцеве підприємництво, сільськогосподарську спеціалізацію та відкрита для нових інвесторів.

 

 

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ

Визначені в Стратегії пріоритети розвитку випливають з прийнятого бачення розвитку територіальної громади до 2027 року. Ці пріоритети були визначені як найважливіші з огляду на створення ними в довготерміновій перспективі найбільших можливостей для зростання. Потім було визначено 4 стратегічні цілі (багаторічна перспектива – до 2027 року), з яких випливають операційні цілі (короткотермінова перспектива – до 2023 року). Для їх досягнення були визначені відповідні завдання. Вони визначають межі концентрації запланованої фінансової і організаційної діяльності територіальної громади на найближчі роки.

Фото без опису

            Детальний план завдань, який описує заходи, що стосуються кожної стратегічної та операційної цілі, подані із зазначенням показників їх реалізації та результатами їх впровадження, розроблений на 3 роки (до 2023 року). Таким чином, він впорядковує виконання завдань в цьому періоді часу з метою наближення до досягнення цілей Стратегії.

 

 

Таблиця 3. Структура цілей Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки.

Стратегічний напрям:

МІСЦЕВА ЕКОНОМІКА

 

Стратегічний напрям:

ПРОПОЗИЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ

 

Стратегічний напрям:

ПРИВАБЛИВІСТЬ ТЕРИТОРІЇ ЯК МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

 

Стратегічний напрям:

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

 

 

 

 

Стратегічна ціль № 1:

Економічний розвиток громади з використанням місцевих ресурсів та можливостей для розвитку.

Стратегічна ціль № 2:

Розробка комплексної пропозиції проведення вільного часу, адресована мешканцям і мешканкам, а також туристам і гостям.

Стратегічна ціль № 3:

Збільшення комфорту та створення безпечного середовища проживання мешканців і мешканок.

Стратегічна ціль № 4:

Сучасне управління публічними справами з урахуванням соціальних, економічних і екологічних потреб, а також цивілізаційних і демографічних проблем громади.

 

 

 

 

 

 

 

Операційні цілі:

  1. Підтримка та сприяння підприємництву, а також створення сприятливих умов для розвитку економічної діяльності та інвестування у громаді.
  2. Підтримка розвитку сільського господарства, зокрема садівництва та сучасної переробки фруктів.

 

Операційні цілі:

  1. Розвиток пропозиції у сфері відпочинку і підвищення її значення для місцевої економіки та якості життя мешканців і мешканок.
  2. Розвиток спорту і збільшення фізичної активності мешканців і мешканок.
  3. Надання привабливої та сучасної культурної пропозиції.

 

Операційні цілі:

  1. Реалізація організаційно та фінансово ефективної освітньої політики з точки зору результатів навчання.
  2. Забезпечення доступності високоякісних соціальних і медичних послуг.
  3. Розвиток систем технічної інфраструктури та охорона навколишнього середовища.

 

Операційні цілі:

  1. Покращення транспортних доступності і можливостей.
  2. Відповідальне, гендерно орієнтоване управління розвитком, а також розвиток співпраці на місцевому і вищому рівні.
 

 

НАПРЯМ 1:

МІСЦЕВА ЕКОНОМІКА

 

Стратегічна ціль №1:

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ З ВИКОРИСТАННЯМ МІСЦЕВИХ РЕСУРСІВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ.

 

Фото без опису

 

 

 

 

Громада суттєво залежна від державних дотацій і субвенцій, що підтверджують негативні показники бюджету і останні місця у багатьох рейтингах, які оцінюють бюджетні можливості. Згідно з результатами дослідження, яке проводили експерти програми «U-LEAD з Європою» і проекту SKL International, Клішковецька громада займала передостаннє місце у рейтингу бюджетів об’єднаних територіальних громад з кількістю мешканців і мешканок від 5 до 10 тисяч за 2020 рік. Фактично, бюджету вистачає лише на утримання закладів освіти і сільської ради. Кількість суб’єктів підприємницької діяльності дуже мала, що підтверджується і результатами соціологічних досліджень.. До того ж додаткову проблему створює відсутність реєстрації деяких підприємств і легалізації робочих місць. Необхідно активізувати місцеву економічну діяльність, щоб забезпечити робочі місця мешканцям і базовий дохід до місцевого бюджету.

Основною галуззю місцевої економіки залишається сільське господарство, зі спеціалізацією у садівництві, яке базується на родючих землях і сприятливому кліматі, хоч, водночас, відсутня переробна галузь більшого масштабу. Громада має потенціал для розвитку цих галузей, разом з усіма суміжними галузями (посередництво, торгівля, обслуговування, логістика тощо). Громада вже навіть підписала меморандум про співпрацю в рамках проекту «Співпраця громад Яблуневої агломерації Хотинського району», спрямованого на переробку овочів та фруктів. Однак успішна реалізація проекту вимагатиме багатьох капіталовкладень, організаційних зусиль і реклами з боку всіх учасників проекту.

Географічне положення і транспортна доступність обумовлюють інвестиційну привабливість частини населених пунктів Клішковецької громади, які компактно лежать вздовж траси T2603 (Чернівці–Недобоївці, яка єднає громаду з низкою інших населених пунктів, розташованих практично один за одним; це значний демографічний потенціал, як для сільської місцевості), а поблизу ще й проходить дорога державного значення Н03 Чернівці–Житомир (київська траса). Бракує, однак, вільних земельних ділянок у комунальній власності. Необхідно спрямовувати зусилля на завершення інвентаризації земельних ділянок і водночас співпрацювати з приватними власниками. Однак існують також значно більші виклики, потрібно усунути багато інших перешкод, які загалом ускладнюють економічне зростання громади: незавершену інвентаризацію земельних ділянок і нерухомості, відсутню або неактуальну документацію на нерухомість, відсутність містобудівної документації, поганий стан доріг і недоліки дорожньої інфраструктури, відсутність водно-каналізаційної інфраструктури (що дуже негативно впливає ще й на можливості розвитку згаданого вище сільського господарства і суміжних галузей).

Треба зауважити, що на території КГ розташовані поклади корисних копалин місцевого значення, зокрема пісок, гравій (у селі Шилівці є комунальний кар’єр), будівельна глина (Млинки, де колись навіть працював цегельний завод), вапняк (Рухотин, поки що мешканці нелегально видобувають його для власних потреб). Це ще одна можливість для зростання і диверсифікації місцевої економіки.

З огляду на це, першою сферою розвитку визначено МІСЦЕВУ ЕКОНОМІКУ, а стратегічна ціль 1 звучить так: «Економічний розвиток громади з використанням місцевих ресурсів та можливостей для розвитку». Вона охоплює дві операційні цілі.

Операційна ціль 1.1. Підтримка та сприяння підприємництву, а також створення сприятливих умов для розвитку економічної діяльності та інвестування у громаді охоплює завдання, спрямовані на розвиток системи залучення і обслуговування інвесторів, як і заходи, адресовані мікро, малим і середнім підприємствам, а також особам, які планують започаткувати власну підприємницьку діяльність. Ключовим завданням буде розроблення містобудівної документації Клішковецької ТГ, а також інвентаризація вільної нерухомості на території громади. Це дасть змогу виділити зони для економічної діяльності та підготувати пропозицію для інвесторів, яку надалі можна бути просувати різними способами. Істотним елементом гарантії успіху є підготовка кадрів апарату сільської ради, а також центру сприяння місцевому підприємництву для професійної роботи з інвесторами і підприємцями. Завдяки цьому стане можливим створення реальної системи підтримки для бізнесу та осіб, які планують започаткувати власну справу, зокрема осіб з вразливих груп населення. У цьому контексті треба вказати також на потребу підтримки і просування підприємництва та кращої фахової підготовки у школах (впровадження авторських програм, організація конкурсів, використання імітаційних ігор, відвідування місцевих підприємств тощо), щоб підвищити професійну і підприємницьку активність молоді і спробувати переконати їх, що краще інвестувати у своїй місцевості, а не виїжджати в інші громади чи за кордон. А ще стратегією розвитку громади передбачено забезпечити економічне використання природних ресурсів, що знаходяться на території громади (згадані вище: пісок, щебінь, глина будівельна, вапняк).

Операційна ціль 1.2. Підтримка розвитку сільського господарства, зокрема садівництва та сучасної переробки фруктів спрямовані на розвиток. Найважливіше тут – забезпечити підтримку і сприяння розвитку органічного та традиційного сільського господарства, спеціалізованих ферм, включаючи створення місць прямих продажів. Підтримуватиметься підприємництво серед фермерів, у тому числі шляхом підвищення кваліфікації, професійних порад для фермерів. До того ж, громада забезпечить підтримку процесу просування місцевої продукції – в Інтернеті, через організацію ярмарків і фестивалів, a також спільні рекламні матеріали місцевих сільгоспвиробників, підприємців і громади. А ще стратегією розвитку громади передбачено використати стави для розведення риби.

