ЗОЛОТІЛОВ ОЛЕКСАНДР В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ

ОЛЕКСАНДР В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ ЗОЛОТІЛОВ народився 13 жовтня 1999 року в селі Підпилип’я Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. У 2002 року разом з матір’ю переїхав жити у село Млинки до дідуся та бабусі. А згодом у Чернівці, де здобув неповну середню освіту. Далі навчався у Ставчанському ПТУ, після закінчення якого набував професії водія та тракториста. Займався ремонтом техніки.

На початку 24 квітня 2025 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України  Вінницьким ОМТЦК.

А згодом 28.09.2025 року до матері прийшло сповіщення, що син зник безвісти під час ведення бойових дій за Україну і її свободу та незалежність при виконанні бойового завдання.

Рідні думали, що ОЛЕКСАНДР  може десь у полоні, шукали його по фотографіях у Інтернеті, та на превеликий жаль  - дива не сталося, після тривалих пошуків та проведеної ДНК експертизи підтвердилась його загибель…

Мама отримала сповіщення, що ЗОЛОТІЛОВ Олександр В’ячеславович загинув 06.09.2025 року, захищаючи Україну від російської агресії, в районі н.п. Рідкодуб Донецької області під час виконання бойового завдання.

Олександр був світлою порядною людиною. Був надійною опорою для своїх батьків. Завжди усміхнений, привітний, ввічливий, він був підтримкою для своїх побратимів на передовій. Любив куховарити.

Не встиг одружитися, думав, що все ще попереду.

Дуже любив він свою сім’ю: вітчима Юрія Валерійовича, який став йому рідним, так як виховував його з 3-річного віку,  маму  Ганну В’ячеславівну та сестричку Ольгу, яку він просто обожнював.

Всі вони просили у Бога, щоб швидше закінчилася війна, щоб живим і здоровим повернуся їхній син, брат…

Поховали Олександра на сільському кладовищі у селі  Млинки.

Ціною свого життя Олександр ЗОЛОТІЛОВ здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за вільну Україну. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя Захисника!