село Клішківці

Село Клішківці – є центром Клішковецької територіальної громади. Одне з найбільших сіл на Буковині. За 17 км. на північ від села протікає р. Дністер, а за 25 км на південь від Клішківців тече річка Прут.

Найближча залізнична станція від села – це Новоселиця, до неї 22 км. На сході село межує з Зарожанами, на заході - з Малинцями.

На північному заході села піднімається досить висока гора, яка називається Лишиця, або Лиса гора, від слова “лисий”. Вона залишається незабудованою, тому що дуже відкрита з усіх сторін для вітрів. Це найвища гора в цій місцевості, її видно здаля і з неї теж видно майже все село , а також у погожий день видно гори Карпати на заході, до яких від Клішківців 100 км. Північна гряда горбів служить вододілом річок Дністер і Прут.

З Лишиці починається маленька безіменна річечка, яка протікає через усе село і тече до Прута. За межами села її називають “Клішківчанкою”, за місцем її початку. Населення села складається з українців, є росіяни, молдовани та інші, але то одиниці. Широка асфальтована дорога – Чернівці – Хотин проходить через усе село і надійно зв’язує його з районним та обласним центрами.

Перша писемна згадка про Клішківці датована 10 лютим 1434 р. Вони згадуються в грамоті молдавського господаря при переліку сіл боярина Грози та його брата Михайла. Оригінал документа знаходиться в Чернівецькому обласному архіві ( фонд Р 2574).

16 березня 1490 р. внуки Грози продали село Клішківці молдавському господарю Штефану Великому за 250 татарських злотих. Штефан, в свою чергу, подарував Клішківці своєму воїну, який дуже відзначився в бою з поляками під Валя Кузьміна, і зробив його боярином.

В 1526 році молдавський господар Богдан Сліпий, син Штефана Великого, здав Молдавію, а разом з нею і Клішківці, і став васалом Турції.

Все населення Молдавії платило данину туркам, а з Хотинського повіту турки утворили “райю” – турецьку територію заселену не турками. Завдання “райї” полягало в тому, щоб утримувати турецький гарнізон, який був розташований в Хотинській фортеці і мав за мету зупинити всякого ворога, який зазіхне на турецьку територію.

У селі Клішківці були побудовані великі склади, які турки називали “магазії”. Ця місцевість і тепер зветься “Магазія”. Сюди клішківчани та селяни сусідських сіл звозили зерно, муку і інші продукти.

В 1580 р клішковецький пан Голія був “логофетом” – найвищий цивільний чин у повіті – Хотина, але чомусь не вгодив молдавському господарю Янку Сассу, і був страчений - йому відрубали голову.

Вбита горем його дружина подарувала Клішківці Ватопедському монастирю, який знаходився на Святій горі в Греції і сама постриглася в монахині в цьому монастирі. Дітей у них не було. Село стало монастирським (дані з обл. архіву). Пізніше цьому монастиреві належали села: Поляна, Клішківці, Галич і Малинешти (тепер Малиновка Новоселицького району).

В середині XVIII століття село стало ареною воєнних дій між Османською імперією, Російською імперією та Річчю Посполитою. У 1711 році Петро І здійснив прутський похід. 22.07.1739 року турецьке військо було розбите під Санківцями, а 22.11.1739 року – розгром турецьких військ під Ставчанами. Поляки та козаки похоронили вбитих під Хотином своїх воїнів у братській могилі на Зарожанській горі, біля Клішківців.

В 1771 році в Клішківцях був 61 двір. У 1772 році у селі побудовано першу церкву. Вона була дерев»яна, вкрита гонтою (дранкою). Поряд з церквою була дерев»яна дзвіниця.Перший піп був Сіміон Лужицький.

1812 рік. в наслідок російської – турецької війни, коли російські війська перемогли Турцію, по Бухарестському миру, Бесарабія, а разом і з нею Хотинський повіт перейшли від Туреччини до Росії. Весь край був звільнений від налогів і пошлин, від набору в рекрути, від введення кріпосництва. Ніколи наші люди не були кріпаками.

Під турками Клішківці були до 1812 року (з 1526 по 1812 року, 286 років)

Про село Галич згадується в грамоті молдавського господаря від 1652 року. Село як село, як багато сіл того часу. У 1813 році в селі Галич раптово викикла епідемія чуми. Врятувалися від епідемії тільки ті, хто з якихось причин не знаходився в цей час в селі, або при виникненні чуми зразу втік з села. Зачумлені господарства спалювали, слідкуючи, щоб жодної речі н6е залишилося не спаленої. Дійшло до того, що галичани спалили все, що тільки могло згоріти.Ті, хто вцілів, перейшли в Клішківці. «Зачумлених» клішківчани не захотіли приймати у свою общинуі орендатори-греки виділили для них площу на півдні села. Новозбудована частина села стала називатися Галичанкою, а за багатьма прибулими збереглося прізвище Галичанський (прибулий з Галича).

Під кінець ХVІІІ ст. починається інтенсивний ріст населення краю за рахунок втікачів з Польщі до Росії. Люди втікали від панів – кріпосників, приходили в одиночку і сім’ями.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Клішкіуці (Циганка, Новоселиця, Галичанка, Каланарія) Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 3056 осіб (1572 чоловічої статі та 1484 — жіночої), налічувалось 514 дворових господарств, існували православна церква та синагога.

У 1870 році орендатор грек Пекар виїхав на свою батьківщину у Грецію. Покидаючи село, він подарував приміщення своєї контори для школи ( старе приміщення восьмирічної школи, нині ОЗО ім.Л.Каденюка). 8 вересня 1870 року в селі відкрито першу школу. Називалася вона «Однокласне жіноча училище». Перша вчителька в селі була Олександрі Багницька. 8 вересня 1872 року відкрито чоловіче училище, вчителем був Володимир Феринц. Законоучителем двох училищ був священник Микола Полянський. Навчання проводилося російською мовою. У 1880 році відкрито в селі пошту, де працювали начальник пошти і один листоноша. У 1880-1881 роках у Клішківцях побудовано нову кам»яну церкву з сторожкою і кам»яною огорожою. У 1883 році відкрито земську дільничну лікарню з прийомним покоєм на три ліжка, яка розташовувалася у маленькому будиночку навпроти школи. Лікування проводилося безкоштовно, працювали: лікар, фельдшер, медсестра-акушерка. У 1889 року земство Хотинського повіту на вимогу лікаря О.Струминського побудувало нову лікарню, яка мала 6 ліжок.

Станом на 1886 рік у власницькому селі, центрі Клишківської волості, мешкала 3681 особа, налічувалось 579 дворових господарств. Клішківці стали одним з найбільших сіл між Дністром і Прутом. Тут працювали хлібопекарня, бойня, цех по переробці овочів, олійниця, млини (вітряки).

13 січня 1897 року в урочищі Діброва було відкрито земське ремісне училище, в пам»ять імператора Александра ІІ, з трьома відділами: ковалі, бондарі, колісники. Існувало училище за рахунок земства. Для училища було побудовано 4 кам»яні будинки: один головний корпус для навчання, та три будинки: квартири для вчителів та інтернат, де проживали 25 учнів. Училище випустило багато хороших ремісників. Підчас першої світової війни училище було розбито снарядами і перестало існувати.

Трохи поліпшилося і матеріальне становище селян. Але основного лиха — безземелля і безправ'я селяни не позбулися. Про своє тяжке становище вони писали у скаргах на свавілля управителя монастирського маєтку, який виділяв селянам непридатні і малопридатні землі. Шукаючи виходу, частина селян тікала в південні райони Бессарабії.

Не змінила долі селян і аграрна реформа 60-х років XIX століття. Згідно з положенням від 14 липня 1868 року, 675 дворам було наділено на кожний з них по 3,5 десятини. Решта землі та всі ліси лишалися за монастирем (1910 десятин), церквою (114 десятин). Однак високі викупні ціни за землю, відсутність тяглової сили й реманенту, непосильні податки призвели до того, що 150 дворів змушені були продати свої наділи куркулям, поповнити армію наймитів. Серед господарств 40 проц. не мали коней, а 220 (тобто кожний третій двір) — великої рогатої худоби.

