Стратегія сталого розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки
СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КЛІШКОВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 – 2027 РОКИ
https://rada.info/upload/users_files/04416832/48b6af500f4349354869c7157ec262e9.doc
Стратегія розроблена в рамках програми
„Децентpалізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)”
яка фінансується USAID
Жовтень 2021
Цей документ став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Фонду Розвитку Місцевої Демократії і не обов'язково відображає точку зору USAID чи уряду Сполучених Штатів.
This document is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The contents are the responsibility of Foundation in Support of Local Democracy and do not necessarily reflect the views of USAID or the United States Government.
СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КЛІШКОВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 – 2027 РОКИ
Стратегія розроблена в рамках програми
"Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)"
стегічною командою, що складається із лідерів і представників місцевої громади.
Роботу стратегічної команди координували експерти
Фонду Розвитку Місцевої Демократії (ФРМД)
- Давід Хоінкіс i Олег Карий -
на підставі Партисипативної Моделі Стратегічного Планування ФРМД.
|
|
|
|
Децентpалізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)
ЗМІСТ
ДІАГНОСТИКА УМОВ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ – НАЙВАЖЛИВІШІ ВИСНОВКИ
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ІЗ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ
ПРОПОЗИЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ
ПРИВАБЛИВІСТЬ ТЕРИТОРІЇ ЯК МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
ІНДИКАТОРИ ВПЛИВУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ СТРАТЕГІЇ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ СТРАТЕГІЄЮ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ТА ІНШИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ
СИСТЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ, А ТАКОЖ ЗАСАДИ ЇЇ АКТУАЛІЗАЦІЇ
ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ (КОРОТКОТЕРМІНОВА ПЕРСПЕКТИВА)
ВСТУП
Стратегія розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки була розроблена в рамках програми „Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)”. Цей документ слід трактувати як головну програму розвитку громади, котра визначає пріоритети та напрямки розвитку. Діяльність у визначених напрямках повинна здійснюватися із широким залученням різних партнерів – публічних, економічних, соціальних.
Розроблення Стратегії припало на дуже важливий для українських органів місцевого самоврядування час, коли реформа децентралізації на найнижчому адміністративному рівні реально відбулася: новоутворені громади переймають цілий ряд функцій від державних інституцій, відбувається трансформація різних сфер діяльності громад через призму зміни принципів надання публічних послуг, місцеві спільноти мають можливість оцінити перші ефекти роботи нових органів самоврядування. Сама ідея самоврядності, детально описана в Європейській хартії місцевого самоврядування, означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ під власну відповідальність і в інтересах місцевого населення. Тому процес розроблення Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки здійснювався із застосуванням партисипативних методів з максимально можливим широким залученням різних місцевих груп інтересів (у т.ч. проведення поглибленого соціологічного дослідження, залучення до роботи над стратегічним документом широкого представництва місцевого середовища – стратегічні сесії за участю представників влади, громадськості та бізнесу, широке громадське обговорення, акцент на співпраці). Такий підхід повинен у майбутньому слугувати гарантією більшої участі мешканців і мешканок у вирішенні питань, пов’язаних з місцевим розвитком. Виконання завдань, окреслених в Стратегії, вимагатиме тісної співпраці всіх зацікавлених сторін, яка з плином часу буде мати шанс переродитись у спільну відповідальність і лише потім, як наслідок, сформує реальне підґрунтя для спільного прийняття рішень.
Таблиця 1. Модель процесу.
|
Етапи |
Характеристика |
|
|
Планування процесу, визначення зацікавлених сторін. |
|
|
Побудова місцевої підтримки, мобілізація ресурсів, легітимізація процесу. |
|
|
Вступна діагностика: аналіз наявних даних, дослідження умов життя і якості публічних послуг. |
|
|
Узгодження пропозицій бачення та стратегічних цілей. |
|
|
Визначення комплексу дій, необхідних для реалізації цілей. |
|
|
Розробка проекту Стратегії і плану дій. |
|
|
Громадські консультації. |
|
|
Аналіз результатів консультацій, модифікація та погодження документу. |
Партисипативна модель стратегічного планування, яку застосовано для розроблення Стратегії розвитку Кліщковецької територіальної громади на 2021-2027 роки (методологія Фонду Розвитку Місцевої Демократії ім. Єжи Регульського (ФРМД), яка є партнером Global Communities у реалізації компоненту стратегічного планування в громадах у рамках програми DOBRE), базується на переконанні, що Стратегія розвитку не є лише документом, який визначає головні напрямки дій органу місцевого самоврядування (тобто виконує по відношенню до нього роль документу для внутрішнього використання), але і виконує роль плану розвитку всієї місцевої громади. Це, в свою чергу, актуалізує потребу знаходження на місцевому рівні консенсусу навколо основних постулатів Стратегії, узгодження сфери та передумов залучення широкого кола зацікавлених осіб у процес її реалізації.
Стратегія розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки гармонізована з пріоритетами і цілями аналогічних документів вищого територіального (регіонального та національного) рівня, зокрема – Державною стратегією регіонального розвитку на 2021—2027 роки, Стратегією розвитку Чернівецької області на період до 2027 року та Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року.
У документі робиться наголос на сталий розвиток громади, який передбачає інтеграцію екологічної, економічної та соціально-культурної складових. Наслідком такого підходу має стати зростання якості життя мешканців і мешканок із закладенням перспектив сталості такого росту.
Стратегія розроблялася Робочою групою зі стратегічного планування, сформованою рішенням Голови громади. До її складу увійшли представники органу місцевого самоврядування, працівники апарату ради, представники місцевих закладів освіти, науки, культури, охорони здоров’я, репрезентанти бізнес-середовища, громадського сектору та лідери громадської думки. Організовували роботу та надавали методологічну і методичну підтримку Робочій групі Давід Хоінкіс і Олег Карий – експерти Фонду Розвитку Місцевої Демократії ім. Єжи Регульського.
Робота, пов’язана із розробленням Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки, передбачала такі дії:
- опрацювання діагнозу стану соціально-економічного розвитку громади,
- проведення аналізу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища (SWOT-аналізу),
- ідентифікацію бачення майбутнього громади,
- визначення стратегічних та операційних цілей Стратегії,
- окреслення показників впливу та результатів імплементації Стратегії,
- визначення контурів взаємозв’язків між Стратегією розвитку громади з іншими стратегічними документами,
- ідентифікацію потенціальних джерел фінансування діяльності, пов’язаної з реалізацією завдань Стратегії,
- опрацювання системи втілення та моніторингу реалізації Стратегії разом із визначенням підходу до актуалізації документу,
- розроблення детального плану дій у межах короткострокової перспективи.
