Провели в останню путь Героя БІЛОГО ВЯЧЕСЛАВА АНАТОЛІЙОВИЧА
Клішковецька територіальна громада сьогодні, 03 грудня, провела в останню путь БІЛОГО ВЯЧЕСЛАВА АНАТОЛІЙОВИЧА, який загинув 25 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Площанка Сватівського району Луганської області.
Вячеслав Анатолійович народився 13 жовтня 1979 року в селі Клішківці. Здобувши середню освіту, вступив до лав Збройних Сил України. Служив у десантно-штурмових військах. Він був вірний військовій присязі. Після служби в рядах СЗУ працював у Клішковецькому лісопункті.
У 1999 році створили сім’ю разом з Інною Борисівною. У 2001 році народилася у сім’ї донечка Анастасія, а згодом у 2004 році - донечка Діана, яких він дуже любив. Мріяв «поставити дітей на ноги», мріяв дочекатися онуків.
Вячеслав Анатолійович був скромною порядною людиною. Ніколи не відказував у допомозі товаришам, сусідам. Хотів, щоб всім було добре. Багато не говорив, але робив все з душею. У 2021 році, коли помер його батько, він став надійною опорою для своєї матері. Дуже любив залишатися на самоті, любив рибалити, як його батько. Мама, доньки та дружина були для нього понад усе.
Коли війна чорними кроками ступила на нашу українську землю, Вячеслав Анатолійович одним із перших, як справжній патріот, взяв до рук зброю і пішов боронити рідну Україну від окупантів.
Дома залишилися мама Ніна Дмитрівна та доньки Анастасія і Діана, які приймали активну участь у волонтерському русі. Всі вони просили у Бога, щоб швидше закінчилася війна, щоб живим і здоровим повернуся їхній батько, син…
Довгі і страшні місяці, обпалені вогнями "Градів", чекав Вячеслав Анатолійович зустрічі зі своїми найдорожчими. Пробувши декілька днів вдома, він спішив до побратимів. Поклик серця, військовий обов'язок кликав до бою. Спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі, щоб життя у його дітей було світлим і щасливим...
Але артилерійський обстріл рашистів обірвав життя 43-х річного Вячеслава Анатолійовича…
Горе невимовне. Ми сумуємо та у глибокій жалобі схиляємо голови перед світлою пам'яттю прекрасної людини БІЛОГО ВЯЧЕСЛАВА АНАТОЛІЙОВИЧА.
Хай земля йому буде пухом, а Бог прийме у Царство небесне. Герої не вмирають. Вони поповнюють ряди небесного війська і вічно живуть в пам’яті тих, хто їх любив…
Ми всією громадою сьогодні розділяємо горе родини і той невимовний біль, який неможливо витримати…
Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів та земляків!
