Попрощалися з Воїном захисником Беженаром Олегом Васильовичем
ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ БЕЖЕНАР народився 27 травня 1990 року в селі Чепоноси. Коли йому було шість років, трагічно загинув батько. Він разом з матір’ю та сестричкою переїздив на проживання до бабусі у село Клішківці. Закінчив ЗОШ ім. Леоніда Каденюка. Навчався відмінно. Також закінчив Клішковецьку музичну школу, клас – гітара.
Професію будівельника здобув навчаючись у Чернівецькому будівельному технікумі. Потім служба у Збройних Силах України.
Одружився. У молодій сім’ї народилася рідна кровинка -донечка Ліза, яку він обожнював.
Олег був скромним, чесним, доброзичливим, готовим підтримати у будь якій ситуації, завжди мав свою власну точку зору.
Коли почалася війна, Олег добровольцем пішов захищати Україну у рядах Збройних сил України. Пройшов навчання за кордоном. У складі 79-тої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади тримав оборону на східному напрямку, зокрема на Донецькому та Луганському (Мар'їнка, Піски тощо). Багато випробувань прийшлося йому пройти дорогами війни.
Після численних контузій та внутрішньочерепних крововиливів проходив лікування за кордоном. Але медики не змогли врятувати життя після важких травм. 05 серпня 2026 року БЕЖЕНАР ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ помер.
Не стало нашого захисника, сина, брата, батька, друга.
Олег хотів жити у справедливій, вільній, безпечній країні. Він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє здоров’я та життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як Воїна – Героя Захисника!
Як багато слів лишились несказаних, багато справ - не зроблених, багато мрій - не здійснених...
У Олега залишилися: донечка Ліза, мама Світлана Дмитрівна, сестричка Наталка, братчик Богдан, яких він дуже любив.
Клішковецька територіальна громада висловлює щире, сердечне співчуття всім рідним і близьким.
Хай ніколи не в’януть квіти на його могилі, як символ вічної народної любові і скорботи.
