ДОБРОВОЛЕЦЬ ІЗ ДОСВІДОМ
52-річний Анатолій ЛОБОДИНСЬКИЙ з Малинців ще 1 березня добровольцем пішов захищати Україну, бо не міг сидіти, склавши руки у той час, коли гинуть молоді патріоти – зовсім юні парубки і дівчата. Тим більше чоловік був упевнений, що стане корисним на фронті, адже має військовий досвід.
Армійський вишкіл Анатолій Миколайович пройшов у кривавій війні у Нагірному Карабаху у 1988–1990 роках. Повернувшись додому, працював у місцевому колгоспі, був контролером на ринку у Клішківцях.
З перших днів повномасштабного наступу росії вирішив: «Мушу йти захищати свою державу від віроломного вторгнення ворогів». Дружині Галині пообіцяв щодня телефонувати й обіцянку виконує. Аби рідні не переживали, за першої можливості спілкується із сином Сергієм, донечкою Тетяною та маленьким онуком Даніелем.
Нині Анатолій Лободинський – головний сержант, перший заступник командира роти 45-ої окремої артилерійської бригади ЗСУ, сумлінно виконує бойові завдання на південному напрямку у Запоріжжі.
11 жовтня вдалося вийти на зв’язок із військовослужбовцем. На запитання: «Яка у вас ситуація?» відповів: «Над головами літають ракети. Але це нас не злякає. Ми обов’язково переможемо!».
Про реальні заслуги захисника перед державою та суспільством свідчать нагороди. За вагомі показники у бойовій підготовці, під час бойового чергування, вартової служби та у повсякденній діяльності Анатолій Миколайович нагороджений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу ЗСУ «За взірцевість у військовій службі». А також за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку та забезпечення життєдіяльності Збройних сил України, бездоганну сумлінну
службу відзначений нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України.
– Звичайно, мати нагороди – це почесно. Утім, не вважаю себе кращим чи гіршим за інших військових. Я – такий, як і всі, хто не вагаючись пішов захищати свою рідну країну, коли настав час. Не очікуючи ані повістки, ані того моменту, коли окупант постукає у твій власний дім. Бо наша домівка – це і є наша держава, – переконаний Анатолій Лободинський.
Емілія ГОРОДЕНСЬКА "Хотинські вісті"
