Клішковецька громада попрощалася з Воїном Героєм ЖИТНЯКОМ ДМИТРОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ.
У селі Клішківці попрощалися з мужнім захисником ЖИТНЯКОМ ДМИТРОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ, який загинув 17 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ізмайлівка Покровського району Донецької області.
ЖИТНЯК Дмитро Васильович народився 20 квітня 1994 року у селі Клішківці. Освіту здобув, навчаючись у середній школі ім. Л.Каденюка у особливому класі (зарахований був зразу до 2-го класу). Здібний був до математики. Але через сімейні обставини закінчив тільки 9 класів. У 14 років залишився без батька. Проживав з бабусею Лідію та дідусем Антоном, які піклувалася про нього. Дмитро любив працювати, впоратися у домашньому господарстві, допомагати своїм стареньким бабусі та дідусеві. Всі називали його «добряком» та «роботягою». Так як ніколи не відмовляв у допомозі друзям, сусідам.
Так склалося, що не встиг він створити свою сім’ю. Думав, що все в нього попереду.
13 липня 2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації. Дзвонив, розповідав про свої воєнні будні, про те, як валив ліс, будував укриття. Волонтери Клішковецької громади неодноразово відвідували його, передавали від рідних та односельчан допомогу.
Останній раз Дмитро подзвонив своєму дядеві Віктору, і повідомив, що йде на бойове завдання. Після цього більше на зв’язок не виходив.
Рідні думали, що Дмитро може десь у полоні, шукали його по фотографіях у Інтернеті, але дива не стало… Після тривалих пошуків та проведеної ДНК експертизи підтвердилась його загибель.
ЖИТНЯК Дмитро Васильович, солдат, номер обслуги третього механізованого відділення третього механізованого батальйону військової частини А 4962, загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ізмайлівка Покровського району Донецької області 17 жовтня 2024 року
Дмитро був світлою, порядною людиною. Спокійним, привітним, кремезної статури він запам’ятався всім, хто його знав.
Вічна пам’ять і слава Воїну- Герою ДМИТРУ!
Клішковецька територіальна громада висловлює щире, сердечне співчуття бабусі Лідії Василівні, матері Людмилі Іванівні, брату Василю, сестрі Катерині, а також всім рідним і близьким.