Всі елементи документу були розроблені під час 5 зустрічей Робочої групи з розробки Стратегії з консультантами:
- 1-ша зустріч, 18.06.2021, Клішківці:
представлення перебігу процесу планування Стратегії, узгодження форми і графіку роботи, затвердження опитувальників для соціологічних досліджень і обсягів аналізу, SWOT-аналіз за окремими сферами діяльності громади;
- 2-га зустріч, 22.07.2021, Клішківці:
визначення ключових проблем і суспільних потреб, а також потенціалу і бар’єрів розвитку, узгодження пріоритетів Стратегії, формулювання бачення і цілей;
- 3-тя зустріч, 12.08.2021, Клішківці:
визначення стратегічних і операційних цілей, а також комплексу дій, необхідних для реалізації цілей, розробка плану дій;
- 4-та зустріч, 30.09.2021, Клішківці:
остаточне встановлення операційних цілей, діяльності (завдань) і ключових проектів, складання графіку і визначення відповідальних за реалізацію завдань і заходів, а також партнерів для виконання окремих завдань, погодження плану і остаточний графік громадських консультацій проекту Стратегії розвитку;
- 5-та зустріч, 28.10.2021, Клішківці:
представлення результатів громадських консультацій, погодження остаточної версії проекту Стратегії після консультацій, яка готова до затвердження.
Стратегія пройшла експертизу щодо дотримання гендерного підходу у плануванні соціально-економічного розвитку громад (експерт Наталія Свідерська, консультантка НДІ з гендерно орієнтованого бюджетування).
Організатори щиро вдячні усім учасникам плідних зустрічей Робочої групи за витрачений час, взяту на себе відповідальність у громадських справах та змістовну участь у процесі розроблення Стратегії розвитку Клішковецької територіальної громади на 2021-2027 роки:
- Кирилюк Олена – головний спеціаліст організаційного відділу
- Мельник Надія – секретар сільської ради
- Сапогівський Анатолій – заступник сільського голови
- Гаврилян Леся – керуючий справами виконавчого комітету
- Балахтар Юлія – староста села Поляна
- Печеряга Сергій – депутат
- Манюк Іванна – депутат
- Боднар Надія – депутат
- Івасюк Орися – директор ОЗО "Полянський ЗЗСО І-ІІІ ст. – ЗДО"
- Кузик Михайлина – заступник директора з виховної роботи ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
- Числаш Галина – завідуюча філією ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст." "Малинецький ЗЗСО І-ІІ ст. – ЗДО"
- Сандюк Аліна – директор ОЗО "Перебиковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
- Марковська Ірина – художній керівник Клішковецького Будинку культури
- Мельник Вікторія – викладач Клішковецької музичної школи
- Григорець Руслана – директор Санковецького будинку культури
- Палагнюк Ганна – провідний бібліотекар Публічної бібліотеки
- Романюк Ніна – менеджер по обліку і контролю землі ТзОВ «Люд-ВігАгро»
- Марчук Світлана – приватний підприємець, «Оазис»
- Печеряга Сергій – приватний підприємець
- Дудка Ангеліна – Рухотинський БК
- Ковтюк Віталіна – вчитель філії ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст." "Малинецький ЗЗСО І-ІІ ст. – ЗДО"
- Зубаїр Давид – учень ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
- Чинківська Крістіна – вчитель ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
- Сокирко Валерія – учениця ОЗО "Шиловецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
- Фуркал Олександр – директор Клішковецького ЦПМСД
- Топорівський Іван – Шиловецька АЗПСМ
- Галичанська Світлана– старша медична сестра Клішковецького ЦПМСД
- Галичанський Степан – тренер Хотинської ДЮСШ
- Харицький Сергій – вчитель фізичної культури ОЗО "Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст."
- Дронь Віктор – сільський голова
- Костюк Тетяна – інспектор відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
- Медведюк Надія - головний спеціаліст відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
- Донцова Оксана – головний спеціаліст відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
- Жейлик Юрій – староста села Шилівці
- Боярин Василь – староста села Малинці
- Андрійчук Борис – староста села Санківці
- Білінська Аліна – вчитель ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»
- Гаврилян Анатолій – начальник ЦНАПу Клішковецької сільської ради
- Козоріз Анатолій – директор Клішковецького опорного закладу освіти І-ІІІ ст. імені Леоніда Каденюка
- Руснак Іван - спеціаліст відділу земельних відносин, містобудування, архітектури та комунальної власності
- Сапогівська Оксана – головний спеціаліст відділу «Служба у справах дітей»
- Вілянська Лілія – начальник відділу «Служба у справах дітей»
- Скрипник Марія – начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності
- Городенська Людмила – начальник фінансового відділу
- Божек Наталія – головний спеціаліст фінансового відділу
- Матеїк Леся – головний спеціаліст фінансового відділу
- Бугерчук Світлана - головний спеціаліст фінансового відділу
- Бородач Віта – спеціаліст Рухотинського старостинського округу
- Роскрут Інна – староста сіл Рухотин, Корнешти, Гринячка та Блищадь
- Горбатюк Вадим – адміністратор ЦНАПу
- Числаш Олександр – голова Молодіжної Ради
- Бобик Людмила – головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму і соціального захисту населення
До роботи над Стратегією, а також до інших практичних занять була залучена також молодь. Відповідно до пропозиції експертів зі стратегічного планування зокрема було організовано спеціальний конкурс, у якому молодь повинна була представити власне бачення розвитку громади у вигляді малюнку, вірша або іншій привабливій формі. Було подано велику кількість художніх робіт. Ці роботи були представлені під час стратегічної зустрічі як джерело натхнення для Робочої групи. Організатори щиро дякують всім молодим людям за участь і активність.
ДІАГНОСТИКА УМОВ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ – НАЙВАЖЛИВІШІ ВИСНОВКИ
Перед початком робіт над Стратегією було проведено діагностику умов місцевого розвитку громади. Нижче пр едставлено найважливіші висновки з діагностики.
Основні дані, місцезнаходження, демографія
- Клішковецьку громаду (КГ) створено на першому етапі реформи, ще 2015 р., шляхом об’єднання трьох сіл (Клішківці, Млинки, Поляна). Остаточне розширення громади відбулося наприкінці 2020 року. Громада зросла майже у 2,5 рази за кількістю населення і в 4 рази за кількістю сіл (з 3 до 12). До неї приєдналися нові села: Малинці, Шилівці, Санківці, Рухотин, Блищадь, Гринячка, Корнешти, Перебиківці і Зелена Липа.
- Територією громади проходять дороги місцевого значення, зокрема T2603 Чернівці–Недобоївці, яка єднає громаду з низкою інших населених пунктів, які розташовані практично один за одним, формуючи значний, як для сільської місцевості, демографічний потенціал. Поблизу громади проходить дорога державного значення Н03 Чернівці–Житомир (київська траса). Відстань до обласного центру складає 40 км, а до нового районного центру – майже 50 км. Все це зумовлює аграрно-економічно-інвестиційний потенціал і, водночас, призводить до відмінностей у розвитку сіл, розташованих вздовж цих доріг, та віддалених сіл, які перебувають у гіршому соціально-економічному стані.
- КГ розтягнута вертикально, має неправильну форму з витягнутим на північ півостровом, який омивають води Дністра, а відстані від окремих сіл до адміністративного центру складають від декількох до 25 км.
- Чисельність населення громади – 16 302 особи, з яких 8 632 особи (53%) складають жінки. Найбільший за кількістю мешканців населений пункт громади й один з найбільших в області – с. Клішківці, у якому проживає 5 689 осіб (35% населення громади).