Широкого розвитку досягли товарне садівництво і виноградарство, яким здебільшого займалися багатії. Так, у 1870 році 80 господарств мали 4 тис. кущів винограду. Врожай садів і виноградників продавався на корені, а біднота наймалася на роботу — збирати плоди та сушити фрукти. Поміщицькі й куркульські господарства мали підприємства по переробці сільськогосподарської сировини, зокрема зерна. В селі працювало 30 невеликих водяних млинів і 3 вітряки.

Одночасно економічне становище більшої частини населення села дедалі погіршувалося. 1000 селянських дворів мали лише 2400 десятин, а понад 200 родин були без землі. Щоб якось прожити, люди змушені були брати в оренду монастирську і поміщицьку землю, за яку в 1906 році доводилося платити по 22 крб. за десятину. За право орендувати землю точилися жорстокі бійки і сварки між селянами Клішківців і сусідніх сіл. Багато селян йшли на заробітки до Бессарабії, на Зарожанську цукроварню, виїжджали до Канади, Аргентини, Уругваю, Бразилії. В 1903 році Клішковецька волость видала паспорти на виїзд з села 20 проц. населення чоловічої статі.

Під впливом революційних подій 1905-1907 рр. клішківчани 11 квітня 1907 року самочинно вийшли в урочище Галич в кількості 400 чоловік, захопили монастирську землю 200 десятин і почали орати. Прибувші драгуни вигнали селян, а керівників виступу – Галичанського Микиту, Побережника Якова забрали в Хотин в тюрму.

Але люди, яких доля загнала за океан, поверталися додому злидарями, як і були. В рідному селі були ті ж самі злидні й горе, відбувалися судові процеси, людські трагедії, суперечки за землю. В 1908 році селянина Г. Ткача вбив син Георгій, боючись, що батько не наділить його землею. М. Сосевич позбавив життя І. Єленюка, Д. Карвацький судився з сусідом за межу протягом 15 років, а коли програв справу, то збожеволів.

На початку ХХ століття в с.Клішківці зростає престиж освіти. Бажаючих навчатися стає більше. Учителем у чоловічому училищі працював Яримецький Іван Федотович, у жіночому - Ковалевська Афанасія Антонівна та її дочка Надія Михайлівна

В 1906 році заснували церковнопарафіяльну початкову школу, при якій була бібліотека. В ній налічувалося 147 книг і журналів, але переважно релігійного змісту. У зв»язку з відсутністю місць для учнів у наявних школах, заняття проводились ще у найманих приміщеннях- хатах (Антона Гадичанського – урочище Циганка, вчитель Постолатій Андрій Григорович). Бідна селянка Попова Марія Яківна виділила частину своєї садиби для побудови на ній школи, нині корпус біля старого цвинтаря.

У 1908 році за рахунок земства було проведено телефонну лінію, встановлено два телефонних апарати: у волості і земській лікарні, так як Клішківці були волосним цетром 8-ми сіл: Клішківці, Поляна, Рухотин, Пів-Рухотин (Брідки), Зарожани, Ширівці, Владична, Керстенці (раніше 12-ти сіл)

У 1908 році у селі нараховувалось 160 сімей єврейського населення. Для них у Клішківцях було виділено приблизно 5 га землі з монастирського фонду для будівництва хатинок (нині урочище Межиди). Причиною зростання єврейського населення була торгівля, так як селяни на той час зовсім не займалися торгівлею.

З 1 січня 1909 року почала працювати Солонецька церковно-приходська школа зі строком навчання 3 роки. Приміщення було побудовано за рахунок доходів закордонних монастирів та земства (вчитель клішківчанин Яловега Василь Степанович)

На царині освіти в цей час вже працювали вихідці з Клішковець: Антон Пилипович Яворський, Георгій Васильович Чорнобров, Семен Степанович Чорнобров, Іван Васильович Банар, Дмитро Васильович Галичанський, Федір Іванович Чорній, Надія Христофорівна Брицька, Міна Тимофіївна Богачик, О.Я.Городенський, Г.Т.Григораш.

З 1 серпня 1914 року почалася Перша світова війна. Єврейські сім»ї виїхали чим далі від фронту, закрилися торгові точки. Незабаром все чоловіче населення було мобілізоване в армію. Залишилися тільки жінки, старі чоловіки та діти. Село стало прифронтовим. Сюди прибуло військо, яке розташувалося по квартирах. У гарних садах розташувалася кіннота. Не маючи що їсти коні обгризали кору дерев. Сади висихали. На протязі чотирьох років війська обох армій – російської та австрійської – наступали або відступали то в одну, то в іншу сторону, знищуючи все на дорозі. А під кінець все залишилося на своїх позиціях.

Весною 1917 року клішківчани разом з селянами навколишніх сіл розігнали адміністрацію цукрового заводу і засіяли землю, що належала підприємству. Вони захоплювали і ділили між собою монастирську та поміщицьку землі.

Про революційні події в Петрограді люди дізналися дуже швидко. Війська восьмої російської армії проводили на Галичанській долині щоденно мітинги. Незабаром і клішківчани стали приєднуватись до них. Був організований перший революційний комітет на чолі з Томіним Дементієм. Працювали активно над організацією і проведенням четвертого і п»ятого селянських з»їздів.

У листопаді 1918 року до села прийшли війська королівської Румунії. У Клішківцях розквартирувався один батальйон солдатів, пост і секція жандармів. Румунські солдати реквізували худобу, зерно та інші сільськогосподарські продукти. Грабункам і знущанням не було краю. Кожного дня у жандармерії зазнавали побоїв 15—20 чоловік.

Почалася підготовка до повстання. У село прибу Йосип Іванович Мардар»єв. Було створено повстанський комітет, який очолювали колишні солдати С. В. Палагнюк та С. С. Багачик. У глибокому підпіллі йшла діяльна підготовка до збройного повстання. Комітет організував загін у складі 400 чоловік. В той час у селі було багато демобілізованих солдатів і матросів. Вони утворили ядро повстанського загону, на чолі якого, крім керівників комітету, були К. Чабан, М. Чорнобров, В. Хрипа. Загін мав також 2 шестидюймові гаубиці і 50 снарядів, що їх залишили солдати російської армії.

Коли вночі проти 23 січня 1919 року штаб повстанців подав сигнал до виступу – три гарматні постріли, клішковецькі селяни захопили префектуру і жандармський пост, випустили арештованих, роззброїли і знищили 16 жандармів, чотири роти піхотинців вигнали з села. Переслідувати їх не стали. «Хай вони втікають з Богом у свою Румунію,» - говорили повстанці. За чотири роки війни вони стільки набачилися крові, що вважали: досить проливати її ще. Але помилилися.

На четвертий день румунські війська, отримавши у підкріплення ще чотири роти з міста Дорохой, повернулися назад. Клішківчани їх зустріли на краю села. Жорстокі бої точилися протягом тижня, а відчувши гостру нестачу партонів, повстанці відступили на північ села на з»єднання з Червоною армією. Захищаючи рідне село 31 селянин загинув від рук поневолювачів.

Найбільш активну участь в повстанні брали 3. Бобик, Ф. Пислар, Г. Чабаник, П. Чабан, А. Коваль, Д. Палагнюк, Г. Кравець, П. Бобик, В. Буревський, Григорій та Микита Кравці, Є. Вірста, М. Чорнобров з братом Касяном і батьком та інші.

Після придушення повстання румунські окупанти вчинили у Клішківцях криваву розправу: 50 учасників розстріляли, їхнє майно розграбували, а будівлі спалили. Загарбники наклали на село контрибуцію в сумі 150 тис. лей. Розправа тривала й далі. В. І. Буревського було засуджено у 1921 році на 7 років, П. М. Бобика і 3. Ф. Бобика — на 6 років. Рятуючись від переслідувань, багато селян втекло до Бессарабії, Аргентини та Канади.

Після придушення повстання євреї стали повертатися в село. Вони будували в центрі села гарні, добротні хати, біля яких були лавки (крамниці) з крамом, необхідним для селян. В центрі села виник невеличкий базарчик. В селі були дві аптеки: Швейбельмана і Аксельруда.

Замість шкіл з російською мовою навчання румунська влада відкрила початкові школи з румунською мовою навчання. За розмову українською карали палицями, особливо у школі за любу провину били по руках. Учительку А.А.Ковалевську з сім»єю примусили виїхати з села, боячись її авторитету. Із-за покарання діти боялися відвідувати школу. Щоб примусити дітей ходити до школи, румунська влада вдалася до системи штрафів.

