Ти підійшов до рідного порогу…

Ти підійшов до рідного порогу…

Три сходинки… Веранда…

День – п'ятниця… Зима…

-Синочку, ти приїхав!

Слава, слава Богу!

…Три сходинки… Три кроки,-

Матуся обійма.

Не космонавта, не героя - сина!

Із трьох синів не ліпшого, не гірш,

Якого з ювілеєм віншує Буковина,

Якому цей присвячується вірш.

Приходить час – з батьківських  теплих гнізд

Орли в бездонні небеса злітають.

І там, у високості, серед мільйонів звізд

Вони малесеньку, але СВОЮ шукають,

Яку не внесено в каталоги ще жодні,

Ні в атласи, ні у космічні карти.

Шукати зірочку СВОЮ у гибельній безодні

І – відшукать! То, значить, дійсно варто

ЛЕТІТЬ, крила стираючи, уперто

Увись! У космос, де блищать зірки!

Орлиний лет ніщо не може сперти,

Якщо із Клішківців летять КАДЕНЮКИ!

В. Горбовий.  Село Клішківці

28.01.2011