- Окремі села відрізняються за рівнем розвитку, що залежить, насамперед, від розташування відносно згаданих вище автотранспортних шляхів. Найкраще розвинені села – Клішківці, Малинці, Шилівці і Перебиківці, у яких загалом проживає майже 80% мешканців громади. Гірша ситуація у селах Рухотин, Гринячка, Корнешти, Поляна і Санківці.
- КГ зіштовхується з негативними демографічними тенденціями. Громади відбувається значне старіння населення (частка осіб старше 61 року нині складає понад 26,4%, найгірша ситуація у селі Шилівці, де навіть 4 з 10 – це особи старші працездатного віку) і зменшення його чисельності, на що частково впливає трудова міграція, але насамперед – високі показники смертності і від’ємний природний приріст. Виїжджає здебільшого молодь і сім’ї з дітьми, у селах залишаються старші люди, часто самотні, що перебувають у складних життєвих умовах – матеріальних і пов’язаних зі станом здоров’я. Тому необхідно постійно поліпшувати умови життя (насамперед підтримувати створення нових привабливих робочих місць на території громади) і якість публічних послуг (зокрема пристосовувати їх до соціальної структури населення, особливо у сфері охорони здоров’я і соціального захисту, а також у сфері дозвілля), щоб затримати мешканців у громаді і привабити нових.
- Жінки складають 53% усіх мешканців громади. Однак це не відображається на їх представництві у владі. Серед депутатів сільської ради менше третини жінок. Найважливіші посади (сільський голова і його заступники) також займають чоловіки. Водночас треба зауважити, що багато жінок працюють у бюджетній сфері (виконавчі органи сільської ради, у т. ч. на посаді секретаря ради – фактично другої особи в громаді, на посадах начальників відділів чи спеціалістів, у школах, закладах дошкільної освіти, культури тощо).
- Загалом жителі КГ є досить пасивними у соціальному житті, громадських організацій і неформальних груп дуже мало. Необхідними є дії у напрямку активізації та залучення громадськості до вирішення місцевих проблем.
Місцева економіка та ринок праці
- Домінуючою галуззю місцевої економіки залишається сільське господарство, яке базується на родючих землях і сприятливому кліматі. Землі сільськогосподарського призначення займають майже 50% території громади. На них вирощують зернові, здебільшого пшеницю і кукурудзу, а також овочі (помідори, огірки, капуста). Це стосується насамперед сіл у північній частині громади (Перебиківці, Зелена Липа). У центральній і південній частинах (Клішківці, Малинці, Шилівці) розвивається садівництво: здебільшого яблука, сливи, горіхи. Громада підписала меморандум про співпрацю в рамках проекту «Співпраця громад Яблуневої агломерації Хотинського району», спрямованого на розвиток садівництва і переробки фруктів та овочів. Два великі підприємства орендують і обробляють землі на території громади, але переважають дрібні с/г виробники, які часто об’єднуються у малі групи, підтримуючи один одного. Відсутність переробки у більшому масштабі.
- Ще одна дуже важлива галузь місцевої економіки – деревообробка, адже 40% території громади покрито лісами. На території громади діють три структурні підрозділи Хотинського лісгоспу (державне підприємство), які зареєстровані у громаді і сплачують тут податки. У них працює майже 200 осіб, які виготовляють вікна, двері, меблі, паркет, у т. ч. експортують продукцію у Німеччину.
- На території громади діють три автозаправні станції, які наповнюють місцевий бюджет, хоч якщо проаналізувати джерела акцизного податку, то на практиці більші доходи приносить торгівля алкогольною і тютюновою продукцією, ніж пальним.
- Одним з найбільших працедавців є бюджетна сфера, зокрема заклади освіти. Саме у цій сфері дуже часто працевлаштовуються жінки. Дуже часто вони працюють також у згаданому раніше сільському господарстві, торгівлі і послугах.
- Створено Центр економічного зростання – потреба в його активізації і поверненні в ширшому масштабі до його основної функції, якою є спонукання до підприємництва та його підтримка, а також економічне просування громади й обслуговування інвесторів.
- Громада практично не має вільних ділянок під господарську діяльність. Усі вже продано або приватизовано. Тому шанси громади залучити нових підприємців та інвесторів, які зацікавилися б громадою, з огляду на вдале географічне і транспортне розташування, досить низькі. Такі майданчики можна створити лише у співпраці з приватними власниками.
- Додає проблем безробіття і сезонність зайнятості у сільському господарстві. Взимку дуже зростає кількість безробітних, деякі з них виїжджають у більші міста в країні чи за кордон. Влітку все навпаки, у сільському господарстві, здебільшого в садах, працює багато додаткових працівників, зокрема й приїжджих, хоч офіційно їх не реєструють. Аграрії офіційно показують нереально мізерну кількість працівників, якщо врахувати обсяг робіт. Деякі підприємства зареєстровані за межами громади, а отже місцевий бюджет втрачає потенційні надходження. Відчутно впливає згадана вище трудова міграція, якою охоплено майже 20% мешканців, взимку вона ще більша. У цьому плані значну роль відіграють сади, адже заробітчани мусять повертатися додому, щоб дбати про сімейний бізнес.
- Зважаючи на описані вище проблеми, місцевий бюджет дуже скромний, особливо якщо поділити його на кількість мешканців. Громада мусить зміцнювати економіку, розвивати і популяризувати підприємливість, проводити інвентаризацію й оновлення бази платників податків. На завершальному етапі перебувають роботи з проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Оскільки йдеться саме про нормативну оцінку, то це також позитивно вплине на місцевий бюджет (вищі доходи від оренди земельних ділянок тощо).
- Перешкоджають розвитку підприємництва: відсутність актуальних генеральних планів, недостатня інвентаризація ділянок і нерухомого майна, відсутність технічної документації на різні об’єкти або її неактуальність, поганий технічний стан доріг, відсутність технічної інфраструктури. До того ж, підприємці скаржаться на відсутність фінансової й інформаційно-консультаційної підтримки, зокрема на високі відсоткові ставки по кредитах, які дали б їм змогу вийти на нові ринки, у т.ч. на закордонні. Загрожують розвитку сільського господарства і садівництва прогресуючі зміни клімату і щораз частіші прояви руйнівних погодних явищ.
- Проблемою є реєстрація фірм і працівників поза громадою, що означає втрачені або менші надходження до бюджету. Перед громадою стоїть виклик розширення бази платників податків і підвищення рівня сплати податків. Для цього потрібно розвивати підприємництво і формувати сприятливий клімат для бізнесу. Необхідно також модернізувати сільське господарство.
- КГ має потенціал для розвитку туризму і рекреації – екологічний: Дністер, Данівка, ставки, ліси, ландшафт, заповідники, місця з цінними зразками природи і мальовничими пейзажами, і культурний: особа космонавта Леоніда Каденюка, присвячений йому музей, історичні пам’ятки, пам’ятні місця, нематеріальна спадщина тощо. Однак, поки що відсутня інфраструктура, не сформовано комплексної туристичної пропозиції для проведення дозвілля, немає цільової системи інформування, рекламування й обслуговування.