У 1923 році з метою підготовки дрібних службовців (секретарів, збирачів податків, рахівників) було відкрито чоловічу гімназію на 120 учнів. Називалася вона «Принц Карол», засновником і першим директором був Василь Іванович Свінціцький, потім Ткачук В.І. При гімназії був гуртожиток, в якому проживали учні з навколишніх сіл. Навчання було платним. У 1933 році у селі відкрили дворічну зимову агрошколу, яку очолював Іларіон Чорнобай із Зарожан. При школі діяв пункт штучного осіменіння тварин.

Щоб не було мороки для примарії (сільської управи) примар Чебан В.Ф. передав базар у Малинці. У 1932 році примарем Клішківців селяни обрали Павла Петровича Мотуляка, який багато зробив для села: розширив вулиці, відремонтував і побудував нові мости у Галичі, розширив дорогу на Новоселицю, відстояв право на базар у Клішківцях. Примарія в той час виділила площу для базару там, де він є і тепер. В той час побудували будинок під контору, впорядковали криницю і викопали ще одну.

У 1935 році румуни створили у селі культурно-освітній центр «Астра», що означало «Небесне світило». Але книги у цьому центрі були тільки румунською мовою.

Село перейшло під радянську окупацію 28 червня 1940 року. Погруддя радянських танкістів закидали квітами на центральній вулиці. Буревський Микола Ілліч піднявся на броню танка з хлібом-сіллю, щоб вручити його капітану-танкісту. Пізніше, щоб увічнити цю подію, клішківчани назвуть вулицю навпроти якої відбулася вона, вулицею 28 Червня.

2 серпня 1940 року затверджено Закон про приєднання нашого краю до СРСР. На другий день було створено сільську раду. Першим головою сільської ради був Сєріков Трохим Михайлович, з 1941 року став Рашківський Тимофій Іванович, житель Хотина.

У серпні з України прибула група вчителів. З першого вересня у селі почали працювати три школи: одна семирічка (директор Юрій Джуньківський) і дві початкові: на Солонцях (завідувала Аделя Завістовська) та біля старого цвинтаря (завідував Дмитро Трохимович Камчатий). Тоді ж на Солонцях почала працювати вечірня школа (Феофан Сидорович Канасевич і Антон Пилипович Яворський). Не вистачало приміщень, тому навчання проходило у приватних хатах – Максима Шерепери і Прокопа Івановича Галичанського.

На початку березня 1941 року був організований колгосп імені Леніна. Це був один із перших колгоспів на Буковині. Головою став Чебаник Георгій Тимофійович. У колгоспі була одна польова бригада і ферма. Держава виділила для колгоспу два трактори ХТЗ, були прислані до них два трактористи.

22 червня 1941 року фашистська Німеччина напала на СРСР. 6 липня 1941 року румунські війська знову окупували Клішківці. За найменшу провину селян жорстоко карали. Чоловіче населення поголовно було мобілізовано на шляхові роботи.

Загарбники проводили в селі політику примусової румунізації українського населення. Працювала лише початкова школа з викладанням румунською мовою. У 1943 році до приміщення школи, яке залишив грек, добудовано 4 класні кімнати і продовжено коридор. Розмовляти або звертатися письмово в установи українською мовою заборонялося. Префектура Хотинського повіту видавала патенти на заснування млинів та інших промислових підприємств і майстерень тим селянам, котрі разом з заявою на їх відкриття приносили документи про приналежність до румунської національності або «бажання» належати до неї.

В роки війни в приміщенні нинішнього відділення зв»язку (до 1941 року належало єврейській сім»ї Дежмана, яку забрали у концтабір і більше ніхто з них не повернувся) було організовано пост жандармерії. Під будинком є підвал, де жандарми катували свої жертви.

Селяни не корилися, багато йшли у партизани і продовжували боротьбу. 28 березня 1944 року вони зустрілися з танкістами 44 танкової бригади, які визволяли Хотинщину.

Після визволення села головою сільської ради став Чабаник Георгій Тимофійович, пізніше - Дьордійчука Івана Олександровича. 16 квітня в селі почали працювати три початкові школи. У травні 1944 року всі чоловіки віком від 17 до 55 років були мобілізовані в ряди Червоної армії. З Клішківців пішло 650 чоловік, 335 з них не повернулися додому.

Нова влада відкриває у селі кооперативні магазини, так як масових лавок не стало.

Відновити роботу шкіл було доручено Олексію Васильовичу Яловезі, який при румунах перебував у концтаборі. Він залучив до учительської роботи Микиту Івановича Палагнюка, Дмитра Сергійовича Карвацького, Василя Гавриловича Чорноброва, Костянтина Степановича Скрипника, Сергія Пилиповича Пінтю, Степана Семеновича Вірсту, Михайла Григоровича Главатчука, Тимофія Леонтійовича Музику, Лаврентія Бусуюка.

Влітку 1944 року замість Дьордійчука І.О. головою сільської ради був призначений Баблюк Дмитро Назарович, бувший командир партизанського загону.

Восени 1944 року в Клішківцях почали робити дві початкові школи і одна середня. У 1945 році було відкрито хату-читальню, якою завідував Карвацький Дмитро Сергійович, пізніше у 1947 році вона стає бібліотекою (завідувач Томяк Анатолій Никифорович)

У вересні 1945 року організовано сільську споживчу кооперацію (ССТ) (директор Євтіхов, потім Гонікман Михайло Семенович, Мельничук Анатолій Іванович, Вірста Дмитро Микитович, Топорівський Михайло Васильович, Вдовичен Андрій Гаврилович, Мацкуляк Іван Васильович, Біньковський Володимир Дементійович, Гладка Ніна Федорівна, Чебан Іван Феодосійович, Карвацький Михайло Іванович).

У селі відрито клуб, де молодь влаштовувала танці, а всі клішківчани переглядали художні і науково-популярні фільми. Пізніше при клбі діяв літній кінотеатр та два волейбольні майданчики з дошковим покриттям, які у вихідні дні ставали для молоді танцювальними площадками.

Було організовано дитячий будинок №5 на 120 дітей, в який приймалися діти, що залишилися сиротами під час війни (директор Пірогов). В його приміщенні діяв перший в селі спортивний зал.

У 1945 році вперше проведено перепис дітей шкільного віку. З першого вересня почала працювати одна середня школа (директор Коваль Іван Васильович, потім Глиняний Григорій Захарович і Телима Василь Васильович) і дві початкові. Одна з початкових шкіл у 1948 році стає семирічною, потім восьмирічно, дев»ятирічною. ЇЇ в різні роки очолювали: Микола Антонович Карвацький, Марія Марківна Ганджала, Надія Макарівна Борщик(Кулій), Олексій Лукич Крайняк, Микола Йосипович Степанкевич, Степан Іванович Матлак, Василь Дементійович Марчук, Марія Василівна Мельницька, Анатолій Миколайович Танащук.

У січня 1946 року на південній околиці села була організована машино-тракторна станція (МТС) (керівник Галінзовський, пізніше Пінтя Іван Васильович). Вона була як організація районного значення, тільки розміщувалася у Клішківцях. Один із перших тракторів «Універсал» нині зберігається, як пам»ятка історії (рішення Чернівецького облвиконкому від 17.10.1980 р. №431). Перший тракторист - Пантелій Карлович Дьордійчук.

У серпні 1947 року у селі створено колгосп імені Сталіна. Очолив його Баблюк Дмитро Назарович, залишивши заступником у сільській раді Романюка Гаврила Івановича, який 21 листопада 1947 року був убитий з обріза Чорнобровим Дмитром Михайловичем та Хрипою Савином Володимировичем. Баблюк Д.Н. знову стає головою сільської ради, а головою колгоспу – Боцько Петро М.( пізніше трагічно загинув у Карпатах)

У березні 1948 року у селі були організовані ще три колгоспи: імені Леніна (голова - Чебаник І.Т., потім Вишневський), імені Карла Маркса (голова - Городенський К.С., потім Фуркал Д.С.), імені 8 Березня (голова – Крупов, потім Яловега Я.С. (пізніше трагічно загинув)). Разом з існуючим колгоспом імені Сталіна в селі було 4 колгоспи. Землю між колгоспами поділили територіально. Головне завдання голови було своєчасно виконувати план хлібопоставок, здачу молока, м»яса, яєць, грошового податку. Хліб і і все інше забирали силою, погрозами, розправами над тими, хто не мав що здавати, хоч план і виконав. За найменшу провину висилали до Сибіру, Казахстану, в північні райони Союзу. Так, 19 жовтня 1947 року з Чернівецької області, в т.ч. з Клішківців, було вислано 616 сімей – 1 635 осіб.

