ГОРВАТ РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ

ГОРВАТ РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ народився 05 вересня 1986 року  в  селі Малинці у сім’ї Горвата Василя Павловича і Горват Валентини Володимирівни. Закінчив Малинецьку середню школу. У 15-ти річному віці залишається разом із молодшою метричною Аліною без матері, яку жорстока смерть забрала від сім’ї. А згодом через два роки помирає і  батько. Опікою для дітей стають дідусь і бабуся. У 2005 році Романа  призивають до лав Збройних Сил України, по закінченню служби він працює на різних роботах, щоб забезпечити себе та сестричку, і надалі стає її надійною опорою.

У 2014 році був мобілізований для АТО на сході України. Згодом вступає на військову службу за контрактом до 2018 року.

23 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне російське вторгненням в Україну, Роман перебував за кордоном. На поклик побратимів повертається в Україну і 7 липня 2022 року вступає до лав Збройних Сил, щоб захищати свою державу від підступного ворога. Багато прийшлося пережити дорогами війни. Його чуйне серце не витримувало навантаження. У грудні 2023 року Роман приїжджає до рідного дому у відпустку, але  болі у серці не втихають. І 3 травня 2024 року Горват Роман Васильович, солдат 4-ої окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського, помер від серцевого нападу.

У житті Роман був завжди веселим, добрим, чуйним. Нікого не обминав, щоб не заговорити, завжди запитував: «Як ви?». Завжди відгукувався на поклик про допомогу.

Як багато слів залишились несказаних, багато справ - не зроблених, багато мрій - не здійснених...

У Романа залишилася сестра Аліна Василівна, племінники Дмитрик та Вікторія,  яких він дуже любив.

Поховали Романа 8 травня на сільському кладовищі у рідному селі Малинці Дністровського району Чернівецької області у День пам’яті та перемоги над нацизмом.