Комунальні послуги і природне середовище
- Найбільша екологічна проблема Клішковецької громади полягає у неефективній системі поводження з твердими побутовими відходами (відсутність сертифікованого полігону, систематичного вивезення відходів з більшості сіл, роздільного сортування й утилізації, стихійні сміттєзвалища), а також відсутність очисних споруд і каналізації (нечистоти зливають у вигрібні ями, з яких їх потім вивозять приватні фірми, без контролю з боку громади чи інших служб). Це негативно впливає на флору і фауну, ґрунти, поверхневі і ґрунтові води.
- Стан і доступність технічної інфраструктури це одна з найбільших проблем розвитку громади на найближчі роки, вона визначає можливості розвитку у соціальному, екологічному та економічному вимірі (депопуляція, екологічні умови, інвестиційні майданчики, туризм і рекреація тощо).
- Великих підприємств, які шкідливо впливали б на довкілля, на території громади немає. Однак проблеми створює інтенсивне використання хімікатів у сільському господарстві, особливо у садівництві (недосконалі технології, дешеві речовини низької якості). Це негативно впливає на довкілля, зокрема призводить до загибелі бджіл, які запилюють рослини.
- Село Перебиківці лежить на півострові, який омивають води Дністра. На території громади багато ставків. Це потенціал для розвитку рекреаційного туризму.
- У Клішковецькій громаді багато лісів. Тут зустрічаються такі цінні об’єкти, як Шилівський ліс та Рухотинський ліс (обидва належать Хотинському лісгоспу), орнітологічний заказник «Чапля», дендрологічний парк «Млинки», ландшафтний заповідник «Гриняцька стінка-2», печера «Пресподня», водоспад «Шумило».
- На території громади є поклади корисних копалин місцевого значення (пісок, гравій, глина, вапняк).
Освіта
- До місцевої освітньої мережі входить сім закладів дошкільної освіти (самостійні ЗДО у Перебиківцях і Шилівцях і дошкільні підрозділи ЗЗСО в Малинцях, Санківцях, Рухотині, Клішківцях і Поляні), вісім загальноосвітніх середніх шкіл (І-ІІІ ст.: опорна школа у Клішківцях, школи у Перебиківцях, Малинцях, Шилівцях, Поляні; І-ІІ ст.: Рухотин, Санківці; і гімназія у Клішківцях). У найменших селах немає закладів освіти (у селі Корнешти дитячий садок працює тільки пів дня, школа початкова). До того ж, діє один Інклюзивно-ресурсний центр і музична школа.
- За рівнем інфраструктури (добра матеріально-технічна база, у т.ч. спортзал) та якістю навчання (26 місце зі 179 за результатами ЗНО 2020 р.) позитивно вирізняється опорна школа у Клішківцях. До того ж у школі діє музей космонавта Леоніда Каденюка «Буковина – край космічний».
- Серед найбільших проблем закладів освіти можна назвати такі: поганий стан матеріально-технічної бази (негативно вирізняються школи у Санківцях і Рухотині, дуже погану базу має школа у Малинцях і в Рухотині - ці школи розташовані у пристосованих для освітніх цілей приміщеннях, натомість позитивним винятком можна вважати опорну школу і Клішковецьку гімназію, а також школи в Поляні, Шилівцях і Перебиківцях); середні або низькі результати ЗНО /якість навчання (позитивно вирізняється згадана вище опорна школа); обмежений доступ до навчання дітей із особливими освітніми потребами; погана якість води; поганий рівень забезпечення навчальними матеріалами і застаріле комп’ютерне обладнання (за винятком початкових класів); застаріле обладнання шкільних харчоблоків; шкільна спортивна база – у поганому стані або відсутня (позитивно вирізняється спортзал опорної школи, зовсім відсутні спортзали у Клішковецькій гімназії та в сільських школах у Малинцях і Рухотині); обмежений доступ до позаурочних занять і позашкільної освіти (ці можливості значною мірою обмежує транспортна доступність).
- Дошкілля також бореться зі схожими проблемами, хоч матеріально-технічна база закладів дошкільної освіти перебуває у кращому стані (найкращі, із цього боку, заклади у селах Перебиківці, Клішківці, Малинці). Окрема проблема у цій сфері – встановлені власними руками, застарілі, часто у поганому технічному стані дитячі майданчики або їх відсутність (напр. у селі Шилівці).
- Видатки на освіту складають найбільшу частку загального обсягу видатків бюджету (74% у 2020 р. і 80% у прогнозі на 2021 р.). Це наслідок розгалуженої мережі, великих, старих, енергоємних приміщень, малої кількості дітей. Перед громадою стоїть великий виклик – необхідність оптимізації витрат (оптимізація освітньої мережі, оптимізація кількості працівників, комплексна енергомодернізація). Однак існує значний політичний і громадський опір щодо ліквідації закладів освіти.
Культура
- Будинки культури діють у селах Клішківці, Шилівці, Санківці, Рухотин і Перебиківці, у Млинках діє сільський клуб, а у селах Блищадь і Корнешти – об’єкти дозвілля для молоді. 2013 році згорів Будинок культури у Клішківцях, зараз він займає колишні приміщення опорної школи (там же розташована бібліотека і Центр економічного зростання). Це обмежує діяльність закладу, зокрема неможливо організовувати масові заходи (немає глядацького залу). Інші заклади культури перебувають у поганому технічному стані (наприклад, сільський клуб у Поляні в аварійному стані і не веде діяльності, у с. Малинці 30 років тому почали будувати Будинок культури, але досі не закінчили), повністю відсутнє або неефективне опалення, бракує комп’ютерного й мультимедійного обладнання, звукової апаратури, послуги закладів культури мало привабливі і не відповідають сучасним вимогам. Зважаючи на низький рівень заробітної плати у сфері культури, складно знайти відповідних працівників (кваліфікованих і, водночас, активних). Подібні проблеми і у бібліотек.
- Необхідність структурної і програмної реорганізації мережі закладів культури, інвестицій у матеріально-технічну базу, активізації діяльності і підвищення привабливості та різноманітності послуг (для різних груп), осучаснення цих послуг.
- Біля сільської ради у Клішківцях розташована музична школа, яка має філію у Шилівцях. Школа популярна серед мешканців і мешканок громади і може похвалитися певними успіхами. Приміщення школи відремонтували, але бракує теплої гардеробної, а туалети розташовані назовні. Однак, головна проблема школи – старі інструменти, деяким по 40–45 років, бракує пристосованих інструментів меншого розміру (баян, акордеон, бандура) для наймолодших учнів. А ще не вистачає комп’ютерного та іншого обладнання.