 

 

НАПРЯМ 2:

ПРОПОЗИЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ

 

Стратегічна ціль №2:

РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ, АДРЕСОВАНА МЕШКАНЦЯМ І МЕШКАНКАМ, А ТАКОЖ ТУРИСТАМ І ГОСТЯМ.

 

Фото без опису

 

 

 

Стратегічна ціль № 2. Розробка комплексної пропозиції проведення вільного часу, адресована мешканцям і мешканкам, а також туристам і гостям. Час, проведений поза межами щоденних обов’язків, відіграє дуже важливу роль у житті людини, впливаючи на її індивідуальний і соціальний розвиток, здоров’я, стан і самопочуття. Сьогодні громада має обмежені можливості для активної і пасивної участі у культурній та спортивній діяльності, а також для рекреації та відпочинку. Спортивна база у громаді скромна. У деяких закладах освіти немає спортзалів. Сільські стадіони треба відремонтувати і зробити сучаснішими. У Перебиківцях розташований єдиний на всю громаду спортивний майданчик зі штучним покриттям. Пропозиція послуг одноманітна. Схожа ситуація у сфері культури. Існує необхідність структурної і програмної реорганізації мережі закладів культури, інвестицій у матеріально-технічну базу, активізації діяльності і підвищення привабливості та різноманітності послуг (для різних груп), осучаснення цих послуг. Пропозицій для туристів і гостей взагалі не існує, хоч для цього є значний потенціал. Із села Клішківці походить Леонід Каденюк – перший і єдиний космонавт незалежної України. В опорній школі, яка носить його ім’я, діє музей «Буковина – космічний край», який протягом 20 років існування відвідали понад 5000 осіб і понад 50 делегацій, зокрема учасники різних науково-практичних конференцій, які проходили у закладах вищої освіти Чернівців, Харкова, Дніпра, Києва тощо. До того ж, на території громади розташовані численні ліси і ставки, з півночі громаду омиває річка Дністер, є ще й розмаїті пам’ятки природи та історії. Використання цього потенціалу дало б змогу зробити розвиток громади динамічнішим.

Операційна ціль 2.1. Розвиток пропозиції у сфері відпочинку і підвищення її значення для місцевої економіки та якості життя мешканців і мешканок. Заплановано організаційно-управлінські та інвестиційні заходи, наприклад створити зони відпочинку в селах громади та активно їх використовувати, підтримувати розвиток водного відпочинку, в тому числі на базі Дністра, облаштувати веломаршрути в Клішковецькій громаді з метою залучення до використання: археологічних пам’яток Трипільської і Комарівської культур, річки Дністер, гори Лисиця, з якої витікає річка Данівка, Шилівського лісу, оборонної церви Різдва Пресвятої Богородиці, орнітологічного заказник «Чапля», дендропарку «Млинки», ландшафтного заповіднику «Гриняцька стінка-2», печери «Пресподня», водоспаду «Шумило». Розвиватимуть пропозицію, спрямовану й до місцевого населенні та гостей громади, заплановано, зокрема, організувати відкритий кінотеатр. Найважливішим викликом залишається, однак, використання унікального ресурсу розвитку громади – особи і досягнень Леоніда Каденюка. Громада має амбіційний план створити сучасний центр науки і космонавтики з парком підкорювачів космосу. Це має бути просвітницький центр, мета якого – розвивати та популяризувати науку, співпрацювати з науковцями та викладачами, надихати, спостерігати, переживати, задавати питання та шукати відповіді, використовуючи особистість та досягнення космонавта Леоніда Каденюка. Оскільки ця ідея виходить за межі можливостей громади, передбачено налагодження співпраці у різних конфігураціях на регіональному, державному і міжнародному рівні. Завдяки цьому громада підвищить свої можливості для досягнення бажаного синергетичного ефекту. А ще стратегією розвитку громади передбачено щорічно проводити фестивалі та / або змагання з використанням особи і досягнень космонавта Леоніда Каденюка

Операційна ціль 2.2. Розвиток спорту і збільшення фізичної активності мешканців і мешканок. І в цьому випадку стратегія розвитку громади передбачає як інвестиційні заходи, як от встановлення дитячих майданчиків зі штучним покриттям в селах, так і заходи, спрямовані на урізноманітнення рекреаційної та спортивної пропозиції, у тому числі у співпраці зі спортивними клубами та організаціями. Важливим завданням, яке з одного боку дасть змогу активізувати рухову діяльність мешканців і мешканок, зокрема дітей і шкільної молоді, а з іншого боку стане важливим елементом промоції, буде організація місцевих та понад локальних спортивних та розважальних заходів різного характеру (змагання, турніри, ліги тощо, а також сімейні та інтеграційні заходи).

2.3. Надання привабливої та сучасної культурної пропозиції.

Заплановано організаційно-управлінські та інвестиційні заходи, наприклад: здійснити ремонт закладів культури та придбати для них обладнання, модернізувати систему опалення в Клішковецькій музичній школі, придбати для неї музичні інструменти, посилювати потенціал та активізувати традиційні і сучасні функції бібліотек (центри читання, знань та інформації, центри суспільного життя, модернізація обладнання, оцифрування, придбання нових видань, розширення пропозиції занять, зустрічей, заходів тощо). Загалом значний акцент робитиметься на підвищенні привабливості і різноманітності культурно-розважальної пропозиції, у т.ч. планується запровадити регулярні свята в громаді. Покращення матеріально-технічної бази і розширення пропозиції послуг значною мірою стане можливим завдяки налагодженню транскордонної співпраці у сфері культури.

 

 

НАПРЯМ 3:

ПРИВАБЛИВІСТЬ ТЕРИТОРІЇ ЯК МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

 

Стратегічна ціль №3:

ЗБІЛЬШЕННЯ КОМФОРТУ ТА СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОЖИВАННЯ МЕШКАНЦІВ І МЕШКАНОК.

 

Фото без опису

 

 

 

Третій напрям розвитку стосується умов і комфорту життя на території громади. Він передбачає діяльність, спрямовану на підвищення доступу до високоякісних послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, заходи у сфері охорони довкілля і розвитку технічної інфраструктури. Це обумовлює, значною мірою, привабливість громади для проживання і може стримати негативні демографічні тенденції, пов’язані зі зменшенням кількості населення чи зі швидким старінням місцевої спільноти. Цей пріоритет безпосередньо випливає з аналізу результатів репрезентативного соціологічного дослідження серед мешканців і мешканок. Вони очікують як інфраструктурних проектів, так і розширення та урізноманітнення діапазону послуг для розв’язання проблем і викликів, які стосуються їх безпосередньо.

Операційна ціль 3.1. Реалізація організаційно та фінансово ефективної освітньої політики з точки зору результатів навчання. Основою для розвитку кожного самоврядування є освічені, активні та творчі мешканці та мешканки. Гроші, призначені для підтримки індивідуального, професійного та іншого розвитку особи – це перспективна та необхідна інвестиція. Людський чинник має вирішальне значення для втілення у життя даної стратегії, як і різної іншої діяльності, спрямованої на розвиток. Тому операційна ціль охоплює завдання, спрямовані на розвиток інтелектуального потенціалу мешканців і мешканок, особливо це стосується освіти і виховання дітей та молоді. Незважаючи на різний характер і діапазон, ці завдання мають гарантувати якнайкращий доступ до освіти, комфорт і якість навчання, і водночас, зменшення витрат. Видатки на освіту складають найбільшу частку загального обсягу видатків бюджету (74% у 2020 р. і 80% у прогнозі на 2021 р.). З огляду на кількість учнів, мережа закладів освіти неоптимальна. Більшість приміщень шкіл відзначаються великими площами і поганим технічним станом. Водночас великою проблемою місцевої системи освіти є низька якість навчання, яку можна оцінити за результатами ЗНО, порівнявши їх з іншими школами. Рівень навчання середній або низький. Існує значний політичний і громадський опір до змін, проте існує суттєва необхідність реорганізовувати систему освіти, враховуючи актуальну і прогнозовану демографічну ситуацію, а також організаційно-фінансові можливості громади. Першим елементом стане створення у громаді опорних освітніх закладів. Стратегією розвитку громади передбачено також придбати для перевезення дітей шкільні автобуси, облаштувати відповідно до вимог зупинки для шкільних автобусів. Важливе значення матимуть інвестиції у матеріально-технічну базу, зокрема забезпечення доступності до та якості освітнього середовища – ремонт навчальних закладів, у тому числі їдальні, облаштування їх для навчання дітей з особливими потребами, благоустрій пришкільних територій. Паралельно залишається необхідність оснащення майстерень, лабораторій та інших класів, у т.ч. сучасними дидактичними матеріалами та комп’ютерним обладнанням з доступом до Інтернету, необхідним для сучасного й ефективного виховання і навчання дітей і молоді. Додаткові зусилля буде скеровано на розширення освітніх послуг (наприклад, нові заняття, спрямовані на формування ключових компетентностей, підприємливості, гендерної рівності). Якість і різноманітність освітніх послуг можна покращити завдяки всеукраїнській і міжнародній співпраці шкіл.