Крім хлібопостачання селяни сплачували грошовий податок, збір з кожного фруктового дерева, здавали м»ясо (40 кг), молоко (300 л), яйця (60 шт), вовну (4 кг), шкіри (коли забивали тварин). Цей податок існував до 1960 року.

Жителям Клішковець у повоєнні роки довелося ще пережити епідемію сипного тифу, потім голодомор 1946-1947 років. Сотні жителів забрала війна, тиф і голодомор.

Але життя не зупинилося.

У серпні 1950 колгоспники об»єдналися в один колгосп імені Леніна, який очолив Степанов Павло Степанович. Тільки тепер колгосп почав економічно зростати.

У селі працювала перша пекарня, яка забезпечувала хлібом не тільки клішківчан, а й жителів сусідніх сіл. Пекарем був учасник війни Каралаш Іван Савович.

4 квітня 1950 року розпочалося, а в у грудні 1951 року закінчилося будівництво середньої школи (директор Скрипак Михайло Тимофійович, пізніше Мельникова Варвара Григорівна, Мельник Василь Олексійович, Гановський Петро Йосипович).

У 1955 році головою сільської ради стає Фінько Микола Миколайович, у 1957 році – Геждиван Тимофій Сільвейстрович. У 1958 році колгосп очолює Фуркал Семен Михайлович, який підняв його на перше місце в області.

У 1956 році бібліотека села Клішківці набуває статусу районної з трьома філіями: на території РТП (Ткач Надія Тимофіївна), на території лісопункту (Чулей Марія Іллічна), на фермі ВРХ колгоспу (Скрипник Василина Онуфріївна).

У 1958 році розбудовано лікарню на 50 ліжок (головний лікар Сойбельман Григорій Григорович). Відкрито музичну школу, як філію Хотинської музичної школи, у приміщенні сільського клубу, який раніше був народним банком. Клішковецьке МТС реорганізовано в ремонтно-технічну станцію (РТС) (керівник Узієнко Микола Федорович), а в 1961 році МТС переіменовано в Хотинське районне об»єднання «Сільгосптехніка» (керуючий Сологуб Василь Степанович, пізніше Хіврич Володимир Петрович, Лечишин Володимир Дмитрович, Недорубан Антон Григорович). Тут були побудовані їдальня, магазин, спортивний зал, гуртожиток.

У 1959 році до Клішковецької сільської ради приєднується Полянська сільська рада (голова сільської ради – Гиждиван Тимофій Сільвейстрович, заступник – Балахтар Гнат Микитович). До колгоспу ім. Леніна приєднується артіль села Поляна.

У 1962 року головою сільської ради стає Балахтар Гнат Микитович, у 1963 – Остапчук Ілля Миколайович, у 1964 році – Баблюк Дмитро Назарович.

У 1964 році узаконені назви вулиць села, їх нараховувалось тоді 84.

У 1967 році встановлено пам»ятник загиблим воїнам-клішківчанам, які загинули у роки другої світової війни. Побудовано двохповерховий будинок побуту (завідуючий Чебан Василь Іванович, пізніше Гуйван Дмитро Миколайович, Мотуляк Дмитро Павлович, Попов Василь Степанович), в якому працювали: перукарня, швейна майстерня, майстерня по ремонту годинників і взуття, фотосалон, виготовлення килимів та ковдр, хімчистка, прокат. Також у цьому році посаджено парк біля середньої школи під керівництвом вчителя біології Романовського Юліана Захаровича.

У 1969-1970 рр. – голова колгоспу ім.Леніна Добинда Валентин Степанович, у 1971-1977 р.р. – Помазан Григорій Васильович.

У 1971 році Клішковецька музична школа відокремлюється від Хотинської і стає самостійною (директор Василь Костянтинович Фокшук, 2005 р. – директор Кирилюк Ольга Теодорівна, 2021 р. – директор Мельник Вікторія Максимівна) з філіями у селах Грозинці, Поляна, Млинки, Санківці, Бочківці. У листопаді відкрито новий будинок культури (директор Ісопчук Танасій Григорович, заслужений працівник культури, пізніше Горбовий Валерій Іванович, Гордаш Вячеслав Анатолійович, Ткач Галина Степанівна), в якому розмістилася сільська бібліотека (завідуюча Скрипник Василина Онуфріївна, потім Галичанська Валентина Семенівна) та кімната щастя, де урочисто проводили реєстрацію шлюбу. При Будинку культури діяв народний хор під керівництвом заслуженого працівника культури Фокшука Василя Костянтиновича. Пізніше хором керувала Гаврилян Надія Григорівна.

У 1971 році головою сільської ради стає Сафтюк Василь Тимофійович.

У 1972 році побудовано двохповерхове приміщення сільської ради.

У 1974 році селяни отримують паспорти. На присадибних ділянках вирощуються в основному горіхи, яблука та сливи, які використовувалися для приготування чорносливу. Надлишки урожаю селяни реалізовували на ринках східної України та Росії. Зросло індивідуальне будівництво житлових будинків.

У 1975 році головою сільської ради обрано Бабич (Роскошинську) Лідію Пилипівну.

1 вересня 1976 року побудовано магазин «Меблі» із суцільнозварених металевих конструкцій.

У 1977 році головою колгоспу стає Мельничук Іван Миколайович (до 1983 року), який за уміле керівництво і високі досягнення в розвитку господарства удостоєний звання Заслужений працівник сільського господарства.

28 червня 1979 року відкрито новий двохповерховий універмаг – 895 кв.м. робочої площі.

У 1979-1989 у війні в Афганістані беруть участь 15 військовослужбовців із Клішковець: Богачик Олександр, Бурий Анатолій, Герасимович В., Дуб Микола, Каденюк Микола, Козоріз Віктор, Московчук Віктор, Нарольський Анатолій, Палагнюк Анатолій, Попов Володимир, Ротар Григорій, Руснак Микола, Стріхар Євген, Скакун Дмитро, Юрій Дмитро.

У 1980 році створюється ДЮСШ когоспу ім. Леніна. Керівником якої стає Попов Іван Гаврилович, кандидат у майстри спорту з вільної боротьби. Велику увагу було приділено розвитку футболу, створено футбольні команди різних вікових категорій (тренери: Тирон Анатолій Васильович, Бахур Олександр Васильович, Галичанський Степан Степанович)

У 1983-1989 рр. – голова колгоспу Саранчук Микола Валентинович.

У 1985-1991 рр. – районне об»єднання «Сільгосптехніка» побудувало новий дитячий садок «Журавлик», який став комунальною установою (завідуюча Григораш Любов Сільвейстрівна).

26 квітня 1986 року сталася Чернобильська трагедія. У її ліквідації з села Клішківці взяли участь 24 жителі: Александров Анатолій Євгенович, Бекір Василь Маркович, Берсан Микола Семенович, Виноградський Олександр Анатолійович, Галичанський Василь Олексійович, Герамінський Анатолій Христофорович, Гібай Василь Пантелеймонович, Горобець Сергій Семенович, Дяволюк Олександр Парфирійович, Жижина Ірина Василівна, Катеренчук Володимир Дмитрович, Кирилюк Сергій Карпович, Козарь Володимир Васильович, Кушнір Валентин Васильович, Лежавський Федір Никифорович, Мазур Никодим Іванович, Музика Петро Сергійович, Олієвський Дмитро Дмитрович, Палагнюк Ілля Васильович, Палагнюк Родіка Серафимівна, Примак Віктор Петрович, Скрипник Степан Васильович, Фуркал Василь Дмитрович, Чебан Василь Гнатович.