Охорона здоров’я та соціальний захист
- Управління сферою охорони здоров’я здійснює Клішковецький Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Цей заклад може похвалитися доброю матеріально-технічною базою і кадровим забезпеченням (60 осіб, 6 лікарів, кожен з яких має свій допоміжний персонал). Мережа закладів охорони здоров’я громади складається з чотирьох амбулаторій загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ: Клішківці, Поляна, Шилівці, Перебиківці). Інші медичні заклади у селах, які досі діяли у формі ФАПів, були реорганізовані у мобільні пункти тимчасового базування (пункти здоров’я). Чергування відбуватиметься двічі на тиждень або за потребою. У двох закладах на території громади постійно базуються автомобілі Обласного центру екстреної медичної допомоги (Клішківці, Перебиківці). Мешканці загалом позитивно оцінюють сферу охорони здоров’я. Обмежений доступ деяких сіл до медичних послуг обумовлений станом дорожньої інфраструктури і громадського транспорту.
- Спостерігається високий рівень смертності. Потреба в розвитку програм, спрямованих на зменшення високих показників смертності, в тому числі профілактично-діагностичних та таких, які активізують осіб літнього віку.
- В апараті сільської ради діє відділ надання соціальних послуг, повністю укомплектований кадрами та обладнанням, а також служба у справах дітей, яку створили у березні і поки що шукають працівників. Громада розглядає різні варіанти, зокрема можливість перетворення відділу на окремий центр. Працює програма підтримки малозабезпечених верств населення.
Дороги і дорожня інфраструктура
- Місцеві дороги здебільшого не заасфальтовані, а ті, що мають асфальтове покриття, перебувають у незадовільному технічному стані і потребують капіталовкладень.
- Громадою проходять дороги обласного значення, зокрема T2603 Чернівці–Недобоївці, яка єднає громаду з низкою інших населених пунктів, що розташовані практично один за одним, формуючи значний, як для сільської місцевості, демографічний потенціал. Поблизу громади проходить дорога державного значення Н03 Чернівці–Житомир (київська траса). Завдяки цьому громада має добре транспортне сполучення і потенціал для розвитку економіки (але це стосується тільки сіл, розташованих поблизу цих доріг). Проте зазначені дороги потребують значних ремонтів, у тому числі у спіпраці з різними організаціями.
- Потрібно розвивати систему вуличного освітлення, яким зараз покрито лише 20% вулиць у кожному селі.
- Налагоджено регулярне автобусне сполучення з обласним центром, м. Чернівці, і з сусіднім Хотином. Перевізники мають обслуговувати усі села, однак на практиці не хочуть їздити у віддалені села (Рухотин, Санківці, Перебиківці), що значною мірою пов’єязане з поганим станом доріг між населеними пунктами.
Безпека
- Загальний стан безпеки в громаді слід визнати задовільним, особливі злочини і правопорушення, крім тих, які стандартно зустрічаються в кожній громаді.
- У Клішківцях діє місцева пожежна охорона, у розпорядженні якої два пожежні автомобілі. Працює 5 осіб, які обслуговують 8 сіл.
- Поки що немає поліції, хоч вже підготували приміщення (у будівлі Клішковецької амбулаторії), придбали меблі, автомобіль, але ще треба погодити зі структурами МВС України кадрові питання (фінансування заробітної плати поліцейського офіцера громади з державного бюджету).
Адміністративні послуги й організація апарату управління
- Розпочав свою діяльність ЦНАП, у якому надають 154 послуги. Окремо варто виділити послуги з реєстрації юридичних осіб, реєстрації права власності, договорів оренди, які забезпечують додаткові надходження до місцевого бюджету. Планують розширити діапазон послуг, запровадивши, зокрема, послуги з видачі внутрішніх і закордонних паспортів, що має збільшити обсяг доходів ЦНАПу.
- У керівному складі громади п’ять головних посад займають чоловіки (сільський голова, заступник, три старости), а чотири – жінки (секретар ради, 2 старости, керуюча справами виконкому). Загалом в апараті переважають жінки (71%). Серед депутатського корпусу сільської ради навпаки (73% складають чоловіки). 26 депутатів представляють разом 7 населених пунктів. Не представлені у сільській раді найменші села: Санківці, Блищадь, Гринячка, Корнешти, Зелена Липа.
- Містобудівну документацію КГ необхідно розробити оскільки генеральні плани населених пунктів Поляна, Малинці, Перебиківці, Зелена Липа, Шилівці, Санківці розроблено у 1966-1986 роках, у 2014 році внесено зміни до генерального плану сіл Клішківці та Млинки, а у населених пунктах Рухотин, Гринячка, Блищадь, Корнешти взагалі відсутні генеральні плани. Це негативно впливає на інвестиційну привабливість громади і привабливість поселення у ній.
- КГ має надто розгалужену мережу комунальних закладів. Відповідно необхідною є її оптимізація, особливо якщо зважати на демографічні показники (зменшення чисельності і старіння населення). Матеріально-технічна база комунальних закладів здебільшого застаріла і потребує значних капіталовкладень (особливо це стосується закладів культури), що створить проблеми для й так скромного місцевого бюджету.
Публічні фінанси і управління
- Місцевий бюджет – один з найслабших в області й усій Україні у своїй категорії. Його фактично вистачає лише на утримання закладів освіти та сільської ради. Більшість інвестиційних проектів на території громади вдалося реалізувати упродовж 2017–2019 років завдяки коштам з державного бюджету.
- Ключовою проблемою є збільшення бази платників податків, а отже, власних надходжень, оптимізація поточних витрат, відповідальна та довгострокова фінансова політика, включаючи інвестиційну політику, що дозволить використовувати унікальні місцеві ресурси (сільськогосподарський та економічний потенціал сільських територій, потенціал розвитку на базі особи Леоніда Каденюка, першого і єдиного космонавта незалежної України, екологічні ресурси, природні ресурси).
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ІЗ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Загальна інформація про дослідження
В рамках опрацювання стратегії, одним із елементів інформаційного забезпечення процесу було соціологічне дослідження умов проживання та якості публічних послуг в громаді. Концентрувалося воно на:
- чинниках, котрі впливають на якість життя мешканців і мешканок (питання, що відносяться до сфери місцевої інфраструктури, економіки, соціального розвитку і стану природного середовища);
- послугах, що надаються органами місцевого самоврядування.
Питання, які містились в опитувальному листі, передбачали оцінювання загального характеру, не включали детального аналізу окремих аспектів функціонування органу самоврядування та діяльності, яка ним здійснюється. В даному сенсі, дослідження пропонує узагальнений описовий характер поглядів мешканців і мешканок щодо оцінювання ними умов проживання в територіальній громаді.
Методологія дослідження
Кожна анкета доставлялась до домогосподарств, обраних випадковим чином з проханням щодо надання узгоджених між усіма членами домогосподарства відповідей на поставлені в ній запитання, базуючись на припущенні, що люди в процесі щоденних розмов між собою обмінюються думками стосовно справ зі свого безпосереднього фізичного та соціального оточення.
Дослідження було реалізоване на репрезентативній вибірці домогосподарств, що означає, що його результати можна екстраполювати на думку усієї місцевої громади. Максимальна похибка дослідження при рівні довіри 95% становить +/-5%. Кількість домогосподарств, обраних випадковим чином до вибірки та тих, які безпосередньо взяли участь в дослідженні становить 347.