Операційна ціль 3.2. Забезпечення доступності високоякісних соціальних і медичних послуг. Це піклування про високий рівень безпеки мешканців і мешканок громади у медичному і соціальному вимірі. У громаді відбувається значне старіння населення (частка осіб старше 61 року нині складає понад 26,4%, а в деяких селах цей показник сягає майже половини мешканців і мешканок) і зменшення його чисельності, на що частково впливає трудова міграція, але насамперед – високі показники смертності і від’ємний природний приріст. У селах залишаються старші люди, часто самотні, що перебувають у складних життєвих умовах – матеріальних і пов’язаних зі станом здоров’я. Вони потребують допомоги (медичної, соціальної), адаптованої до їхніх потреб і можливостей. З огляду на це, здійснюватимуться заходи для подальшого розвитку послуг у сфері охорони здоров’я, її доступності та якості. Допоможе в цьому закупівля техніки, медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров'я. А ще заплановано капітальні і поточні ремонти. У відповідь на безпосередні очікування середовища людей похилого віку, заплановано створити геріатричний центр на базі ЦПМСД. Однак найважливішим завданням залишається профілактична робота. Викликом для громади залишається, до того ж, організація ефективної системи соціального захисту. Заплановано запровадити систему матеріальної та фінансової допомоги особам, які перебувають у складній життєвій ситуації (в т.ч. особи з інвалідністю, ВПО, багатодітні сім’ї, учасники АТО, старші особи). Передбачено проведення різних заходів для протидії та мінімізації соціальних і медичних наслідків пандемії COVID-19.

Операційна ціль 3.3. Розвиток систем технічної інфраструктури та охорона навколишнього середовища. Найбільша екологічна проблема Клішковецької громади полягає у недосконалій системі поводження з твердими побутовими відходами (відсутність сертифікованого полігону, систематичного вивезення відходів з більшості сіл, роздільного сортування й утилізації, стихійні сміттєзвалища), а також відсутності очисних споруд і каналізації (нечистоти зливають у вигрібні ями, з яких їх потім вивозять приватні фірми, без контролю з боку відповідних служб). Це негативно впливає на флору і фауну, ґрунти, поверхневі і ґрунтові води. Важливу місцеву проблему створює хімізація сільського господарства, здебільшого садівництва, що негативно позначається на навколишньому середовищі, зокрема, вбиває бджіл, які водночас необхідні для запилення рослин. З огляду на це, з одного боку, треба забезпечити відповідну матеріально-технічну базу, організувати процес вивезення твердих побутових відходів у всіх населених пунктах громади, ліквідувати стихійні сміттєзвалища, а з іншого – підвищувати екологічну свідомість жителів і формувати їхні установки в напрямі більш сприятливому охороні довкілля (екологічну просвіту у школах і в громадському просторі). Стратегія діяльності передбачає також зменшення використання енергії в будинках бюджетної сфери. Діяльність для захисту довкілля – це діяльність на благо теперішніх і майбутніх поколінь мешканців і мешканок, для забезпечення їм комфортного життя і здоров’я. Вона не виключає економічного розвитку, а інтегрується з ним у рамках концепції сталого розвитку.

 

 

НАПРЯМ 4:

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

 

Стратегічна ціль №4:

СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ СПРАВАМИ З УРАХУВАННЯМ СОЦІАЛЬНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ І ЕКОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ, А ТАКОЖ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ І ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОБЛЕМ ГРОМАДИ.

 

Фото без опису

 

 

 

Остання зі стратегічних цілей (сучасне управління публічними справами з урахуванням соціальних, економічних і екологічних потреб, а також цивілізаційних і демографічних проблем громади) служить для посилення фахової, організаційної і технічної спроможності громади реалізовувати політику розвитку. Вона передбачає діяльність у двох напрямах – публічне управління і транспортна інфраструктура. Значною мірою, саме ефекти роботи у цих напрямах відкриватимуть нові можливості в інших сферах, передбачених стратегією.

Операційна ціль 4.1. Покращення транспортних доступності і можливостей. Мережа доріг, які проходять громадою, досить розгалужена і включає, зокрема, й дороги поза безпосереднім управлінням громади. Частину цих доріг треба ремонтувати. Тож планується налагодити співпрацю з метою збільшення зовнішньої транспортної доступності громади, ремонт доріг між населеними пунктами громади, а також всередині населених пунктів громади (поточний, ямковий або капітальний ремонт – згідно з потребами та можливостями громади). А ще стратегією діяльності передбачено здійснити освітлення вулиць. Такі заходи дадуть змогу посилити транспортну інтегрованість громади, покращити безпеку дорожнього руху, підвищити мобільність і комфортність життя мешканців і мешканок, а також підвищити інвестиційну привабливість громади.

Операційна ціль 4.2. Відповідальне, гендерно орієнтоване управління розвитком, а також розвиток співпраці на місцевому і вищому рівні. Практика показує, що більшість стратегій ніколи не виконуються повністю, на що впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори. Однак ключовим фактором для досягнення найкращих результатів є належна підготовка (забезпечення відповідних ресурсів – компетенції працівників та управлінського персоналу, організаційні, фінансові, матеріальні ресурси тощо) і результативне та ефективне управління (постійне вдосконалення персоналу, процеси, налагодження партнерських стосунків тощо). Цей пріоритет безпосередньо випливає ще й з аналізу результатів репрезентативного соціологічного дослідження серед домогосподарств громади. Воно показало, насамперед, зростаючі очікування мешканців і мешканок від місцевої влади та органів управління громадою. З огляду на це, заплановано як інвестиції у матеріально-технічну базу, так і в персонал, зокрема планують придбати обладнання та провести капітальні ремонти будівель, у т. ч. щоб покращити енергоефективність, доступність та естетичний вигляд, запровадити систему е врядування, впровадити систему підвищення кваліфікації працівників ОМС (навчання, курси, тренінги тощо). Дуже важливе значення матимуть заходи з активізування і залучення мешканців і мешканок до громадської діяльності та співпраці. Йдеться, зокрема, про запровадження бюджету участі та організацію конкурсу молодіжних ініціатив, а також про підтримку громадських організацій і неформальних ініціатив (навчання і консультації для громадських активістів і громадських організацій; конкурси і спільні проекти). А ще стратегією розвитку громади передбачено створити молодіжні центри. Таким чином розвиватиметься партнерство на місцевому рівні, але передбачено ще й налагодження співпраці у різних конфігураціях на регіональному, державному і міжнародному рівні. Завдяки цьому громада підвищить свої можливості для досягнення бажаного синергетичного ефекту.

 

 

ІНДИКАТОРИ ВПЛИВУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ СТРАТЕГІЇ

Представлена у попередньому розділі система цілей Стратегії містить детальний опис пріоритетів (стратегічних цілей), обраних з метою досягнення бачення майбутнього об’єднаної громади у 2027 році і комплекс операційних цілей, досягнення яких гарантуватиме необхідні зміни в рамках визначених пріоритетів. Ці зміни будуть вимірюватися спеціальною системою індикаторів, котра дозволяє їх якісно і кількісно охарактеризувати. Перелік цих індикаторів подано в таблицях 4-7.

Таблиця 4. Індикатори впливу та результату стратегічної цілі 1.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1

Економічний розвиток громади з використанням місцевих ресурсів та можливостей для розвитку

Індикатори впливу

  • Зростання кількості зайнятого населення громади на місцевих підприємствах
  • Зростання вартості нерухомості на території ТГ
  • Підвищення рівня середньої заробітної плати
  • Збільшення власних надходжень бюджету громади
  • Зменшення рівня безробіття

Операційна ціль

Індикатори результату

Операційна ціль 1.1. Підтримка та сприяння підприємництву, а також створення сприятливих умов для розвитку економічної діяльності та інвестування у громаді

  • Збільшення кількості фізичних і юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані та/або здійснюють свою діяльність на території громади
  • Збільшення обсягу реалізації продукції місцевими підприємцями
  • Збільшення частки молоді, жінок та осіб старшого віку, які беруть активну участь у економічних процесах на території громади

Операційна ціль 1.2. Підтримка розвитку сільського господарства, зокрема садівництва та сучасної переробки фруктів

  • Збільшення обсягу реалізації продукції місцевими виробниками сільськогосподарської продукції та підприємствами, які переробляють сільгосппродукцію
  • Збільшення кількості сільгоспвиробників та переробних підприємств

 

 

 

Таблиця 5. Індикатори впливу та результату стратегічної цілі 2.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2

Розробка комплексної пропозиції проведення вільного часу, адресована мешканцям і мешканкам, а також туристам і гостям.