У 1988 році Полянська сільська громада вийшла зі складу Клішковецької сільської громади. У цьому ж році здано в експлуатацію двохповерхову амбулаторію. У 1989 році при Клішковецькій дільничній лікарні відкрито пункт швидкої медичної допомоги

У 1989 році колгосп виділяє земельну ділянку для будівництва нової великої середньої школи по вулиці Головній, на якій облаштовано сільський стадіон (був виготовлений проект, але із-за відсутності коштів від держави школу не побудували).

З 1989 року головою колгоспу знову стає Мельничук Іван Миколайович. В колгоспі створюються 11 кооперативів, із них три по тваринництву, що забезпечувало високу матеріальну зацікавленість працівників в кінцевому результаті своєї праці.

7 жовтня 1989 року в селі Клішківці відкрито реконструйовану площу Слави.

З січня 1990 року до виборів обов»язки голови виконкому сільської ради виконує заступник Ченківський Василь Матвійович. З квітня 1990 року головою виконкому сільської ради стає Романюк Ніна Дмитрівна.

22 січня 1990 року почалася фінансова реформа (четверта за рахунком і остання в СРСР). Указ Президента про обмін грошових купюр був покликаний оздоровити споживчий ринок та економіку. Насправді ж викликав велику паніку й ажіотаж. Протягом трьох днів громадяни СРСР мали поміняти купюри номіналом 50 та 100 карбованців. З’явилися шалені черги біля відділення зв»язку. Люди могли обміняти лише певну суму.

На початку 1991 року погіршилося становище колгоспу через нестачу пального, зростання цін на техніку, добрива, низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Щоб існувати, колгосп віддає частину земель в оренду громадянам. У селі з»явилися перші фермерські господарства Бобика О.І., Гайдамащука В.С., Музики І.Я., Фуркала І.С., які стали займатися інтенсивним садівництвом і досягли гарних успіхів. Бобик Олександр Ілларіонович перший на Буковині отримав реєстраційне свідоцтво фермера.

У 1991 році головою сільської ради з числа депутатів обрано Мельничука Віктора Анатолійовича.

26 грудня 1991 року припинив існування СРСР.

Після проголошення незалежності в 1991 році напівголодна Україна, в якій люди стояли в чергах за продуктами першої необхідності, увійшла в новий етап своєї історії, маючи величезний ресурсний потенціал – землю, кваліфікованих робітників і промислову базу. Але українські 90-ті - це період, коли поля заростали бур'яном, худоба масово знищувалася, а працюючі заводи вирізалися на метал.

У грудні 1991 року РО «Сільгосптехніка» реорганізовано у ВАТ «Хотинське РТП» (керуючий Недорубан Антон Григорович, пініше Гайдамащук Василь Семенович, Боднар Володимир Михайлович, Карвацький Євген Онисимович, Доник Василь П.)

Через проблеми з постачанням продуктів з’явилися "бізнесмени", які займалися перепродажем товарів на чорних ринках. "Свої" люди зранку займали черги біля магазинів, скуповувалися, а потім перепродували на базарі у 5-10 разів дорожче

У сільській раді запропонували радикальний метод боротьби зі спекулянтами. Товари вирішено продавати за запрошеннями (талонами). Талони розподіляли між трудовими колективами. Одним із найдефіцитніших товарів був цукор. Деяким магазинам доводилося працювати доти, доки черга не відпускала продавця.

Почалася хвиля туристичних вояжів до Румунії. Їхали насамперед ті, хто мав зв’язки з магазинами і базами, щоби там скуповуватися. У Румунії перепродували продукти: цукор, олію, борошно, постільну білизну. Купували одяг: "варені" джинсові штани, одяг із плащової тканини, футболки з написами "Шанель".

1992 рік – другий рік незалежності. В Україні запроваджують купони, продукти так само в дефіциті. У моду входять джинси "мальвіни"та светри "бойз". Продукти дорожчають шаленими темпами. Цукор подорожчав удесятеро. Хліб продають по дві буханки в одні руки. Появляється українська валюта – карбованець. 01.07.1992 року будинок побуту села Клішківців відокремлюється від районного побуткомбінату і стає МП «Силует» (33 засновники, директор Попов Василь Степанович, згодом – директор Українець Євгенія Дмитрівна).

У 1993-му все було дефіцитом. Через великий дефіцит товарів, в тому числі будівельних, у селі зменшується будівництво нових будинків. Шалено стрибають ціни. До цього ще додалися відключення електрики та складна криміногенна ситуація. У міліції вперше заговорили про таке явище, як рекетирство. Через кризу з бензином зникли рейсові автобуси. На полях залишається урожай, бо його нема чим зібрати через відсутність пального. У селі перейменовано вулицю Леніна на вулицю Центральну, згодом - на вулицю Головну. Смертність у селі за останні 10 років у 1,5 разів перевищує народжуваність.

У 1994 році об»єднання громадського харчування (керівник Бобик Іван Степанович, пізніше Кушнір Людмила Григорівна) було ліквідоване шляхом приєднання до Клішковецького сільСТ.

Кардинальні зміни почалися після 1995 року з указом Президента Леоніда Кучми про земельну реформу і розпаювання земель колишніх колгоспів. 2 025 сертифікатів про право на земельну частку пай, розміром 1,82 га умовних кадастрових га, отримали колгоспники та пенсіонери. Розподіл земельних ділянок згідно сертифікатів відбувався шляхом жеребкування, але з урахуванням стажу роботи у колгоспі – хто мав більший стаж, отримували земельні ділянки в урочищах поближче до села.

1996 рік – в Україні п’ятий рік Незалежності, ухвалюють Конституцію України та вводять в обіг нові українські гроші – гривні.

Новий 1996 рік освітяни зустрічають без зарплати. Ухвалюється рішення видавати вчителям зарплати борошном, цукром та горівкою. Без зарплат кілька місяців залишаються не лише вчителі, а й медики та службовці. Проблеми виникають із соціальними виплатами, затримують пенсії. У жовтні знову починаються відключення електрики.

На зборах уповноважених колгоспників 29 жовтня 1996 року колгосп ім. Леніна реорганізовано в КСП агрофірму «Мир» (1 700 власників земельних паїв, директор Мельничук Іван Миколайович). Крім вирощування сільськогосподарської продукції, агрофірма розширила її перероблення. Плодоконсервний цех виробляв не тільки консервацію овочів та ягід, а й м»ясної продукції. Запрацювали: міні сир-завод, який виготовляв тверді сири, масло і вершки; швейна майстерня; пекарня; олійня; млин; потужна пилорама; столярна майстерня; сільська лазня. Крім того агрофірмі належали кілька крамниць і кафе.

У листопаді 1996 року сільський ринок відокремлюється від райпо і стає МКП «БІЛФЕД-ВМ» (4 засновники), пізніше - МКП «ВІБ – 2008».

У травні 1997 року був прийнятий Верховною Радою України закон «Про місцеве самоврядування в Україні», у жовтні цього року відбуваються вперше в Украні вибори сільських голів. Першим Клішковецьким сільським головою було обрано Мельничука Віктора Анатолійовича, який раніше був обраний головою сільської ради з числа депутатів.

У 1997 році найбільш знаковою та історичною подією стає політ першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. З метою провести його у політ з Клішковець до США виїзджає делегація на чолі з сільським головою Мельничуком В.А. 19 листопада на мисі Канаверал стартував космічний корабель Сolumbia. На борту корабля був буковинець Леонід Каденюк, який працював у складі команди космонавтів ботаніком і проводив досліди. Леонід Каденюк провів у космосі кілька експериментів з вивчення впливу невагомості на рослини та організм людини. Також він двічі заспівав гімн України. Це стало першим виконанням українського гімну на орбіті. Політ тривав 16 днів і команда повернулася з космосу 5 грудня.

Після повернення з польоту Леонід Каденюк приїхав до своїх батьків, його з квітами зустрічало все село. Рішенням виконкому сільської ради йому було присвоєно звання «Почесний громадяник села Клішківці», а також рішенням Хотинської районної ради присвоєно звання «Почесний громадянин Хотинського району». За свої досягнення Леонід Каденюк отримав трикімнатну квартиру в Києві та 15 тисяч гривень премії від уряду. Після повернення з космосу він працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних сил.