Найважливіша інформація про структуру населення
- У структурі населення Клішковецької ТГ домінують особи у продуктивному віці. Жінки у віці 18-60 рр. проживають у 70,0% домогосподарств, а чоловіки у віці 18-65 рр. – у 71,5% домогосподарств. Це становить вагому складову потенціалу місцевої економіки.
- У майже кожному третьому домогосподарстві проживають молоді особи до 18 рр. (у 27,1% сімей є діти віком до 6 років, а одночасно у 39,5% - молодь у віці від 6 до 18 років), що вказує на суттєву потребу в освітніх послугах та послугах, пов’язаних із дитячим вихованням. Щораз відчутнішою є також потреба у формуванні повноцінної пропозиції проведення дозвілля.
- У 45,5% домогосподарств в територіальній громаді проживають жінки старшого віку (60+). Кількісно значна група осіб старшого віку вказує на обов’язковість гарантування надання публічних послуг, пристосованих до вікової та гендерної структури населення громади, в першу чергу – у сфері охорони здоров’я та соціальної політики.
- Найчастіше основним джерелом утримання домогосподарств (беручи до уваги джерело доходів того члена родини, який заробляє найбільше) є пенсія або соціальна допомога (42,9% опитаних домогосподарств). Це може свідчити про низький рівень заможності значної частини мешканців і мешканок, особливо старшого віку. Може також бути пов’язаним із неофіційним працевлаштуванням багатьох осіб. Відповідно до дослідження, лише для 20,2% мешканців і мешканок основним джерелом доходів є заробітна плата. Одночасно лише 10,7% мешканців і мешканок залишаються офіційно безробітними.
- 13,3% працює закордоном. Еміграція на заробітки є однією з проблем громади і одночасно вказує на можливість знайти працівників для новостворених підприємств за умов створення привабливих умов праці та достойної заробітної плати.
- Значною є кількість домогосподарств, яка утримується за рахунок сільського господарства – 25,4%. Беручи до уваги економічний профіль сіл Клішковецької громади, логічним є, щоб завдання стратегії охоплювали підтримку ефективного сільського господарства та переробку сільгосппродукції.
- Незначною є кількість домогосподарств, яка утримується за рахунок роботи у великому місті – 11,8%.
- Лише у випадку 2,0% родин як головне джерело доходів декларуються надходження від ведення власного бізнесу. Це вказує на потребу у додаткових зусиллях, спрямованих на професійну активізацію населення, в т.ч. у напрямку зайняття підприємницькою діяльністю, при одночасних зусиллях, спрямованих на створення сприятливого бізнес-клімату в громаді.
- У випадку 48,1% домогосподарств, усі члени домогосподарства центр власної професійної активності повністю розташовують на території громади (постійно тут живуть, працюють/навчаються). Водночас, у випадку 10,4% домогосподарств, частина їх членів постійно перебуває в межах територіальної громади, але інша – лише частково. У випадку лише 13,5% домогосподарств усі члени родини щоденно поділяють власний життєвий час поміж громадою та іншими місцями, навчаючись та/або працюючи поза її межами. Загалом можна говорити про невисоку мобільність мешканців і мешканок громади, частково пояснену високим відсоток старших осіб.
Ставлення мешканців і мешканок
- Мешканці у своєму загалі швидше задоволені з того, що проживають на території Клішковецької ТГ – в сумі 53,9% відповідей «скоріше задоволені» та «дуже задоволені». Дуже популярною відповіддю є «посередньо» – 39,2% опитуваних. Загальна оцінка громади як місця проживання також є помірно позитивною. 40,1% респондентів обрало варіанти відповіді «скоріше добре» або «дуже добре», всього лиш 7,0% оцінили її «скоріше погано» або «дуже погано» (тут найчастішою відповіддю було «посередньо» – 53,0%). Водночас члени 54,2% домогосподарств задекларували, що навіть якщо б існувала така можливість, вони не планують змінити місце проживання (переїзд поза межі громади). Однак, частина мешканців і мешканок залишається незадоволеною – 16,4% зазначили, що задумується про перспективи переїзду, якщо б була така можливість.
- Не настільки позитивно є оцінка, котра ілюструє відношення мешканців і мешканок до факту утворення об’єднаної громади – 41,5% опитаних обрали відповідь «скоріше добре» та «дуже добре». При цьому, 6,3% опитаних мали труднощі із визначенням власного відношення до ситуації, що змінилась, а 9,5% оцінили її негативно, що може вказувати на потребу кращого інформування та представлення користей, які є наслідком об’єднання (наприклад, самоврядність, збільшення власних доходів у місцевому бюджеті). Свідченням актуальності вищевказаної рекомендації є те, що ті домогосподарства, які позитивно оцінюють інформаційну політику органу самоврядування, одночасно і краще оцінюють факт утворення об’єднаної громади.
- Клішковецька територіальна громада, на думку її мешканців і мешканок, є середньою за рівнем заможності – таким чином її охарактеризували 62,5% домогосподарств – чи навіть відносно бідною. Кількість домогосподарств, які вважають що громада є відносно бідною (22,5%) є більшою за кількість домогосподарств, які вважають, що відносно багатою (7,8%). 7,2% мало проблему із формуванням власної точки зору щодо вказаного питання. Тим більш обґрунтованим в цьому випадку є імплементація додаткових інформаційно-просвітницьких заходів, пов’язаних із децентралізацією, об’єднанням громади та перевагами збільшення її фінансової самостійності.
- Менша половина мешканців і мешканок декларує особисту зацікавленість місцевими справами – 43,6% цікавляться «скоріше» або «дуже». При цьому, зазначають, що найчастіше використовуваним джерелом інформації про те, що відбувається в громаді, є розмови з сусідами або іншими знайомими – обрало цю альтернативу 56,2% опитаних. Хороші сусідські відносини є цінним ресурсом, однак вказана ситуація може спричиняти отримання мешканцями і мешканками неповної або неправдивої інформації – джерело отримання інформації не завжди надійне або ж виникає високий ризик перекручування суті переказу при використанні усної його форми. Важливими джерелами інформації є також: розмови з місцевими депутатами – таку відповідь дали 33,7% респондентів, пошук інформації на веб-сторінці громади – 26,5%. Крім того, жителі декларують свою активність у пошуку інформації про заходи, організовані владою громади, а також у пошуку інформації в місцевих ЗМІ – такий варіант відповіді обрало 16,7% і 17,6% домогосподарств відповідно. У якості бажаних каналів комунікації опитувані обирали передусім місцеві збори/ зустрічі з представниками місцевої влади та депутатами – на таку відповідь вказало 55,0%, а також соціальні мережі та офіційну веб-сторінку громади – 41,2% i 29,4% відповідей відповідно. Тобто на перші місця виходять безпосередні зустрічі з представниками влади або отримання інформації через мережу Інтернет.
- 41,2% домогосподарств вважають, що влада добре інформує про свою діяльність (відповіді «скоріше інформує» та «дуже добре інформує»). Одночасно 35,4% опитаних домогосподарств оцінили систему інформування посередньо, а 23,4% – негативно (відповіді «скоріше не інформує» та «взагалі не інформує»). Це вказує на необхідність удосконалення системи комунікації на осі «влада-мешканці», орієнтуючись на вище вказані, оцінені як бажані інформаційні канали. В кінцевому підсумку, ефективна система комунікації на місцевому рівні безпосередньо впливає на підвищення оцінок мешканцями різних сфер проживання та обумовлює їхнє високе почуття власної суб’єктності у вирішенні справ місцевого характеру.