Індикатори впливу

  • Зростання рівня задоволення мешканців і мешканок, туристів і гостей з культурної пропозицією на території громади
  • Зростання рівня задоволення мешканців і мешканок, туристів і гостей з можливостей рекреації та відпочинку
  • Збільшення кількості туристів

Операційна ціль

Індикатори результату

Операційна ціль 2.1. Розвиток пропозиції у сфері відпочинку і підвищення її значення для місцевої економіки та якості життя мешканців і мешканок

  • Підвищення рівня відомості громади як місця освітнього туризму і відпочинку на природі
  • Збільшення кількості фізичних і юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють у сфері туризму на території громади

Операційна ціль 2.2. Розвиток спорту і збільшення фізичної активності мешканців і мешканок

  • Збільшення кількості об’єктів для занять спортом і відпочинку
  • Збільшення кількості мешканців і мешканок (в т.ч. різного віку і статі), які беруть участь у спортивних заходах

Операційна ціль 2.3. Надання привабливої та сучасної культурної пропозиції

  • Збільшення кількості учасників культурних заходів, не залежно від місця проживання та віку
  • Зменшення частки витрат на енергію у загальних витратах на утримання закладів культури

 

Таблиця 6. Індикатори впливу та результату стратегічної цілі 3.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3

Збільшення комфорту та створення безпечного середовища проживання мешканців і мешканок

Індикатори впливу

  • Зростання середньої тривалості життя мешканців і мешканок
  • Збереження природного середовища
  • Підвищення рівня задоволення мешканців і мешканок освітніми послугами
  • Зменшення масштабів соціальних проблем

Операційна ціль

Індикатори результату

Операційна ціль 3.1. Реалізація організаційно та фінансово ефективної освітньої політики з точки зору результатів навчання

  • Підвищення рейтингу шкіл громади за результатами ЗНО
  • Збільшення відсотку учнів, які є переможцями різноманітних конкурсів
  • Зменшення частки витрат на енергію у загальних витратах на утримання закладів освіти

Операційна ціль 3.2. Забезпечення доступності високоякісних соціальних і медичних послуг

  • Зменшення рівня хронічної захворюваності мешканців і мешканок
  • Зменшення соціальної нерівності та кількості випадків соціальних патологій
  • Збільшення доходів ЦПМСД

Операційна ціль 3.3. Розвиток систем технічної інфраструктури та охорона навколишнього середовища

  • Підвищення рівня задоволення мешканців і мешканок станом природного середовища
  • Зменшення витрат енергії у бюджетній сфері

 

Таблиця 7. Індикатори впливу та результату стратегічної цілі 4.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4

Сучасне управління публічними справами з урахуванням соціальних, економічних і екологічних потреб, а також цивілізаційних і демографічних проблем громади

Індикатори впливу

  • Збільшення рівня довіри між місцевою владою, бізнесом та населенням
  • Зростання кількості місцевих ініціатив від молоді, старших осіб, вразливих груп населення, які підтримані місцевою владою
  • Збільшення відсотку мешканців і мешканок, що мають відчуття впливу на важливі рішення, які стосуються функціонування громади
  • Зрівноваження можливостей щодо мобільності мешканців і мешканок різних населених пунктів

Операційна ціль

Індикатори результату

Операційна ціль 4.1. Покращення транспортних доступності і можливостей

  • Підвищення рівня задоволеності мешканців і мешканок якістю місцевої дорожньої інфраструктури
  • Зменшення тривалості подорожі між населеними пунктами громади
  • Зменшення кількості дорожньо-транспортних випадків

Операційна ціль 4.2. Відповідальне, гендерно орієнтоване управління розвитком, а також розвиток співпраці на місцевому і вищому рівні

  • Збільшення кількості адміністративних послуг, що надаються з використанням сучасних інформаційних технологій
  • Підвищення рівня задоволення мешканців і мешканок адміністративними послугами
  • Підвищення швидкості залагодження справ у сільській раді
  • Збільшення кількості учасників заходів, на яких вирішуються питання використання майна громади
  • Зростання відсотку мешканців і мешканок, які приймають участь у спільних заходах, в т.ч. молоді, жінок, старших осіб, представників вразливих груп населення
 

 

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ СТРАТЕГІЄЮ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ТА ІНШИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Стратегія розроблена на основі положень Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», нормативно-правових актів Президента України та Кабінету Міністрів України. Стратегія розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки узгоджена з стратегічними документами національного, регіонального і понад локального щабля, зокрема:

  • Державною стратегією регіонального розвитку на 2021—2027 роки;
  • Стратегією розвитку Чернівецької області на період до 2027 року;
  • Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року;
  • Національною стратегією у сфері прав людини;
  • Національною транспортною стратегією України;
  • Основними засадами (стратегію) державної екологічної політики України.
 

 

Таблиця 8. Узгодженість Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки з цілями і положеннями, зазначеними у вибраних документах вищого порядку.

Цілі та пріоритети стратегічних документів

Стратегічні цілі Стратегії розвитку Клішковецської територіальної громади на 2021-2027 роки.

Стратегічна ціль 1.

Економічний розвиток громади з використанням місцевих ресурсів та можливостей для розвитку.

Стратегічна ціль 2.

Розробка комплексної пропозиції проведення вільного часу, адресована мешканцям і мешканкам, а також туристам і гостям..

Стратегічна ціль 3.

Збільшення комфорту та створення безпечного середовища проживання мешканців і мешканок.

Стратегічна ціль 4.

Сучасне управління публічними справами з урахуванням соціальних, економічних і екологічних потреб, а також цивілізаційних і демографічних проблем громади.

Операційні цілі Стратегії розвитку Клішковецької  територіальної  громади  на 2021-2027 роки

1.1. Підтримка та сприяння підприємництву, а також створення сприятливих умов для розвитку економічної діяльності та інвестування у громаді.

1.2.  Підтримка розвитку сільського господарства, зокрема садівництва та сучасної переробки фруктів.

2.1. Розвиток пропозиції у сфері відпочинку і підвищення її значення для місцевої економіки та якості життя мешканців і мешканок.

2.2.  Розвиток спорту і збільшення фізичної активності мешканців і мешканок.

2.3.  Надання привабливої та сучасної культурної пропозиції.

3.1. Реалізація організаційно та фінансово ефективної освітньої політики з точки зору результатів навчання.

3.2.  Забезпечення доступності високоякісних соціальних і медичних послуг.

3.3. Розвиток систем технічної інфраструктури та охорона навколишнього середовища.

4.1.  Покращення транспортних доступності і можливостей.

4.2.   Відповідальне, гендерно орієнтоване управління розвитком, а також розвиток співпраці на місцевому і вищому рівні.

Державна стратегіїярегіонального розвитку
на 2021—2027 роки

Стратегічна ціль І. “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах

Оперативна ціль 1 “Стимулювання центрів економічного розвитку (агломерації, міста)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2 “Збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки (макро- та мікрорівень)”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3 “Створення умов для реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях в український простір”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 4 “Розвиток інфраструктури та цифрова трансформація регіонів”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державна стратегіїярегіонального розвитку
на 2021—2027 роки

Стратегічна ціль ІІ. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів

 

Оперативна ціль 1 Розвиток людського капіталу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2 “Сприяння розвитку підприємництва, підтримка інтернаціоналізації бізнесу у секторі малого та середнього підприємництва”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3 “Підвищення інвестиційної привабливості територій, підтримка залучення інвестицій”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 4 “Сприяння впровадженню інновацій та зростанню технологічного рівня регіональної економіки, підтримка інноваційних підприємств та стартапів”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 5 “Сталий розвиток промисловості”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль ІІІ. Розбудова ефективного багаторівневого врядування

 

Оперативна ціль 1 “Формування ефективного місцевого самоврядування та органів державної влади на новій територіальній основі”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2 “Формування горизонтальної та вертикальної координації державних секторальних політик та державної регіональної політики”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3 Побудова системи ефективного публічного інвестування на всіх рівнях врядування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 4 Розбудова потенціалу суб’єктів державної регіональної політики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 5 “Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія домашньому насильству та дискримінації”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 6 “Розбудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення та розвиток управлінських навичок для прийняття рішень, що базуються на об’єктивних даних та просторовому плануванні”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2027 року

Стратегічна ціль 1. Підвищення конкурентоспроможності регіону шляхом сталого розвитку сільського господарства, переробної промисловості та туризму

 

1.1. Створення сприятливих умов для сталого розвитку сільського господарства, в тому числі на гірських територіях .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Підвищення конкурентоспроможності продукції провідних галузей промисловості (деревообробна, текстильна, харчова).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Розвиток туризму та рекреації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Формування сучасної системи підготовки кадрів для потреб регіональної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль 2. Просторове планування та розвиток інфраструктури області

 

2.1. Просторове планування: сучасний підхід до планування розвитку територій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Забезпечення розвитку інфраструктури регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Створення комфортних та безпечних умов проживання на території Чернівецької області.