У травні 1997 року МП «Силует» реорганізовується у МКП «Клішківчанка» (директор Українець Євгенія Дмитрівна, з 2001 р. - Брагар Надія Василівна)

19 вересня 1998 року Леонід Каденюк запросив у Клішківці своїх небесних побратимів – Кевіна Кріглела, Стівена Ліндсей, Калпану Чавлу, Токао Дой. Гості побували на буковинському весіллі Пінті Василя та Лілії.

У 1999 році відбувається реорганізація освіти у селі Клішківці. ЗЗСО І-ІІІ ст. (середня школа) перетворюється у гімназію (директор Гановський Петро Йосипович, пізніше Боднар Надія Сергіївна) і НВК. НВК утворюється шляхом об»єднання ДДУ «Журавлик» з початковою школою (директор Гурська Галина Миколаївна, пізніше Вілянська Лілія Іванівна, Городенська Наталія Романівна). ЗЗСО І-ІІ ст.(восьмирічна школа) перетворюється у ЗЗСО І-ІІІ ст. (середню школу) (директор Танащук Анатолій Миколайович). Недобудовану будівлю дитячої дошкільної установи було перепрофільовано у школу і перше вересня 1999 року середня школа починає працювати у новому приміщенні, на якому було викарбоване ім»я Леоніда Каденюка. Вдячні клішківчани її називають «Школою Каденюка». У школі заступником директора Мельничук Наталією Володимирівною організовано шкільний музей «Буковина – край космічний».

Третього грудня 1999 року Леонід Каденюк отримує відзнаку Президента «Герой України».

З ініціативи клішківчанина Каденюка Миколи Галактіоновича і його фінансування наприкінці 1999 року на дзвіниці церкви Успіння Пресвятої Богородиці було встановлено нові дзвони вилиті у Києві.

У березні 2002 року в Україні відбулися чергові місцеві вибори. Сільським головою обирають Боднаря Володимира Михайловича, який попрацював один рік і помер 03.03.2003 року. У червні 2003 року на позачергових виборах сільським головою обирають Ченківського Василя Матвійовича.

Період газифікації села Клішківці. 13 серпня 2003 року почали утворюватися перші товариства з будівництва газових мереж за рахунок населення. Всього їх було 27: «Нирнова» - Біньковський Володимир Дементійович, «Решитня» - Юрій Василь Галактіонович, «Олексіївка» - Фуркал Іван Сергійович, «Солонецьке» - Вірста Людмила Леонідівна, «Мир» - Горобець Віктор Іванович, «Галичанка» - Танащук Анатолій Миколайович, “Молодіжне” - Руснак Неля Дмитрівна, “Ковалевської” - Галичанський Віктор Семенович, “Черняховка” - Яловега Віктор Миколайович, “Чапаєва” Цибух Віталій Володимирович, “Нахімова”- Пінтяк Володимир Миколайович, «Л. Українка» - Главатчук ГМ , «Каденюка» - Фуркал Степан Матвійович, «Шкільне» - Руснак Володимир Дмитрович, «Циганка» - Мельник Пилип Тимофійович, «Дружби народів» - Ткач Анатолій Євгенович, «Дружба» - Козоріз Анатолій Савович, «Злагода» - Козоріз Анатолій Іванович, «Берізка» - Харицький Сергій Вікторович, «Лишиця» - Сандуляк Василь Сидорович, «Діброва 1» - Тихенький Сергій Іванович, «Франка» - Цибуляк Василь Іванович, «Коргана» - Карвацький Руслан Євгенович, «Потоки» - Гуйван Василь Іванович, «Діброва» - Попова Марія Григорівна, «Кобилянська» - Федоруца Віктор Іванович, «Головне» - Марчук Сергій Федорович. Роботи по будівництву газових мереж до села Клішківці виконувало МКП «Рембудгазмонтаж» (Варгуляк Г.Б.). Відповідальний за технічну документацію Косован Михайло Іванович. Велика робота лягла на плечі товариств. 1460 господарств брали участь у будівництві газопроводу, представники яких відпрацювали на будівництві по сім днів. У червні 2004 р. товариства «Нирнова» і «Решетня» були перші підключені до газотранспортної системи. У січні 2005 року увесь розподільчий газопровід, побудований за рахунок населення протяжністю 66 048 м, вартістю 1 426 106 грн (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч сто шість грн), передано на баланс і експлуатацію Хотинського РУЕГГ ВАТ “Чернівцігаз”. У оселях клішківчан запалав «блакитний вогник». Утворюється сільське ТОВ з будівництва газових мереж за рахунок населення – Фуркал Іван Сергійович. До сільського газопроводу було приєднано більше 200 господарств.

У грудні 2003 року створено Місцеву пожежну охорону, яка обслуговує не тільки Клішківці, а й навколишні села.

У 2004 році масово почали відкриватися об»єкти торгівлі та сфери послуг.

12 листопада 2004 року на черговій сесії сільської ради затверджується опис герба і прапора Клішковецької територіальної громади.

У 2005 році у приміщенні Будинку культури відкрито філію Хотинської художньої школи (завідуючий Божик Сергій Петрович, пізніше Піхут Олександр Миколайович).

У 2005 році сільСТ продає приміщення універмагу ПП Сорочану Івану Омеляновичу, який організовує у ньому торгівельний центр «Добре» і добудовує приміщення ПАБу «Добре разом».

У жовтні 2006 року утворюється громадський фізкультурно-спортивний клуб (Очолював Галичанський Степан Степанович). Починає працювати автозаправка по вул. Головна 130а (ПП Опаєць В.) У липні виділяється земельна ділянка площею 4.86 га в урочищі Нова тракторна бригада для облаштувнання нового сільського кладовища. Будуються каплички: по вул. Кліща (агрофірма «Мир»), по вулиці Дружби народів (Анатолій Скутельник), в урочищі «Старий цвинтар» (Володимир Карвацький), в урочищі «Мижиди» (Руслан Гончар).

У травні 2008 року сільська рада бере участь у Всеукраїнському конкурсі проектів з проектом «Клішковецький міжсільський сміттєвий кластир» в результаті отримує автомобіль сміттєвоз для потреб громади. 23–27 липня 2008 року через інтенсивні грозові дощі у Клішківцях, як і по всій західній Україні, відбулися повені, які завдали великих збитків жителям громади: підтоплені житлові будинки вздовж сільської річки та сільськогосподарські угіддя, а також вітри пошкодили покрівлі комунальних установ. В цьому році проведено капітальний ремонт Клішковецької гімназії і Будинку культури. У серпні цього ж року всі вулиці села (крім територіальних) протяжність 66.7 км на суму 2 854 760 грн стають комунальними. У грудні перейменовано вулицю Першотравневу на вулицю М. Козака (1914-1991), вчителя, поета, який за свої політичні погляди був ув»язнений на 25 років (достроково звільнений через 7 років, проживав у Румунії))

У червні 2009 року перейменовано вулицю Шкільну і провулок Шкільний на вулицю і провулок Д.Карвацького (1913-2003), місцевого літописця, автора рукописних книг: «Історія Клішковецької церкви» (1975р.), «Репресовані села Клішківці» (1940–1953рр.), «Хроніка Буковинського села» (1976р.), «Родовід сім’ї Карвацьких», фотоальбом «Клішківчани, які загинули в роки Другої світової війни» (1982р.), фотоальбом «Клішковецького цвіту по усьому світу» (1985р.).

У травні 2010 року МПО поповнилась новим пожежним автомобілем марки ЗІЛ-130. У жовтні 2010 року біля центрального корпусу НВК відкрито харчоблок, оснащений сучасним устаткуванням. Біля Будинку культури викопано криницю. Проведено ремонт гімназії.

08 серпня 2012 року із-за неполадки електропроводу сталася пожежа Будинку культури. Працівники будинку культури та сільська бібліотека перейшли в приміщення старого корпусу середньої школи.

У 2013 році перестає діяти пункт швидкої медичної допомоги Клішковецької сільської дільничної лікарні, так як відбувається реорганізація закладу у АЗПСМ від Хотинського ЦПМСД. Утворюється пункт ектренної медичної допомоги та медицини катастроф від ОКНП «Чернівецького обласного Центру ЕМД та МК».