- Відсоток опитаних, які беруть участь у житті територіальної громади (беруть участь в публічних заходах, імпрезах, фестивалях, інших заходах подібного характеру) можна оцінити швидше як невисокий. У випадку 41,5% усі або деякі члени беруть участь у важливих для громади справах. У випадку 26,5% домогосподарств ніхто із їх членів на загал не бере активної участі в житті громади і аж 32,0% вказало на те, що їм складно відповісти на це питання. Є потреба активізації та інтеграції мешканців і мешканок, особливо в контексті певної частини населення громади, котра потенційно готова до зміни власного місця проживання.
- Станом на сьогодні відсоток домогосподарств, у яких хоча б хтось належить до тих чи інших громадських об’єднань, становить 14,4%. Неформалізована громадська активність мешканців і мешканок є набагато вищою.
- Варто звернути увагу на пасивність старших осіб та/або осіб, основним джерелом доходів, яких є пенсійні виплати і соціальна допомога (таких є значна частина мешканців і мешканок громади). 47,9% цих осіб не беруть участі в житті територіальної громади. Вищевказане обумовлює потребу дій, спрямованих на підвищення їхньої громадської активності, збільшення їх вкладу в культурне, соціальне, економічне життя територіальної громади. Це сприятиме підвищенню рівня власної самооцінки та задоволення від життя згаданої категорії мешканців і мешканок, а громаді загалом принесе вимірні користі у сфері її сталого розвитку. Істотну роль у цьому випадку могли б відіграти громадські організації, які репрезентують потреби старших осіб.
- Якщо орієнтуватись на відповіді, які надали мешканці в рамках соціологічного дослідження, то важко оцінити, чи та який вплив мають мешканці на важливі рішення, які приймаються місцевою владою. В сумі 25,0% опитаних зазначили, що мешканці не мають жодного впливу або їхній вплив на місцеву владу є мінімальним. Іншої думки зору дотримуються 33,1%. Майже половина окреслила цей вплив як «посередній» (42,9%). Це може свідчити про потенціал громадської активізації мешканців і мешканок, збільшення їхньої залученості в процеси управління місцевим розвитком. Слід підкреслити, що почуття браку власної суб’єктності у вирішенні питань місцевого характеру знижує рівень задоволеності з умов проживання в громаді, оцінок її як місця для проживання.
- Невикористані сповна можливості співпраці підтвердили зокрема і відповіді респондентів на запитання, чи, на їхню думку, влада сприяє приватним ініціативам. 46,7% опитаних вважають, що місцева влада сприяє громадській активності мешканців і мешканок та підтримує їх ініціативи. 39,8% не були в стані цього однозначно оцінити. Водночас 13,5% домогосподарств вважає, що влада не показує зацікавленості ідеями, які пропонують мешканці. Першим кроком для активізації та включення в громадські процеси мешканців і мешканок повинно бути налагодження системи інформування та комунікації на місцевому рівні (серед домогосподарств, члени яких вважають, що влада погано інформує про власну діяльність, аж 54,2% респондентів вважають, що влада не сприяє громадській ініціативі).
- 39,2% домогосподарств було важко визначитись з відповіддю на питання про те, чи в міжособистісних взаєминах в громаді переважає недовіра і приватний інтерес, чи навпаки – довіра та спільне благо. 24,5% опитаних були схильні до варіанту, що в громаді переважає «почуття солідарності та турбота про спільне благо», натомість у випадку 36,3% існує думка, що «переважає недовіра, обережність і приватний інтерес». Відсутність взаємної довіри може негативно впливати на процеси співпраці в місцевому середовищі та на самоорганізацію низового рівня мешканців і мешканок у вирішенні питань місцевого характеру.
- Мешканці і мешканки вважають, що в громадський місцях загалом є безпечно (лише 4,3% опитаних стверджує протилежне). Відчутний рівень безпеки є одним із ключових чинників, який формує позитивну оцінку територіальної громади як місця проживання.
Оцінка умов життя та якості громадських послуг:
- При оцінюванні окремих сфер життєдіяльності ТГ застосовано бікритеріальний підхід: з одного боку, опитуваним запропоновано визначити стан чинників (підсфер), які складають сутнісне наповнення тієї чи іншої сфери за 5-бальною шкалою (від «-2» – максимально негативна оцінка, до «+2» – максимально позитивна оцінка), з іншого боку, оцінюванню підлягав рівень вагомості цих чинників, який вказує на першочерговість завдань, які необхідно виконати в короткостроковій перспективі.
- Таким чином, усі чинники можна поділити на чотири групи: ті, стан яких визначається як позитивний і мешканці їх вважають критично важливими для життєдіяльності об’єднаної громади (1), негативно оцінювані та важливі чинники (2), позитивно оцінювані, але не критично важливі з суб’єктивної точки зору чинники (3), чинники, стан яких оцінюється негативно і, на думку мешканців і мешканок громади, є важливим (4).
Адміністрація
- Близько третини опитаних (30%) вказало, що досі ще не залагоджували жодних справ в раді ТГ, а ще 13,3% відповіли, що «не пам’ятають». Особи, які таки скористались з адміністративних послуг, які вона надає, оцінювали рівень обслуговування, як і відношення самих працівників апарату ради, помірно позитивно.
- Діяльність Голови ради оцінюється мешканцями позитивно. Варіанти, які в даному випадку повторювались найчастіше – «добра» (30,8% домогосподарств обрало таку оцінку), «відмінна» (22,2%). Загальне середнє значення оцінок в межах від 1 (мінімум) до 6 (максимум) становить 4,28.
- Дещо нижча оцінка, поставлена мешканцями раді територіальної громади – середній рівень 4,07. Певний вплив на цей показник може мати той факт, що рада, на відміну від її голови, є колегіальним органом, який у меншій мірі володіє ступенем виразності власних дій.
- Найкращу оцінку отримала діяльність старост – 4,74, при тому, що 39,5% опитуваних відзначило його діяльність як «відмінно», а 22,7% як «дуже добре». Така оцінка ймовірно виникає з факту, що старости є особами «першого і частого контакту» для мешканців і мешканок, відповідно мешканці краще оцінюють їх діяльність.
Навколишнє середовище
- Стан навколишнього середовища в громаді оцінено мешканцями помірковано добре. З 12-ти пунктів 7 оцінено позитивно за шкалою від -2 (дуже погано) до +2 (дуже добре), а саме: якість питної води (у тому числі смак, запах, чистота) (+0,39), наявність природи в оточенні людини (парки, зелені зони та ін.) (+0,35), чистоту громадських місць (напр. прибирання площ, парків, вулиць та ін.) (+0,22), естетика громадських будівель (+0,16), чистота повітря (+0,14) і т.д.
