ЧЕБОТАР ПАВЛО БОРИСОВИЧ

Павло Борисович ЧЕБОТАР народився 4 серпня 1986 року у селі Шилівці. Освіту здобув у Шиловецькій середній школі. Навчався добре, був старанний, людяний. Проте смерть батька заставила здобувати професію та працювати. Сім’я була багатодітною і усі діти старалися бути опорою для матері Марії, яка опікувалася не тільки своїми дітьми, а й дітьми сестри, які залишилися сиротами.

Павло придбав у селі Малинці будинок, який почав перебудовувати. Зустрів гарну жіночку Олену. Разом з нею виховував шестеро синочків. Жив ними, піклувався про них, захищав їх.

У серпні 2023 року він був мобілізований та проходив навчання у Кам’янець-Подільському навчальному центрі за спеціальністю сапер. Захищав нашу неньку-Україну на Авдіївському напрямку у складі 2-го  інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення. Служив сумлінно. Весь час чекав дзвіночка з дому, щоб хоч трішечки поспілкуватися з мамою, дружиною та діточками.

У травні місяці Павло був дома у відпустці. Зустрівся з усіма рідними, малював плани на майбутнє. Умів усе робити своїми руками - по господарству  і на городі. Захоплувався риболовлею. В усьому любив порядок.

Найбільша мрія  Павла - це  перемога над ворогом,  добробут сім’ї та мир в Україні. Але страшна смерть вирвала його із життя.

Загинув ЧЕБОТАР Павло Борисович 7 червня 2024 року в районі н.п. Новоселівка Перша Покровського району Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної із життям.

У захисника залишилися: дружина Олена, сини: Микола, Андрій, Ростислав, Олександр, Дмитро та Ілля, мама Марія Францівна,  сестра Надія, брати Євген та Іван. Наймолодший брат Іван, учасник АТО, який в даний час також перебуває у лавах Збройних Сил України на захисті України.

Поховали Павла на сільському кладовищі у селі Малинці Дністровського району Чернівецької області.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!