 

3.1. Збереження природнозаповідного фонду, збалансоване та раціональне використання надр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Підвищення рівня екологічної безпеки регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розвиток людського капіталу як основа соціальноекономічного зростання

 

4.1. Підвищення якості освіти та розвиток науки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Розвиток системи охорони здоров’я та соціального захисту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.3. Створення сприятливих умов для розвитку культури, молодіжної політики та спорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     
 

 

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року

1) подолання бідності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10) скорочення нерівності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16) сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАВДАНЬ

Основними джерелами фінансування передбачених Стратегією заходів є бюджет громади та зовнішні джерела (в тому числі, субвенції, гранти, позики, кредити). Джерелами отримання коштів на фінансування запланованих заходів можуть бути фонди державних програм, які реалізуються міністерствами, регіональними та національними установами і спрямовані на реалізацію проектів регіонального і місцевого розвитку (наприклад, Державний фонд регіонального розвитку, Фонд енергоефективності, Державний дорожній фонд, екологічні фонди, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій і т.п.), а також програми, що фінансуються українськими і міжнародними фондами та програмами (таблиця 9).

Даний перелік фондів, програм і проектів не є вичерпним. Донори можуть змінювати свої пріоритети, з’являються нові суб’єкти, які готові фінансувати проекти місцевого розвитку. Для отримання фінансової допомоги від більшості фондів, програм і проектів необхідно передбачити власний внесок в його реалізацію. Чимало програм передбачають, що фінансування отримають неприбуткові організації (а не безпосередньо орган місцевого самоврядування), які будуть здійснювати роботи на користь громади. Загалом у реалізації запланованих заходів суттєву допомогу можуть надати громадські організації, освітні заклади, благодійні фонди, діяльність яких спрямована на розвиток у практично всіх сферах.

Таблиця 9. Діючі міжнародні фонди, програми та проекти, які можуть фінансувати та надавати технічну підтримку в реалізації проектів місцевого розвитку у Чернівецькій області (станом на 2021 р.)

Назва організації / джерела допомоги

Основні напрями надання фінансової і технічної допомоги

Операційні цілі Стратегії розвитку Дзвиняцької об’єднаної територіальної громади, завдання яких можуть фінансуватися з даного джерела

Програма «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE)

https://www.globalcommunities.org/dobre

покращене стратегічне планування;

місцевий економічний розвиток

покращення комунальних послуг;

покращення роботи місцевих органів самоврядування;

бюджетування та управління фінансами;

покращення в залученні громадян;

місцеві ради молоді;

публічна інформація і комунікація

Усі

Британська Рада

http://www.britishcouncil.org.ua

• освіта;

• надання допомоги в реалізації соціальних проектів.

2.3, 3.1, 3.2

Гранти від Фонду демократії посольства США

https://ua.usembassy.gov/uk/education-culture-uk/democracy-grants-uk/

• сприяння інноваціям, розвиток культури підприємництва, становлення гендерної рівності в Україні;

• виховання поваги до інтелектуальної власності;

• покращення бізнес-клімату та сприяння розвиткові малих і середніх підприємств, підвищення енергоефективності;

• антикорупційні програми та прозорість органів влади: просування системи е-врядування на місцевому рівні;

• здійснення регуляторної реформи для зменшення можливостей застосування корупційних схем.

1.1, 1.2, 3.3, 4.2

Європейський банк реконструкції і розвитку (European Bank for Reconstruction and Development)

https://www.ebrd.com/home

• сприяння інвестиціям у виробництво, а також у сферу послуг і фінансовий сектор та пов’язану з ним інфраструктуру;

• стимулювання ключових і економічно обґрунтованих проектів, надання технічної допомоги для підготовки, фінансування і реалізації проектів тощо.

1.1, 1.2

Європейська молодіжна фундація (European Youth Fondation)

https://www.coe.int/en/web/european-youth-foundation/how-to-apply

діяльність, спрямована на соціальні зміни, які залучають молодь на місцевому рівні.

4.2

Міжнародний жіночий фонд Мама Кеш (Mama  Cash)

https://www.mamacash.org/ru/kogo-my-finansiruem

ініціативи в сфері прав жінок.

3.1, 3.2

Міжнародний фонд “Відродження”

http://www.irf.ua

• боротьба з корупцією у владі через посилення тиску громадськості та сприяння антикорупційним реформам;

• моніторинг і документація ситуації з правами людини, потрібна для того, щоб домогтися запровадження антидискримінаційного законодавства та практик і зменшити масштаби зловживань у в'язницях і СІЗО;

• забезпечення доступу бідних і вразливих верств населення до правосуддя та посилення їхніх правових можливостей;

• посилення правових можливостей ромів, розвиток інтеграційних моделей, які запроваджуватимуть молоді освічені ромські лідери;

• боротьбу з політичним популізмом і сприяння усвідомленому вибору;

• запровадження практик і механізмів, що регулюють конфлікт інтересів;

• просування цінностей відкритого суспільства за допомогою зобов'язань України перед ЄС;

• створення прецедентів підзвітного використання коштів у сфері охорони здоров'я;

• вироблення збалансованої та недискримінаційної наркополітики.

3.3, 4.2

Міністерство закордонних справ Естонії

https://vm.ee/en/activities-objectives/development-cooperation-and-humanitarian-aid

https://kyiv.mfa.ee/uk

підвищення потенціалу урядових та муніципальних установ, а також неурядових організацій і фондів, що діють в громадських інтересах.

4.2

Монсанто  Україна

http://www.monsantoglobal.com/global/ua/ourcommitments/pages/default.aspx

• освітні програми для сільської місцевості (підтримка шкіл, бібліотек, наукових центрів, навчальних програм для фермерів);

• програми зі сталого розвитку середовища громад, у тому числі підтримка програм з покращення енергоефективності та доступу до чистої води, підтримка центрів для людей з особливими потребами, забезпечення інших місцевих потреб.

1.1, 2.1, 3.1, 3.2

Німецька служба старших експертів SES

https://dzentrum.com.ua/biz/ses

сприяння професійно-технічної освіти, кваліфікації та підвищення кваліфікації фахівців і керівних працівників всередині країни і за кордоном, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою.

1.1

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)

https://www.giz.de

• енергоефективність у громадах, лікарнях;

• розвиток соціальної інфраструктури у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб;

• інтегрований розвиток міст в Україні;

• підтримка реформи децентралізації.

3.3, 4.2

Німецько-Український фонд

http://guf.gov.ua

кредитування малих і середніх підприємств у сільській місцевості, тобто населених пунктах, чисельність населення яких не перевищує 100 тис. мешканців і мешканок

1.1, 1.2

Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО)

http://www.nefco.org

охорона довкілля.

3.3

Посольство Норвегії в Україні

https://www.norway.no/en/ukraine/norway-ukraine/grands-and-projects

ефективне управління, права людини, верховенство закону, заходи по боротьбі з корупцією та енергоефективність.

3.4, 4.2

Посольство Федеративної Республіки Німеччини в Україні

https://kiew.diplo.de/ua-uk/themen/wirtschaft/kleinstprojekte-2018/1232284

• децентралізація та зміцнення структур громадянського суспільства;

• енергетика й енергоефективність;

• сприяння сталій економічній політиці (зокрема, стосовно малого та середнього  підприємництва).

1.1, 1.2, 3.1, 3.3, 4.2

Програма Кусаноне. Допомога Японії Україні

http://www.ua.emb-japan.go.jp/itpr_uk/ua_oda.html

• медична допомога;

• освіта;

• надання допомоги вразливому прошарку населення;

• суспільний добробут;

• навколишнє середовище.

3.1, 3.2, 3.3

Програма Ради Європи "Децентралізація і територіальна консолідація в Україні"

http://www.slg-coe.org.ua

підтримка децентралізації та сталого місцевого управління.

4.2

Програма розвитку ООН в Україні

http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home.html

налагодження партнерство з  національними та  місцевими органами влади, організаціями громад, приватного сектору та іншими агентствами ООН для відчутного покращення життя людей (викорінення бідності, підвищення потенціалу населення, забезпечення рівного доступу до результатів розвитку, збереження навколишнього середовища та сприяння демократичному врядуванню).

3.3, 4.2

Програма COSME

http://cosme.me.gov.ua

створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу.

1.1, 1.2

Програма U-LEAD

https://tsnap.ulead.org.ua

створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка реагуватиме на потреби громадян.

4.2

Програма Еразмус для молодих підприємців

https://www.erasmus-entrepreneurs.eu

програма ЄС з міжнародного обміну, яка дає молодим або діючим підприємцям можливість навчатися у досвідчених керівників малого бізнесу в інших країнах-учасницях Програми.

1.1, 1.2

Програми соціальних інвестицій “Україна – житниця майбутнього” від компанії “Байєр”

http://www.bayer.ua/development/reports/grain_basket_of_the_future

• освітні програми для сільської місцевості, зокрема підтримка шкіл, бібліотек, наукових центрів, навчальних програм для фермерів;

• програми зі сталого розвитку середовища громад, у тому числі підтримка програм з покращення енергоефективності та доступу до чистої води, підтримка центрів для людей з особливими потребами, забезпечення інших місцевих потреб.

2.3, 3.1, 3.3

Фонд Братів Кличків

http://www.klitschkofoundation.org

всеукраїнські благодійні проекти у сфері освіти, спорту та науки.

2.1, 2.3, 3.1

Фонд Джона і Кетрін Макартур

https://www.macfound.org/about

• права людини та міжнародне правосуддя, безпека;

• збереження стійкого розвитку, міграції;

• середня освіти для дівчаток в країнах, що розвиваються;

• репродуктивне здоров’я.