- Негативно оцінено чистоту навколишнього середовища (-0,1), стан (роботу) каналізаційних мереж (-0,16), чистоту річок, озер і водойм (-0,19), вивіз сміття з домогосподарств (-0,32). Найгірше була оцінена можливість сортування сміття (-0,84).
- Проте з дослідження також випливає, що проблемою, яка має бути вирішена якнайшвидше і яка негативно впливає на оцінку якості життя в громаді, є питання чистоти навколишнього середовища та чистоти річок, озер, водойм.
Дорожня інфраструктура, транспорт і безпека на дорогах
- Для мешканців і мешканок ТГ проблематика, пов’язана з дорожньою інфраструктурою, є пріоритетною сферою, у яку потрібне першочергове втручання влади громади.
- Особи, які проживають в громаді, дуже критично оцінюють всі компоненти цієї сфери. Найгірше – якість громадського транспорту на території громади (-0,74), придатність доріг для пішоходів (наприклад: наявність тротуарів, їх стан, нічне освітлення) (-0,72), доступність велосипедних маршрутів (-0,67), безпеку на дорогах (наприклад: дорожня розмітка, знаки, освітлення) (-0,64), можливість скористатися послугами громадського транспорту на території громади (-0,63), якість/стан дорожнього покриття (-0,59).
- Водночас, мешканці Клішковецької громади характеризуються поміркованою мобільністю – у випадку 43,8% домогосподарств ніхто із їх членів не користувався протягом останніх 3 місяців послугами громадського транспорту.
- Важливим напрямком підвищення якості життя в громаді є покращення утримання доріг у зимовий період та безпеки на дорогах (наприклад: дорожня розмітка, знаки, освітлення).
Освіта та інша навчально-виховна діяльність
- Мешканці позитивно оцінили всі питання, пов’язані з доступом до освітніх закладів і якістю освітніх послуг. Найбільш позитивно домогосподарства оцінили доступність дитячих садочків (+0,76), доступність шкіл (+0,74), якість навчання у дитячих садочках (+0,67), якість навчання у школах (+0,65) та доступність дитячих майданчиків (+0,28).
- Утримання високої якості навчання в школах і дитячих садочках становить найбільший пріоритет для респондентів у цій сфері.
Місця праці і підприємництво
- Місцевий ринок праці, економічна сфера загалом оцінюються безапеляційно негативно. Особливо, це стосується можливості працевлаштування, яку оцінено найнижче (-0,94). У випадку останньої, це не обов’язково означає відсутність робочих місць на місцевому ринку праці взагалі, а швидше свідчить про малу кількість місць з прийнятною (на думку опитуваних) заробітною платою та сезонність робіт у сільському господарстві.
- Одночасно мешканці хотіли би насамперед більшої допомоги особам, які здійснюють економічну діяльність, та активізацію діяльності організацій підтримки бізнесу.
- Водночас найчастіше мешканці об’єднаної громади оцінюють власну матеріальну ситуацію як «середню» – 45,5% домогосподарств визнало, що вони живуть «від зарплати до зарплати».
Соціальна політика і охорона здоров’я
- Оцінки реалізації соціальної політики в громаді помірно позитивні. Найгірше мешканці оцінили: допомогу потребуючим особам з боку громадських організацій (-0,06), можливості отримання потребуючими особами послуг з догляду, які фінансуються громадою (-0,06) та пристосованість громадських будівель до потреб осіб з особливими потребами (-0,02).
- Мешканці помірно добре оцінили послуги у сфері охорони здоров’я (зокрема доступ до послуг фахових лікарів (+0,33) і діяльність аптек (+0,3)), а також діяльність установ соціального захисту (+0,14), допомогу, що надається установами громади особам, що перебувають у важких матеріальних умовах (+0,02), зацікавленість установ громади проблемами осіб похилого віку (+0,01).
- Утримання високої доступності до послуг фахових лікарів, збільшення можливості отримання потребуючими особами послугах по догляду, які фінансуються громадою та діяльність установ соціального захисту, на думку мешканців і мешканок, повинне в найближчій перспективі бути одним з пріоритетів громади.
Культура, спорт, відпочинок
- Складові, які мають відношення до сфери дозвілля на території громади мешканці оцінили в загальному негативно. Позитивно респонденти оцінили лише доступність Інтернету (+0,74) та доступ до місць відпочинку та відновлення (відпочинку на лоні природи) у безпосередній близькості до місця проживання (+0,05).
- Найбільш незадоволені респонденти діяльністю будинків культури (-0,74), а також можливостями брати участь: у культурно-мистецькій діяльності (напр. співати у хорі, грати в ансамблі, відвідувати заняття з образотворчого мистецтва та ін.) (-0,41), як глядач/слухач у культурному житті (напр. переглядати вистави, виступи, слухати концерти та ін.) (-0,33), в різноманітній громадській діяльності (напр. у громадських організаціях) (-0,25). Окрім того, негативні оцінки отримали доступність (існування) місць, в яких дорослі можуть проводити свій вільний час поза домом (напр. клубів, центрів, кав’ярень та ін.) (-0,21), можливість участі у спортивних заходах як глядач (-0,19), можливість активно займатися спортом
(-0,18), діяльність бібліотек (-0,12). - Для мешканців і мешканок пріоритетом на найближчі роки є утримання доступ до місць відпочинку та відновлення (відпочинку на лоні природи) у безпосередній близькості від вашого місця проживання, збільшення можливості активно займатися спортом та покращення діяльності бібліотек.
Загальні висновки з соціологічного дослідження
- Мешканці описали сфери діяльності органу самоврядування, які повинні стати пріоритетом уваги у стратегічній перспективі. На думку опитаних, до таких сфер відносяться: розвиток і модернізація дорожньої інфраструктури, вуличне освітлення, охорона та профілактика здоров’я, соціальна допомога, освіта і дошкільне виховання. Важливими також є поводження з побутовими відходами, а також спорт і відпочинок.
SWOT-АНАЛІЗ
Підсумком стратегічного аналізу і соціологічного дослідження є SWOT-аналіз, який полягає у визначенні сильних (англ. Strenghts) i слабких (Weaknesses) сторін громади (а саме її позитивних і негативних рис, специфічних ресурсів, потенціалу або дефіцитів, які мають вплив на майбутній розвиток), а також можливостей (Opportunities) i загроз (Threats) (позитивних і негативних процесів чи явищ, які стосуються громади або стосуватимуться її у майбутньому і впливатимуть на її розвиток).
SWOT-аналіз допомагає впорядкувати сприйняття проблем і потреб, які стосуються як суспільної, так і економічної сфери, комунальних послуг та інфраструктури, яка необхідна для надання цих послуг.
|
ЧИННИКИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ |
ЧИННИКИ, ЯКІ ГАЛЬМУЮТЬ РОЗВИТОК |
|
|
ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ |
|
|
|
ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ |
||
Таблиця 2. SWOT-аналіз Клішковецької територіальної громади.
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
ДОВКІЛЛЯ І ТУРИЗМ
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
ІНФРАСТРУКТУРА І ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
МІСЦЕВА ВЛАДА
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
СУСПІЛЬСТВО, ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|