У листопаді 2013 року на в’їзді в село Клішківці по вулиці Головній з боку сіл Зарожани і Малинці встановлено пам’ятні знаки в честь Героя України, першого космонавта незалежної України, генерала ВПС Української Армії, почесного громадянина Хотинського району та села Клішківці Леоніда Каденюка.

З 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року в Україні відбулася Революція гідності. У квітні 2014 року парк гімназії рішенням сесії сільської ради стає парком імені Героїв Небесної Сотні.

12 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на Донбасі, захоплювалися російськими диверсійними групами українські міста у Донецькій та Луганській областях. Від Клішковецької громади на захист суверенітету України до лав Збройних Сил України стали 50 чоловіків ( 1- село Млинки, 38 – село Клішківці та 11 – село Поляна).

12 серпня 2015 року село Клішківці стає центром територіальної громади, в результаті добровільного об»єднання громад сіл Клішківці, Млинки і Поляна. У жовтні 2015 року згідно програми ПР ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду –ІІІ» облаштувано котельню (капітальний ремонт) Клішковецької АЗПСМ. Також проведено: капітальний ремонт приміщення амбулаторії сіл Клішківці і Поляна, капітальний ремонт будівлі Клішковецької музичної школи, капітальний ремонт покрівлі Клішковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів, капітальний ремонт покрівлі та утеплення будівлі Клішковецького НВК та капітальний ремонт покрівлі спортзалу і заміна системи опалення приміщення Полянського ЗЗСО І-ІІІ ступеня-ЗДО, капітальний ремонт клубу села Млинки.

У січні 2016 року утворюється КУ «Клішковецька амбулаторія загальної практики сімейної медицини» (головний лікар Фуркал Олександр Васильович) на базі Клішковецької амбулаторії, яка була у структурі Хотинському центру первинної медико-санітарної допомоги. АЗПСМ має підрозділ – фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) у с.Млинки. Працюють сімейні лікарі: Фуркал Оксана Іванівна, Подря Надія Іванівна, Карвацький Володимир Семенович, Миколів Михайло Леонідович.

У липні 2017 року сільська рада стає членом Ініціативи Європейського Союзу «Мери за економічне зростання», за допомогою якого у Клішківцях відкрився облаштований меблями та технічно Центр економічного зростання громади.

У жовтні 2017 року утворюється КУ «Клішковецький центр первинної медико-санітарної допомоги» (головний лікар Фуркал Олександр Васильович), до структури якого входять: Клішковецька АЗПСМ, Полянська АЗПСМ і ФАП с.Млинки.

Проведено реконструкцію стадіону і у листопаді 2017 року відкрито адмінбудівлю.

У грудні 2017 року утворюється КУ «Клішковецька публічна бібліотека» (директор Галичанська Валентина Семенівна) з філією у селі Поляна на базі філій Хотинської центральної районної бібліотеки.

31 січня 2018 року помирає Леонід Каденюк. Делегація із села Клішківі на чолі з сільським головою Ченківським Василем Матвійовичем їде до Києва, щоб провести славнозвісного земляка у останню дорогу.

У лютому 2018 року утворюється опорний заклад освіти сільської ради «Клішковецький заклад загальної середньої освіти І –ІІІ ступенів» з філією «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І ступеня», якому у липні 2018 року присвоєно ім»я Леоніда Каденюка (1951-2018). У квітні 2018 року сільською радою встановлюється іменна стипендія імені Леоніда Каденюка у розмірі 200 грн щомісячно, для заохочення талановитих і обдарованих учнів. Першим стипендіатом стає учень Клішковецької гімназії Володимир Кирилюк. Вулицю та провулок Каденюка перейменовано на вулицю та провулок Леоніда Каденюка.

Також у лютому 2018 року відбувається реорганізація КУ «Клішковецький центр первинної медико-санітарної допомоги» у комунальне некомерційне підприємство.

Влітку 2018 року передаються з державної у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 120 га, які розташовані за межами населених пунктів.

У січні 2019 року утворюється сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Клішковецькі аграрії» (засновник - Сторцун Ніна Дмитрівна, Скрипник Микола Михайлович, Григораш Володимир Дементійович))

Також у січні цього року підписано договір про співробітництво територіальних громад у сфері диверсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку альтернативних видів економічної діяльності, у формі реалізації спільного проекту «Яблунева агломерація» між Недобоївською та Хотинською територіальним громадами.

У квітні 2019 року створено Клішковецький інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) (директор Ченківська Євгенія Іванівна) з метою забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу. ІРЦ згідно договорів про співробітництво територіальних громад надає також послуги і жителям Недобоївської та Топорівської громад.

30 серпня 2019 року відбулося урочисте відкриття пам»ятника Герою України Леоніду Каденюку (Скульптор Ігор Ординський). Пам»ятник побудований за кошти небайдужих людей та меценатів.

У лютому 2020 року сільський голова Ченківський Василь Матвійович складає свої повноваження у зв»язку з призначенням його на посаду голови Хотинської районної державної адміністрації. Обов»язки сільського голови до початку повноважень новообраного сільського голови на чергових виборах, виконує секретар сільської ради Мельник Надія Сергіївна.

2 березня 2020 року у жителя Чернівців, що повернувся з Італії, виявлено захворювання коронавірусною інфекцією COVID-19. Це був перший випадок в Україні. У Клішківцях перший випадок виявлено у квітні місяці. Цього року Клішковецьким АЗПСМ проведено 1900 ПЛР-тестувань, із них позитивними виявлено у 449 дорослих та 27 дітей. Працівники АЗПСМ працювали цілодобово. Школи переходили на дистаційне навчання. Відмінено рух громадського транспорту. Сільською радою було організовано доставлення медичних працівників до робочих місць: районної та обласної лікарень. Приватними підприємцями було придбано кисневий концентратор, який давав можливість хворим дихати, відповідно шанс на життя.

За підтримки Програми ЄС «U-LEAD з Європою» у кінці 2020 року у сільській раді відкрито Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Проведено сучасний капітальний ремонт приміщення, у якому передбачені необхідні умови для осіб з інвалідністю, його обладнано пандусом, а для батьків з дітьми - сповивальним столиком та дитячим куточком.

Влітку 2020 року сільська рада подає заявку про участь у програмі USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Проводяться ряд консультацій і у грудні підписується протокол про співробітництво з Глобал Комьюнітіз, виконавцем Програми «Децентралізація Приносить Кращі Результати та Ефективність» (DOBRE) і проходить відбір. Термін реалізації Програми DOBRE до 30 вересня 2022 р.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 729-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Чернівецької області», до Клішковецької територіальної громади, увійшли Клішковецька (села Клішківці, Млинки), Малинецька (село Малинці), Перебиковецька (села Перебиківці, Зелена Липа), Полянська (село Поляна), Рухотинська (села Рухотин, Блищадь, Гринячка, Корнешти), Санковецька (село Санківці), Шиловецька (село Шилівці) сільські ради.

25 жовтня 2020 року відбулися місцеві вибори. Клішковецьким сільським головою стає Дронь Віктор Васильович, який раніше займав посаду Перебиковецького сільського голови. На місці сільських рад, які приєдналися, утворюються шість старостинських округів (СО). Затверджено старостами: Малинецького СО – Боярин Василь Миколайович, Шиловецький СО – Жейлик Юрій Анатолійович, Полянський СО - Балахтар Юлія Іванівна, Санковецький СО – Андрійчук Борис Іванович, Рухотинський СО – Роскрут Інна Євгеніївна, Перебиковецький СО – повноваження старости виконує Дронь Віктор Васильович.

АЗПСМ ліквідованих сільських рад виходять з структури Хотинського ЦПМСД та підпорядковуються КНП «Клішковецький ЦПМСД». Число працюючих сімейних лікарів збільшилося на 6 чоловік: Антонюк Валентина Миколаївна, Дронь Любов Максимівна, Козачок Петро Адамович, Топорівський Іван Миколайович, Якубаш Ірина Львівна.

У березні 2021 року при сільській раді створюється Молодіжна рада, як консультативно-дорадчий орган. Головою обрано Числаша Олександра.

У травні 2021 року створено КУ «Центру надання соціальних послуг Клішковецької сільської ради» (директор Ченківський Василь Матвійович, пізніше в.о. Чернобай Альона Олександрівна) з двома відділеннями: відділення соціальної роботи; відділення соціальних послуг за місцем проживання/відділення соціальної допомоги вдома.