3.2

Фонд досліджень та допомоги приватному сектору (FASEP)

http://region.kname.edu.ua/index.php/ru/granti/165-fond-doslidzhen-tadopomogi-privatnomu-sektoru-fasep-3

інфраструктурні проекти в рамках стратегій розвитку (громадський транспорт (трамваї, метро, потяги, аеропорти), охорона навколишнього середовища (питна вода, очищення каналізаційних відходів, управління водними ресурсами, твердими відходами, проекти, передбачені Кіотським протоколом), енергетика (зокрема, відновлювана енергетика та підвищення енергоефективності), охорона здоров’я, агропромисловість та іригація, що реалізуються органами місцевої влади, та до яких можуть залучатися французькі підприємства (виробники обладнання, інженери, розробники, тощо).

1.2, 3.3

Фонд «Східна Європа»

http://eef.org.ua

місцевий соціальний розвиток;

місцевий економічний розвиток;

ефективне управління та громадянське суспільство;

енергоефективність та екологія.

1.1, 1.2, 3.3,4.2

Фонд Фрідріха Науманна

https://ukrajina.fnst.org

• місцеве самоврядування й орієнтована на громадян муніципальна політика;

• сучасна політика підтримки МСП.

1.1, 1.2, 4.2

Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва (Swiss Agency for Development and Cooperation SDC)

https://www.eda.admin.ch/deza/en/home/countries/ukraine.html

• місцеве самоврядування та  децентралізація;

• здоров’я;

• стала енергетика, вода,  навколишнє середовище, містобудування;

• соціальні послуги;

• розвиток торгівлі, розвитку малих та середніх підприємств (МСП).

1.1, 1.2,  3.1, 3.3, 4.2

Швейцарсько-український проект "Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO

http://despro.org.ua/

допомога об’єднаним громадам, водопостачання, поводження з твердими побутовими відходами.

3.3, 4.2

ведсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні”

http://sklinternational.org.ua/ua

фінансова децентралізація, децентралізація у сфері освіти, комунікація реформ.

3.1, 4.2

PUM  Netherlands  Senior  Experts

https://www.pum.nl/ru

допомагати комунальним підприємствам та органам місцевого самоврядування стосовно проблем, які стосуються збереження довкілля, енергозбереження та відновлювальної енергетики, очищення стоків, побутових відходів, постачання питної води.

3.3

Western  NIS  Enterprise  Fund  (WNISEF)

http://wnisef.org/uk

розвиток підприємства,  малого  та  середнього  бізнесу.

1.1, 1.2

USAID: агентство США з міжнародного розвитку

https://www.usaid.gov/where-we-work/europe-and-eurasia/ukraine

•  демократія, права людини та врядування;

•  сільське господарство;

•  охорона довкілля та протидія змін клімату;

•  економічний розвиток;

•  охорона здоров’я.

1.1, 1.2, 3.2, 3.3, 4.2

Представництво МОМ в Україні

https://iom.org.ua/ua

допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО) і людям, які зазнали наслідків конфлікту, протидія торгівлі людьми, управління міграційними процесами, міграція та розвиток, розроблення політики в галузі охорони здоров’я, популяризація культурного розмаїття та протидія ксенофобії та нетерпимості.

1.1, 1.2, 2.1,  3.1, 3.2, 3.3

Український культурний фонд

https://ucf.in.ua/

• Знакові події

• Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти.

• Інноваційний культурний продукт

• Аналітика культури

• Інклюзивне мистецтво

• Аудіовізуальне мистецтво

• Мережі й аудиторії

• Культура. Туризм. Регіони

• Культура заради змін

• Культурні столиці

• Культура в часи кризи: інституційна підтримка

1.1, 2.1, 2.3, 4.2

 

 

СИСТЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ, А ТАКОЖ ЗАСАДИ ЇЇ АКТУАЛІЗАЦІЇ

Система впровадження Стратегії

Інституціональну структуру системи впровадження, моніторингу, оцінювання та актуалізації Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки формують:

  • Сільський голова Клішковецької територіальної громади;
  • Клішковецька сільська рада;
  • робоча група з управління реалізацією Стратегії;
  • підрозділи Клішковецької сільської ради і підпорядковані їй установи;
  • виконавці завдань та їх партнери, визначені у Плані завдань.

Основні принципи реалізації стратегії

Реалізація Стратегії відбуватиметься з дотриманням засад, які передбачають використання місцевих ресурсів і потенціалу, а також зовнішніх можливостей розвитку, усунення перешкод і диспропорцій розвитку, забезпечення соціально-економічної і просторової єдності громади, із залученням мешканців і мешканок та інших зацікавлених сторін до процесу керування справами громади. Принципи реалізації Стратегії такі:

  • принцип відповідального розвитку, який поєднує конкурентоспроможність економіки, турботу про довкілля і якість життя мешканців і мешканок з одночасним дотриманням стабільності фінансів громади;
  • принцип соціально чутливого розвитку, згідно з яким головними бенефіціарами розвитку є усі без винятку мешканці, а пріоритетне значення має розвиток, який залучає, а не виключає осіб, і формує соціальну солідарність та відчуття місцевої спільноти;
  • принцип рівності можливостей і відсутності дискримінації, який означає, що кожний (незважаючи на стать, вік, стан здоров’я, колір шкіри, етнічне походження, віросповідання, світогляд чи сексуальну орієнтацію) є адресатом стратегії, може брати участь у запланованій нею діяльності, має однакові права та обов’язки, а також рівний доступ до ресурсів і можливостей розвитку;
  • принцип сталого територіального розвитку, який передбачає гармонійний розвиток усієї громади, враховуючи внутрішні відмінності, використовуючи місцеві ресурси і потенціал, усуваючи бар’єри розвитку;
  • принцип інтегрованого підходу, який передбачає комплексне втручання органу місцевого самоврядування у різних формах (інфраструктурних і так званих м’яких проектів), а також інтеграцію соціально-економічного і територіального виміру в рамках цього втручання;
  • принцип участі і партнерства, який передбачає ефективну співпрацю різних суб’єктів, середовищ та інституцій задля досягнення цілей стратегії, зокрема залучення мешканців і мешканок до управління справами громади;
  • принцип узгодженості з цілями державної і регіональної політики розвитку з дотриманням програмної автономії стратегії розвитку громади;
  • принцип прозорості, який гарантує прозорість діяльності, інформування і консультування рішень і підходів до розвитку;
  • принцип гнучкості, тобто реагування на зміни, які відбуваються у громаді та навколо неї;
  • принцип раціональності та ефективності, який передбачає управління ресурсами таким способом, який гарантуватиме цільове використання й ощадливий підхід до реалізації завдань з одночасним досягненням найкращих ефектів з понесених витрат;
  • принцип концентрації фінансової активності на визначених пріоритетах, який вказує на пріоритети фінансування для програм і проектів, прямо передбачених стратегією, а також тих, які безпосередньо випливають з неї (стосується однаково бюджету громади, як і зовнішніх джерел);
  • принцип відкритості, який передбачає можливість виконання завдань та ініціатив задля досягнення цілей стратегії, навіть якщо вони не вказані у ній буквально.

Організаційний рівень

З метою забезпечення результативності та ефективності виконання завдань рекомендується створення робочої групи з управління реалізацією Стратегії.

Цей орган формуються розпорядженням Голови громади, а до його складу запрошуються працівники сільської ради та підпорядкованих їй закладів, а також представники різних соціальних груп, на зразок того, як було сформовано Робочу групу з розробки Стратегії. За координацію роботи робочої групи з управління реалізацією Стратегії відповідає Сільський Голова.

 

 

Обсяг повноважень даного органу повинен охоплювати:

  • координацію співпраці з іншими публічними установами, громадськими організаціями та підприємствами;
  • пошук партнерів для виконання завдань, визначених у Стратегії;
  • створення та збір пропозицій щодо нових завдань від вигодонабувачів (зацікавлених сторін) та партнерів по виконанню завдань;
  • пошук нових джерел фінансування виконання запланованих завдань;
  • гармонізацію виконання завдань, записаних у Стратегії, з іншими планувальними документами (зокрема, програмою/планом соціально-економічного розвитку громади, бюджетом сільської ради, генеральними планами і т.п.);
  • підготовку звітів з реалізації Стратегії (зокрема, звітів на основі аналізу показників) на потреби моніторингу та оцінювання, а також інших звітів на потреби стратегічного планування та управління;
  • співпрацю з Головою та Радою Громади в рамках процесу актуалізації змісту Стратегії;
  • виконання завдань, пов’язаних з інформуванням широкої громадськості про Стратегію та її популяризацією.

Всі партнери, які задіяні в процесі виконання завдань та реалізації проектів, визначених в Стратегії, повинні активно співпрацювати між собою, а також з робочою групою з управління реалізацією Стратегії. Робоча група з управління реалізацією Стратегії повинна узгоджувати конкретні засади виконання певного завдання/завдань з відповідною установою громади або підрозділом сільської ради, який згідно з текстом Стратегії, є відповідальним за виконання цього завдання/завдань.

