Громада вітає Василя Яковича ЧЕБАНИКА з Днем народження.
Василь Якович Чебаник народився 5 серпня 1933 у с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Український художник-графік, член Національної спілки художників України (1970), заслужений діяч мистецтв України (1979), професор (1980), завідувач кафедри графічного дизайну Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013), Почесний доктор НаУКМА (2019), Лауреат Шевченківської премії (2019).
Василь Якович Чебаник працює у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту,інтролігації (шкіряне палітурство). Священна фраза художника: «Спочатку було слово»
Багато відомих збірок поезій і книг художньо оформлені Василем Яковичем.
Перша Конституція була виконана ним на замовлення Президента України на початку 1990-х рр., призначалася для роботи і повинна була прикрашати робочий стіл першої особи держави.
«Конституція України» - ексклюзивний (церемоніальний) примірник, на котрому складають Присягу Президенти України (з 2005 р.). Зберігається у Верховній Раді України з 2002 року.
Василь Якович створив такі ексклюзивні вироби, як:
скринька для зберігання символічного подарунка-сувеніра з зображенням кораблів, присвяченого ювілейним роковинам відкриття Америки. Подарована Біллу Клінтону (2000 р.);
скринька для зберігання мозаїки із зображенням Еразма Ротердамського. Подарунок Гельмуту Колю.
Після 2000 року займається майже виключно проєктом «Рутенія. Графіка української мови»
Це проєкт оновленої абетки української мови на історичних національних основах, з наданням їй форм сучасної європейської пластики.
Цитати Василя Чебаника про українську мову та її зображення (абетку):
«Українській мові треба повернути своє «обличчя». Шрифт є одним із символів державності. Ізраїль, Грузія, Індія – у кожного з них своя графіка, і ви можете не знати який у них прапор, але по шрифту можете сказати, що це за країна.»
«У нас російська абетка – це факт. Вона створена для російської мови, я постійно буду це повторювати. Я не воюю з російською абеткою, але українська мова може зображуватися своїм національним шрифтом.»
«Тому я повторюю: наш теперішній шрифт - це троянський кінь. Мікроб також дуже маленький, але може знищити великого чоловіка. Цей шрифт, яким користуємося, є засобом асиміляції. Замислений на вбивство індивідуальності.»
Шановний Василь Якович, ми пишаємося Вами і тим, що Ваші коріння беруть початок з буковинського села Клішківці, яке є центром нашої Клішковецької територіальної громади. Старше покоління пам’ятає Вас та Ваших рідних, а молоде - бере з Вас приклад. Зичимо Вам миру, міцного здоров’я, творчих задумів і всіх земних благ!!!