У серпні 2021 року підписано договір про співробітництво територіальних громад у формі реалізації спільного проекту з розвитку туризму «Дністровський каньйон». У сільській раді утворюється відділ містобудування та архітектури, який, згідно договорів про співробітництво територіальних громад у формі делегування виконання окремих завдань, працює також і з Недобоївською, Рукшинською та Топорівською сільськими радами.

Також у серпні 2021 року у громаді утворюються п»ять опорних закладів освіти: ОЗО ім. Леоніда Каденюка (директор Танащук Анатолій Миколайович, пізнаше Козоріз Анатолій Іванович), ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів» (директор Боднар Надія Сергіївна), ОЗО «Полянський ЗЗСО І-ІІІ ступенів – ЗДО» (директор Івасюк Орися Миколаївна), ОЗО «Шиловецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів» (директор Стрільчук Володимир Борисович), ОЗО «Перебиковецький ЗЗСО І-ІІІ ступеня» (директор Сандюк Аліна Валентинівна).

У грудні 2021 року створюється Центр культури, дозвілля, туризму та спорту Клішковецької сільської ради (директор Ткач Галина Степанівна) з шістьма філіями у старостинських округах.

09 лютого 2022 року Клішковецькій музичній школі присвоєно ім»я Василя Фокшука (1932-2005), місцевого композитора, автора близько 500 музикальних творів та збірок: «Над Дністром голубим», «Родоспів».

У 2022 році вийшов друком гастрономічний путівник традиційної кухні «Смаки Буковини», до якого увійшли рецепти Бердник Любові (Клішківці), яка описала випікання весільних та кумівських калачів, та Печеряги Світлани (Рухотин) - страва "М’ясо з паляничками по-рухотинськи".

У 2022 році розпочато планування будівництва астрономічної обсерваторії на території ОЗО імені Леоніда Каденюка.

23 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення росії на територію України. Депутати сільської ради на позачерговій сесії схвалюють текст звернення до Президента США, Президента Франції Канцлера Німеччини, Прем’єр-міністра Великобританії, Генерального Секретаря НАТО, Урядів та парламентів країн-членів НАТО, Послів та дипломатичного корпусу усіх держав НАТО закрити небо над Україною.

1 березня 2022 року відбулася розширена нарада депутатів сільської ради, членів виконавчого комітету, керівників комунальних установ, старост, на якій доведено до відома всіх присутніх, що у сільській раді працює організаційний штаб, який приймає і відповідає на дзвінки жителів громади, перевіряє правдивість інформації, яка поступає; приймає, реєструє та проводить роботу з ВПО; координує діяльністю громади під час військового стану. Очолює його Сапогівський Анатолій Миколайович. Складаються списки людей, які готові прийняти ВПО. У закладах освіти влаштовано класи для прийняття ВПО. Організовано загін сприяння міліції із числа мисливців, який працює разом з дільничним інспектором поліції (Координатор В.Горбатюк). Сімейні лікарі збирають списки донорів, які чекають на виклик. В перші дні проведено оповіщення по мобілізації, а також направлені до військкомату бажаючі записатися до територіальної оборони (Відповідальна Т.Бобик). Організовано оповіщення населення про повітряну тривогу.

Розгорнув свою діяльність волонтерський рух по всій громаді. Були визначені місця для збору допомоги: приміщення ОЗО ім.Леоніда Каденюка (відповідальна Палагнюк Ніна Степанівна), приміщення Клішковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів (відповідальна Боднар Надія Сергіївна), приміщення старостатів (відповідальні старости). Вводиться комендантська година. Відключається нічне освітлення вулиць. У школах плетуть маскувальні сітки. Люди по кутках згуртовуються для приготування домашніх страв та різних випічок. Також для потреб фронту активно працюють шкільні їдальні. Аптеки виділяють необхідні ліки для захисників. Приватні підприємці та працівники комунальних установ здають одноденні заробітки для потреб волонтерського руху. Появляється кустарне виробництво «їжаків-неваляшків» для протидії ворожої техніки, пізніше виготовлення дронів - «шиловецьких пташок». Клішківчани з Європи передають кошти та різні речі для потреб захисників. Осторонь не залишаються і вимушено переміщені особи (ВПО), вони також приймають участь у волонтерському русі громади. Спочатку був налагоджений зв»язок з Чернівецькою громадською організацією «Добротворець» для передачі допомоги військовослужбовцям, які захищають Україну, а потім - організовано перевезення гуманітарної допомоги для хлопців з Клішковецької громади.

У ході співпраці з програмою «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE від USAID, Global Communities) громаді вдалося у 2022 реалізувати наступні проекти:

Проект з Місцевого економічного розвитку – «Облаштування ринкової території в с. Малинці»
Проект з молодіжної політики – «Кінотеатр під відкритим небом «Sky-zone» на території Клішковецької громади»
Покращення послуги – «Придбання трактора з навісним обладнанням для обслуговування доріг Клішковецької ТГ»

Громада у рамках проекту пройшла оцінювання PMCI, згідно якого серед громад-учасниць 4 когорти зайняла 1 місце за прогресом громади та 2 місце після Новоселицької міської громади за загальною кількістю балів.

Клішковецькій громаді присвоєно статус громади "випускника" Програми USAID DOBRE, що дозволяє бути частиною спільноти громад партнерів, брати участь у навчальних та інших заходах, першочергово отримувати інформацію про нові можливості співпраці.

У 2022 році розпочато та у 2023 році продовжено роботу над проєктом «Об’єднання громад – задля сталого економічного розвитку (ConCom4EG)» за допомогою якого створено у громаді Центр професійного та креативного розвитку та облаштувано в: ОЗО «Шиловецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів» 2 майстерні – столярна та швейна; ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів» - ІТ-майстерня.

У листопаді 2022 року запроваджено щорічне вручення Премії імені Дмитра Карвацького у сумі десять тисяч гривень, з метою визнання вагомого внеску працівників закладів освіти громади в розвиток освітньої галузі та виховання підростаючого покоління.

03 березня 2023 року відкрито поліцейську станцію у Клішківцях. Розпочав роботу перший поліцейський офіцер громади, старший лейтенант Нагавичка Юрій Васильович. У листопаді облаштовано поліцейську станцію у селі Шилівці. Поліцейських офіцерів громади працює троє.

З 2023 року на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» у населених пунктах громади проводяться громадські слухання про перейменування вулиць. Всього було перейменовано 63 вулиці, 13 із них названі іменами загиблих Героїв. Розпорядженням голови Чернівецької обласної адміністрації №904-р від 03.09.2024 року продовжено перейменування вулиць населених пунктів області. Згідно цього розпорядження по Клішковецькій територіальній громаді перейменовано 48 вулиць та провулків.

30 квітня 2024 року відкрито Алею слави Героям, які віддали своє життя за волю та світле майбутнє нашої України, де встановлено 20 композитів про Героїв громади:

ДОНИК МАКСИМ ВІКТОРОВИЧ, Село Санківці, 02.03.1988 – 17.06.2014;

КОРОСТЮК ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Село Клішківці, 09.08.1977 – 16.07.2022

БІЛИЙ ВЯЧЕСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ, Село Клішківці, 13.10.1979 - 25.11.2022;

БАСАРАБА ЄВГЕНІЙ ВІКТОРОВИЧ, Село Зелена Липа, 22.07.1997 – 28.12.2022;

НІВРЯНСЬКИЙ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ, Село Шилівці, 12.08.1973 - 28.12.2022

ХОМАНДЯК РОМАН МИХАЙЛОВИЧ, Село Клішківці, 22.06.1991 - 28.12.2022;

СКРИПЕЙ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ, Село Перебиківці, 12.08.1996 - 08.01.2023;

МОЙСЕЄНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, Село Клішківці, 14.01.1989 -07.03.2023

БАБЛЕНЮК МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ, Село Клішківці, 25.05.2001 – 12.06.2023;

КИРИЛЕНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ, Село Клішківці, 24.05.1979 – 05.08.2023;

ШКВАРА ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ, Село Клішківці, 10.07.1983 – 28.08.2023;

БОГАЧИК МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, Село Клішківці, 13.11.1985 – 02.09.2023;