Діяльність з виконання завдань повинна забезпечуватися належним фінансуванням, відповідно, вона вимагає координації на рівні бюджету громади.

Методологічній рівень

Важливу роль в методологічній підтримці робочої групи з управління реалізацією Стратегії та Голови відіграє Рада громади.

Зокрема до її завдань належать:

  • гарантування досягнення передбачених Стратегією стратегічних і операційних цілей;
  • оцінювання відповідності Стратегії умовам зовнішнього середовища та актуальним потребам громади, можливостям її розвитку;
  • прийняття рішень щодо ймовірної актуалізації Стратегії.

Громадський рівень

Громадський рівень охоплює пропаганду завдань Стратегії серед мешканців і мешканок громади та інших зацікавлених сторін, а також заохочення останніх до участі в їх виконанні. Метою просування Стратегії є інформування якомога більшої кількості учасників, зацікавлених сторін та потенційних партнерів про напрями діяльності, передбачені Стратегією.

Запропонована діяльність, зокрема, охоплює:

  • організацію внутрішніх зустрічей для всіх працівників органу місцевого самоврядування, на яких документ буде обговорено та пояснено;
  • розробку короткого інформаційно-пропагандистського матеріалу, в якому представляється зміст Стратегії;
  • поширення серед широкого загалу інформаційно-пропагандистського матеріалу разом із кінцевою повною версією документу або окремо;
  • організацію публічних зустрічей, метою яких є популяризація ідей Стратегії;
  • інтерв’ю представників влади громади для місцевих і регіональних засобів масової інформації.

Моніторинг, оцінювання і актуалізація документу

Основою успішного виконання завдань, спрямованих на досягнення цілей Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки, є відстеження поступу в їх виконанні, а також здатність реагувати на відхилення між плановими та фактичними показниками. Для цього передбачена процедура моніторингу, оцінювання та актуалізації змісту Стратегії.

Процедура звітування

Звітування про перебіг реалізації Стратегії (для потреб моніторингу та оцінювання) буде здійснюватися щороку, базуючись на аналізі зазначених у Стратегії показників. Аналіз здійснює робоча група з управління реалізацією Стратегії на основі як статистичних показників, так і даних партнерів по реалізації Стратегії. Показники продукту, результату та впливу представлені в змісті Стратегії.

Підсумковий звіт буде містити достовірні і належним чином задокументовані кількісні дані, отримані в процесі реалізації Стратегії, у порівнянні з базовими значеннями, а також подавати висновки і рекомендації (при необхідності) щодо коригуючих заходів, наприклад, у випадку підтвердження неправильності тих чи інших дій або наявності суттєвих відхилень від запланованих результатів. Така попередньо опрацьована інформація буде подаватися керівництву громади, яке на її підставі оцінюватиме ефективність процесу реалізації Стратегії, а також (при необхідності) реагувати на зміни ситуації у внутрішньому і зовнішньому середовищі, які обумовлюють доцільність внесення тих чи інших доповнень та/або обґрунтованих змін у текст Стратегії.

Процедура перегляду та актуалізації документу

Стратегія передбачає, що Секретар Клішковецької сільської ради за погодженням з Головою збирає в кінці кожного календарного року спеціальне засідання сільської ради. На цьому засіданні, на основі матеріалів, підготовлених робочою групою з управління реалізацією Стратегії, сільська рада здійснює перегляд і оцінює річний звіт про реалізацію Стратегії. Сільська рада громади обговорює з Головою пропозиції необхідних змін у досягненні цілей та виконанні завдань (рекомендується ведення протоколу засідання). За результатами обговорення Голова, при необхідності, приймає рішення про внесення таких змін в Стратегію. Робочагрупа з управління реалізацією Стратегії за поданням Голови вносить зміни в текст Стратегії і подає їх на затвердження рішенням сесії сільської ради (актуалізація Стратегії).

У 2023 р. Стратегія підлягає обов’язковій актуалізації та доповнення новим Планом завдань Стратегії до 2027 року.

 

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ (КОРОТКОТЕРМІНОВА ПЕРСПЕКТИВА)

 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1: Економічний розвиток громади з використанням місцевих ресурсів та можливостей для розвитку

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.1:

Підтримка та сприяння підприємництву, а також створення сприятливих умов для розвитку економічної діяльності та інвестування у громаді

 

Діяльність/ завдання

Показник реалізації діяльності / завдання (продукт)

Результат реалізації діяльності / завдання

Показник оцінювання результату діяльності

Джерела верифікації показників

Відповідальний за виконання діяльності чи завдання

Джерела фінансування / кошти з бюджету ТГ

Термін реалізації

  1.  

Розробити містобудівну документацію Клішковецької громади

Розроблено Комплексний план просторового розвитку ТГ

Комплексний план просторового розвитку включає вимоги щодо безпеки проживання населення, забезпечення санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціонального визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і ландшафтів ТГ

Підготовлені умови для економічного розвитку ТГ

Відсоток підготовленої документації для підтримки і розвитку економічної діяльності на території громади

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Генеральний план ТГ

Рішення сесії ради громади

Керівник відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні, субвенція державного бюджету

2021-2025

  1.  

Інвентаризувати невикористовувану нерухомість на території громади

Інвентаризувати вільні земельні ділянки і, які не використо­вуються, зі створенням на цій базі пропозиції для інвесторів

Інвентаризу­вати та прийняти на баланс сільської ради об’єкти нерухомості, які не використо­вуються, зі створенням на цій базі пропозиції для інвесторів

Формування пропозиції для інвесторів

Площа нових територій, призначених для інвестування

Кількість об’єктів, які пропонуються інвесторам

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Каталог інвестиційних пропозицій

Керівник відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності

Бюджет ТГ

2022-2023

  1.  

Розробити інвестиційний паспорт громади

Підготовлено українською і англійською мовами інвестиційний паспорт громади  (500 примірників) (зокрема, каталог ділянок під господарську діяльність з їх характеристикою).

Кількість інвестиційних пропозицій, підготовлених на потреби каталогу (10 шт.)

Формування пропозиції для інвесторів

Збільшення інвестиційного потенціалу громади

Кількість пропозицій для вітчизняних та / або міжнародних інвесторів

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Каталог інвестиційних пропозицій

Керівник фінансового відділу

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні, кошти суб’єктів господарської діяльності

2022-2023

  1.  

Просувати інвестиційну пропозицію громади (розміщення на веб -сайті та в регіональних базах даних інвестиційних пропозицій)

Розроблений ролик

Оприлюднення на веб-сайті

Підвищення інтересу інвесторів до пропозиції громади

Побудова місцевого економічного бренду

Залучення інвесторів

Кількість запитів інвесторів щодо інвестиційної пропозиції

Кількість опублікованих інвестиційних пропозицій

Кількість нових інвесторів

[очікуваний тренд: Фото без опису]

 

Секретар сільської ради

 

2022-2023

  1.  

Розробити детальний план території вільних земельних ділянок для розміщення об’єктів торгівлі та послуг, упорядкування простору і сприяння бізнес-проектам

Створено детальний план на 12 населених пунктів. Створено 10 об’єктів торгівлі та сфери послуг. Відкрито 40 робочих місць.

Підготовлені умови для економічного розвитку ТГ

Збільшення економічної активності мешканців і мешканок громади, зокрема осіб з вразливих груп населення

Зростання місцевого підприємництва

Зменшення рівня безробіття в громаді

Сприяння наповненню бюджету громади

Кількість суб’єктів підприємницької діяльності

Рівень власних доходів бюджету

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Кількість безробітних

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Відсоток підготовленої документації для підтримки і розвитку економічної діяльності на території громади

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Детальні плани територій

Рішення сесії ради громади

ДПІ

Керівник відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні

2022-2025

  1.  

Активізувати роботу центру сприяння місцевому підприємництву в громаді, який здійснюватиме навчально-консультаційну підтримку підприємців і осіб, які хочуть розпочати свій бізнес, зокрема осіб з вразливих груп населення

Відновлено роботу центру економічного зростання .

Надано 20 консультацій за рік

Кращі умови для започаткування і здійснення економічної діяльності

Збільшення рівня зайнятості серед молоді, жінок, мігрантів, осіб з інвалідністю, учасників АТО та старших осіб

Збільшення кількості підприємств

Зростання місцевого підприємництва

Кількість суб’єктів господарської діяльності на території громади

Кількість молоді, жінок, мігрантів, осіб з інвалідністю та старших осіб, працевлаштованих на підприємствах та установах ТГ

Кількість осіб,які започаткували власну діяльність

Рівень задоволення мешканців і мешканок підтримкою підприємництва громадою

[очікуваний тренд: Фото без опису]

ДПІ

Дослідження умов життя і якості публічних послуг

Заступник голови

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні, Асоціація органів місцевого самоврядування, Агенція розвитку громад Буковини, ГО "Буковинська асоціація сільськогосподарських дорадчих служб"

Щорічно 2022

  1.  

