Громада зустріла та попрощалася з Воїном захисником ЗОЛОТІЛОВИМ Олександром В’ячеславовичем
Олександр ЗОЛОТІЛОВ народився 13 жовтня 1999 року в селі Підпилип’я Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. У 2002 року разом з матір’ю переїжджає жити у село Млинки до дідуся та бабусі. А згодом у Чернівці, де здобуває неповну середню освіту. Далі навчання у Ставчанському ПТУ, після закінчення якого набуває професії водія та тракториста. Займається ремонтом техніки.
На початку червня 2025 року був мобілізований до Збройних Сил України.
А згодом 28.09.2025 року до матері прийшло сповіщення, що ваш син зник безвісти під час ведення бойових дій за Україну і її свободу та незалежність при виконанні бойового завдання.
Рідні думали, що ОЛЕКСАНДР може десь у полоні, шукали його по фотографіях у Інтернеті, та на превеликий жаль - дива не сталося, після тривалих пошуків та проведеної ДНК експертизи підтвердилась його загибель…
Мама отримала сповіщення, що ЗОЛОТІЛОВ Олександр В’ячеславович загинув 06.09.2025 року, захищаючи Україну від російської агресії, в районі н.п. Рідкодуб Донецької області під час виконання бойового завдання.
Руслан був світлою порядною людиною. Був надійною опорою для своїх батьків. Завжди усміхнений, привітний, ввічливий, він був підтримкою для своїх побратимів на передовій. Любив куховарити.
Не встиг одружитися, думав, що все ще попереду.
Дуже любив він свою сім’ю: вітчима Юрія Валерійовича, який став йому рідним, так як виховував його з 3-річного віку, маму Ганну В’ячеславівну та сестричку Ольгу, яку він просто обожнював.
Всі вони просили у Бога, щоб швидше закінчилася війна, щоб живим і здоровим повернуся їхній син, брат…
Горе невимовне. Ми сумуємо та у глибокій жалобі схиляємо голови перед світлою пам'яттю прекрасної людини ЗОЛОТІЛОВА ОЛЕКСАНДРА В’ЯЧЕСЛАВОВИЧА.
Клішковецька територіальна громада висловлює щире, сердечне співчуття всім рідним і близьким.
