Попрощалися з Воїном захисником Богачиком Михайлом Володимировичем
МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ БОГАЧИК народився 13 листопада 1985 року в селі Клішківці. Середню освіту здобув, навчаючись у Клішковецькій гімназії. Постійно брав активну участь у змаганнях з різних видів спорту, полюбляв спортивне орієнтування. Був душею класу, прихильно ставився до друзів, поважав рідних. Після школи пройшов курси автомеханіка у Чернівецькому училищі. У 2003 році був призваний до лав Збройних Сил України, служив танкістом у військових частинах Чугуєва та Десни. Повернувшись, працював з батьком у будівельній бригаді. Був правою рукою батька. Швидкий, енергійний, безвідмовний, в усьому справний.
У 2015 році Михайло був мобілізований до лав Сил антитерористичної операції. Більше року він воював проти російської агресії на сході країни, на Донеччині. Коли почалася повномасштабна російсько-українська війна, досвідченого атовця призвали в перші дні до лав Збройних Сил України. З 25 лютого 2022 року і до останнього подиху Михайло мужньо виконував свій військовий обов’язок. Понад півтора року воював на різних ділянках фронту, проходив навчання у Німеччині з організації тактики і ведення бою, побував у найгарячіших точках зіткнення з окупантами. Однак жодного разу нікому не поскаржився, не розповідав про побачене та пережите. Навпаки, жартував, заряджав усіх позитивом та вірою у Перемогу. Мав позивний «Миш». Побратими жартома називали його «пан Миш», бо він хоч і невисокого зросту, мав кремезну мускулисту статуру. Побратими згадують його з великою повагою та вдячністю, адже він ішов туди, де найважче.
В останній відпустці Михайло хотів зустрітися з усіма родичами, друзями, намагався додзвонитися до своїх дітей: Максима, Сашка і Ніки, які разом з мамою виїхали за кордон, почути їх голос та сказати як сильно їх любить, як сумує за ними. Адже у розмові з братом Олександром зізнався, що має погане передчуття.
На превеликий жаль, його передбачення здійснилися.
Життя Михайла Богачика, молодшого сержанта, командира аеромобільного відділення аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону обірвалося 02 вересня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області.
У нього залишилися троє дітей: 15-річний Максим, 13-річний Сашко і 7-річна Ніка, батьки Ніна Володимирівна і Володимир Васильович, брат Олександр.
Горе невимовне.
Клішковецька територіальна громада висловлює щире, сердечне співчуття: батькам, дітям, брату, а також всім рідним і близьким.
На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя Захисника!