Сформувати підприємницьку та інноваційну свідомість серед школярів (впровадження авторських програм, організація конкурсів, використання імітаційних ігор, відвідування місцевих підприємств тощо)

Проведення 2 економічних конкурсів серед школярів на рік

Участь 2 школярів у олімпіадах з економіки

Флешмоб – 1

Майстер-клас - 1

Збільшення освітньої пропозиції для дітей шкільного віку та молоді

Посилення підприємництва та креативності серед молоді

Кількість учасників конкурсів

Кількість суб’єктів господарської діяльності, заснованих молоддю

[очікуваний тренд: Фото без опису]

ДПІ

Звіти шкіл

Керівник відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму соціального захисту населення

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні

Щорічно з 2021

  1.  

Забезпечити господарське використання природних ресурсів, що знаходяться на території громади:

- пісок, щебінь (в с. Шилівці)

- глина будівельна (Млинки),

- вапняк (Рухотин)

Отримання одноразових дозволів

Використання зазначених природних ресурсів для ремонту комунальних доріг

Використання природних ресурсів для будівельних та оздоблювальних робіт

Забезпечення економічного розвитку, який базується на ендогенних чинниках

Збільшення фінансової незалежності комунальних підприємств

Обсяг робіт, виконаних КП

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Величина дотацій бюджету КП

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Звіти КП

Звіти з реалізації інвестиційних проектів

Керівник КП "Малинчанка"

Бюджет ТГ, кошти суб’єктів господарської діяльності

Щорічно

 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1: Економічний розвиток громади з використанням місцевих ресурсів та можливостей для розвитку

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.2:

Підтримка розвитку сільського господарства, зокрема садівництва та сучасної переробки фруктів

 

Діяльність/ завдання

Показник реалізації діяльності / завдання (продукт)

Результат реалізації діяльності / завдання

Показник оцінювання результату діяльності

Джерела верифікації показників

Відповідальний за виконання діяльності чи завдання

Джерела фінансування / кошти з бюджету ТГ

Термін реалізації

  1.  

Облаштувати територію комунального ринку с. Малинці

Облаштовано 20 додаткових місць для торгівлі, паркову для автомобілів

Створення можливості для розвитку торгівлі, в т.ч. реалізації сільської продукції місцевим населенням

Сприяння наповненню бюджету громади

Кількість підприємців, які використовують зони торгівлі

Сума надходжень до бюджету від зони торгівлі

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Звіт комунального підприємства

ДПІ

Керівник комунального підприємства

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні

2021

  1.  

Забезпечити співпрацю в рамках "Яблуневої агломерації"

Реєстрація торгових марок "Недобоївське яблуко" і "Клішковецький горіх"

Створення можливості для розвитку торгівлі, в т.ч. реалізації сільськогосподарської продукції місцевим населенням

Доходи місцевих підприємств

[очікуваний тренд: Фото без опису]

ДПІ

Голова

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні

2022-2023

  1.  

Розробити спільні промоційні матеріали місцевих  сільгоспвиробників, підприємців і громади

Розроблені промоційні матеріали місцевих підприємців та громади: папки, ручки, подарункові набори

Промоція ТГ як привабливого місця для започаткування і здійснення економічної діяльності

Промоція продукції місцевих виробників, зростання попиту на місцеві послуги і товари

Сприяння наповненню бюджету суб’єктів господарської діяльності та громади

Кількість фермерів та підприємств, які співпрацюють з громадою у сфері спільного просування

Сума надходжень до бюджету від єдиного податку та доходів фізичних осіб

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Статистичні дані

Звіт про виконання бюджету

Керівник організаційного відділу

Бюджет ТГ, кошти суб’єктів господарської діяльності

2023

  1.  

Заохотити підприємництво серед фермерів, у тому числі шляхом підвищення кваліфікації, професійних порад для фермерів

Активізація роботи центру економічного розвитку

Співорганізація семінарів з виробниками добрив, обладнання, сільськогосподарської хімії (2 шт)

Надано підтримку місцевим фермерам, які бажають розвивати свій бізнес

Підвищення ринкової конкурентоспроможності місцевих фермерів

Кількість фермерів, яким скористалася пропозицією підтримки

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Звіти центру економічного розвитку

Заступник голови

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні, кошти суб’єктів господарської діяльності

Щорічно

  1.  

Використати стави для вирощування риби

Прийняті рішення сільської ради про оренду 3 ставків

Благоустрій територій навколо ставків

Збільшення фінансової спроможності громади

Сума надходжень від орендної плати до бюджету громади

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Звіт про виконання бюджету

Керівник відділу земельних відносин

Бюджет ТГ, кошти суб’єктів господарської діяльності, кошти мешканців і мешканок

2021-2022

 

 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2: Розробка комплексної пропозиції проведення вільного часу, адресована мешканцям і мешканкам, а також туристам і гостям.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.1:

Розвиток пропозиції у сфері відпочинку і підвищення її значення для місцевої економіки та якості життя мешканців і мешканок

 

Діяльність/ завдання

Показник реалізації діяльності / завдання (продукт)

Результат реалізації діяльності / завдання

Показник оцінювання результату діяльності

Джерела верифікації показників

Відповідальний за виконання діяльності чи завдання

Джерела фінансування / кошти з бюджету ТГ

Термін реалізації

  1.  

Створити зони відпочинку в селах громади та активно їх використовувати

Облаштовано зони відпочинку: 1) в с. Клішківці біля гімназії (1 альтанка, 10 ліхтарів освітлення та 1 дитячий ігровий майданчик); 2) в селах Перебиківці та Рухотин (по 2 альтанок, 10 ліхтарів освітлення, по 2 мангали), с. Шилівці , Млинки, Корнешти та Малинці (по 2 альтанки; 10 ліхтарів, по 2 мангали)

Інтеграція мешканців і мешканок населених пунктів ТГ

Організація дозвілля мешканців і мешканок, а також туристів і гостей

Зростання доступності, естетики і функціональності публічного простору

Кількість подій на базі нових просторів та їх учасників

Рівень задоволення мешканців і мешканок, а також туристів і гостей можливостями спільного проведення часу

Оцінка розвитку громадських місць на території громади мешканців і мешканок, а також туристами і гостями

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Статистичні дані

Дослідження умов життя і якості публічних послуг

Керівник відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму

Бюджет ТГ, кошти суб’єктів господарської діяльності, кошти мешканців і мешканок

2021-2024

  1.  

Організувати відкритий кінотеатр

Регулярні почергові кіносеанси у теплу пору у селах громади

Придбано проектор Придбано 60 переносний крісел для перегляду фільмів

Розширення, підвищення привабливості та диверсифіка­ція можливостей культурного відпочинку і розваг на території громади для мешканців і мешканок і мешканців і мешканок, а також туристів і гостей

Нові можливості проведення вільного часу на території громади

Рівень задоволення мешканців і мешканок культурною пропозицією

Кількість показів фільмів та їх учасників

Кількість осіб, які користуються послугами вуличного кінотеатру

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Дослідження умов життя та якості публічних послуг

Звіти закладів культури

Керівник відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні

2021

  1.  

Облаштувати веломаршрути в Клішковецькій громаді з метою залучення до використання найважливіших історичних, культурних та природніх пам'яток і місць громади

Кількість маршрутів  (3) для велосипедистів  на території

Розвиток інфраструктури рекреації, спорту і туризму для мешканців і мешканок, туристів та гостей

Зростання привабливості громади щодо можливостей для проведення вільного часу, рекреації, спорту і туризму (розвитку відпочинку з використанням велосипедів)

Формування пропозиції для туристів і гостей

Рівень задоволення мешканців і мешканок, а також туристів і гостей можливістю заняття спортом та рекреації

Інтенсивність руху по веломаршрутах

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Дослідження умов життя і якості публічних послуг

Звіт про виконання інвестиційного проекту

Звіт про виконання бюджету громади

Керівник відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму соціального захисту населення

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні

2022-2024

  1.  

Щорічно проводити фестивалі та / або змагання з використанням особи і досягнень космонавта Леоніда Каденюка

Проведений 2-денний фестиваль "Підкорювач космосу"

Розроблений маршрут для учнів "садиба – школа – музей"

- тематичні спортивні змагання серед молоді

Збільшення пропозиції заходів для жителів, а також туристів та відвідувачів

Розширення пропозиції проведення вільного часу в громаді Збільшення туристичної привабливості громади

Рівень задоволення мешканців і мешканок, а також туристів і гостей культурною пропозицією, можливістю заняття спортом та рекреації

Кількість туристів

[очікуваний тренд: Фото без опису]

Дослідження умов життя і якості публічних послуг

Звіти відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму соціального захисту населення

Звіт про виконання бюджету громади

Керівник відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму соціального захисту населення

Бюджет ТГ, зовнішні програми допомоги – державні та міжнародні, кошти суб’єктів господарської діяльності

Щорічно з 2022

  1.  

Створити сучасний центр науки і космонавтики з парком підкорювачів космосу